Справа №127/11186/20
Провадження №1-кп/127/418/20
16 березня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
В складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020020000000088, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки ОСОБА_5 ніде не працює, раніше неодноразово судимий та через рік після звільнення з місць позбавлення волі вчинив кримінальне правопорушення у якому на даний час обвинувачується. Таким чином, у обвинуваченого ОСОБА_5 не тільки відсутні соціально стримуючи фактори та міцні соціальні зв'язки, але й наведене свідчить про його схильність продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, з органами досудового слідства не співпрацював, що свідчить про його наміри перешкоджати кримінальному провадженню. Стан здоров'я та вік обвинуваченого ОСОБА_5 , дозволяють утримувати його під вартою. Крім того, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не забезпечать його належної поведінки та запобігання вищезазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, сторона обвинувачення просить, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 , враховуючи думку свого підзахисного, заперечив проти клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020, який набрав законної сили 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України викладено у новій редакції, а саме: тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Зокрема у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020.
З урахуванням вказаних положень КПК України клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України розглядається головуючим.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв'язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_5 як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочини, особу обвинуваченого, його спосіб життя, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини. Тому ОСОБА_5 застава у даному випадку не визначається.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» ,-
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 16 березня 2023 року по 14 травня 2023 року включно.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: