Справа № 542/1683/22
Провадження № 1-кс/542/72/23
16 березня 2023 року смт Нові Санжари
Слідчий суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні, в залі суду в смт Нові Санжари скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про закриття кримінального провадження,-
13.03.2023 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просить скасувати постанову дізнавача відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_4 від 28.02.2023 року про закриття кримінального провадження №12022175480000183, внесеного до ЄРДР 15.11.2022 за його заявою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України.
Вказана скарга була передана слідчому судді 13.03.2023 року.
Ухвалою слідчого судді від 13.03.2023 року було відкрито провадження за вказаною скаргою та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Скаржник скаргу обґрунтовує тим, що 06.11.2022 року близько 11-00 год під час його відсутності вдома ОСОБА_5 незаконно проник до його домоволодіння в АДРЕСА_1 , з якого викрав в два прийоми за допомого свого трактора належне їм спільно ще з третьою особою зчепку борін та гноєрозкидач РОУ-6, чим порушив недоторканість його житла та іншого володіння.
Попередно, 06.11.2022 року, виявивши, незаконне проникнення до його двору, він в телефонному режимі запитав у ОСОБА_5 чи це він вчинив, на що останній заперечив. Тоді він телефоном повідомив про подію в поліцію, і лише після приїзду поліції ОСОБА_5 відчинив свій ангар, в якому виявили техніку, яка зникла.
15.11.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Новосанжарського районного суду сектором дізнання відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області було внесено інформацію до ЄРДР за №12022175480000183 з попередньо правовою кваліфікацією за ст.162 ч.1 КК України.
Зазначає, що дізнавачем було допитано потерпілого, кількох свідків, долучено ряд документів, проведено огляд місця події, яким підтверджено, що дійсно ОСОБА_5 дійсно незаконно проник на територію його володіння звідки в два прийому самовільно заволодів сільськогосподарською техніко, яку в подальшому приховав, і заперечував заволодіння нею до втручання поліції на звернення потерпілого.
01.03.2023 року дізнавачем надано представнику потерпілого копію постанови про закриття кримінального провадження № 120221705480000183 винесену 28.02.2023 року на підставі ст.284 КПК України.
Рішення про закриття мотивоване тим, що: ОСОБА_5 під час проникнення заволодів майном, яке належить трьом особам (спільно з ОСОБА_5 ) на праві спільної власності, що він мав вільний доступ до нього на підставі договору, і забрав спільне майно, яке розмістив в своєму ангарі для його збереження, а крім цього земельна ділянка куди проникнув ОСОБА_5 неогороджена і він мав вільний доступ до земельної ділянки з його дозволу.
Дізнавач описав, що незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснено всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.
Крім цього зазначила, що за даним фактом розслідується кримінальне провадження №12022175480000184 від 15.11.2022 року за ст.356 КК України.
Тому вважає, що відсутні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 162 ч.1 КК України.
Та прийняла рішення про закриття кримінального провадження через відсутність складу злочину.
Вважає, що вказана постанова дізнавача є незаконною з таких підстав.
Під час незаконного проникнення і заволодіння майном ОСОБА_5 порушив умови договору, так як не поставив до відома про свої дії, а в подальшому замкнув це майно, крім цього він заперечив незаконне проникнення до чужого володіння і заволодіння майно до звернення до поліції. Навіть після такого звернення він створював перепони для фіксації цього факту - тобто саме проникнення було здійснено з протиправно метою заволодіння майном і його приховування і можливого розпорядження самовільного і одноосібного. В разі не фіксування факту заволодіння цим майно поліціє, ОСОБА_5 міг би пред'явити претензії ОСОБА_3 за його зникнення з вимого компенсації відповідної вартості його частини. До цього часу ОСОБА_5 не надав вказане майно для огляду органу дізнання.
Також зазначає, що проникнення було здійснено всупереч його волі як власника володіння (що підтверджується також зверненнями до поліції) і без його відома і з порушенням встановлено порядку, - це дізнавач описала в постанові, але зробила протилежний, незаконний висновок.
Дізнавач вказала наявність кримінального провадження за ст.356 КК України за цим фактом, але це є сукупність кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_5 вчиненими його послідовними протиправними діями.
Дізнавач не вказала, що наявне ще одне кримінальне провадження за ст.356 КК України за заявою приватного обвинувачення третього співвласника - ОСОБА_6 , який також зазначає кримінальне правопорушення зі сторони ОСОБА_5 .
Враховуючи, що кримінальні правопорушення в трьох кримінальних провадженнях по суті за двома фактами вчинені однією особою, послідовними його діями в один час зі спільним умислом - дізнавачем не порушено питання перед прокурором про їх об'єднання в одне.
Крім цього, в кримінальному провадженні не проведено ще ряд слідчих дій - не проведено огляд викраденої техніки, чому перешкоджає ОСОБА_5 , не вирішено питання щодо накладення арешту на майно, передачі його на зберігання його іншим співвласникам, не зібрано характеризучих даних на ОСОБА_5 , не вирішено питання щодо оголошення йому підозри.
Також сама постанова містить у своєму змісті суттєві розбіжності, так як дізнавач вказала, що відсутні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 162 ч.1 КК України, однак в резолютивній частині вказала, що закриває кримінальне провадження через відсутність складу кримінального правопорушення, - що є різними нормами ст.284 КК України.
Таким чином, винесена постанова є незаконною і підлягає скасуванню.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, надавши заяву про розгляд скарги без його участі (а.с.12).
Дізнавач відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області в судове засідання не з'явилася, надавши пояснення, в яких зазначила про те, що сектором дізнання відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводилося досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022175480000183 від 15.11.2022 року за ч. 1 ст. 162 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження було проведено всі необхідні слідчі дії та 28 лютого 2023 року було прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження у відповідності до 284 ч.1 п.2 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Вважає, що скарга ОСОБА_3 є необгрунтованою, оскільки в ході досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження долучено копію договору про спільне володіння та користування майном від 22.12.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а саме: дискової борони БДФП -2,4, гноєрозкидача РОУ - 6, зчіпки зубових борін СЗБ - 8 навісної та візку для жниварок.
Також в ході досудового розслідування факт укладення договору та його дійсність підтвердили сторони ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . З показів сторін договору на протязі п'яти років співвласники користувались даним майном, яке постійно зберігалось на земельній ділянці ОСОБА_3 поруч з господарством за адресою: АДРЕСА_1 , до якого мали доступ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . При огляді вище вказаної території встановлено, що територія де знаходилось спільне майно була не огороджена, та до неї мається вільний доступ.
Опитаний по даному факту ОСОБА_5 пояснив про те, що на даний час стосовно вищевказаного майна виник конфлікт та 06.11.2022 року ОСОБА_5 з метою збереження майна взяв зчіпку борони та гноєрозкидач, так як мав право брати її відповідно до договору та наданого доступу ОСОБА_3 , та на даний час дане майно знаходиться в ангарі ОСОБА_5 .
Також в ході досудового розслідування встановлено, що по даному факту проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022175480000184 від 15.11.2022 року за ознаками ст. 356 КК України.
В даному випадку відсутня суб'єктивна сторона злочину, так як ОСОБА_5 не мав прямого умислу на порушення недоторканості житла (іншого володіння) громадян, так як приїхав на територію земельної ділянки ОСОБА_3 з метою взяти майно, яким він має право користуватись відповідно договору.
А також відсутня й об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбачено ч. 1 ст. 162 КК України, у зв'язку з тим, ділянка яка знаходиться поруч з господарством ОСОБА_3 не огороджена, тобто до неї мається вільний доступ, та ОСОБА_5 мав право користуватись майном відповідно до укладеного договору, та мав вільний доступ до вказаної земельної ділянки з дозволу ОСОБА_3 , на якій знаходилось майно.
У зв'язку з вищевикладеним просила відмовити в задоволенні скарги. Скаргу просила розглядати за її відсутності (а.с.10-11).
Дослідивши матеріали кримінального провадження №12022175480000183, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.5 ст.38 КПК, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При цьому, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст.110 КПК процесуальне рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду - це оформлений до вимог Кримінального процесуального кодексу України правовий акт, який містить відповіді на правові питання, що виникають у ході кримінального провадження.
Отже в контексті вказаної норми закону постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Оскаржувана постанова не відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі, рішення дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчій суддя при розгляді скарги повинен перевірити як дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, так й підстави його закриття.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає такий висновок дізнавача передчасним.
Так, 14.11.2022 року на підставі ухвали слідчого судді були внесені відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 за фактом незаконного проникнення до його житла та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022175480000183 із правовою кваліфікацією за ч.1 ст.162 КК України.
Постановою дізнавача СД відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 від 28.11.2022 року кримінальне провадження №12022175480000183 закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Начальником Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури 08 грудня 2022 року постановою скасовано постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
Постановою дізнавача СД відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 від 23 грудня 2022 року кримінальне провадження №12022175480000183 знов закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 08 лютого 2023 року скасовано постанову дізнавача від 23 грудня 2022 року про закриття кримінального провадження.
28 лютого 2023 року дізнавачем СД ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області повторно закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022175480000183 від 15.11.2022 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Постанова про закриття провадження обґрунтована тим, що в ході досудового розслідування встановлена відсутність суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, так як ОСОБА_5 не мав прямого умислу на порушення недоторканості житла (іншого володіння) громадян, оскільки приїхав на територію земельної ділянки ОСОБА_3 з метою взяти майно, яким він має право користуватись відповідно договору, а також відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, у зв'язку з тим, ділянка яка знаходиться поруч з господарством ОСОБА_3 не огороджена, тобто до неї мається вільний доступ та ОСОБА_5 мав право користуватись майном відповідно до укладеного договору, та мав вільний доступ до вказаної земельної ділянки з дозволу ОСОБА_3 , на якій знаходилось майно.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, такий висновок слідчого ґрунтується на даних, отриманих в ході допиту потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також даних, що містяться в протоколі огляду місця події та інших письмових доказах.
При цьому сама така постанова не містить викладу обставин, формулювання діяння (дій чи бездіяльності), в яких, на думку дізнавача, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.
Диспозицією ч.1 ст.162 КК України передбачено відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.
Об'єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.
Його предметом може бути житло або інше володіння особи, до якого, зокрема, відноситься й земельна ділянка.
З об'єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі: 1) незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи; 2) незаконного проведення в них огляду чи обшуку; 3) незаконного виселення; 4) інших дій, що порушують недоторканність житла громадян.
У всіх випадках злочин характеризується незаконним способом вчинення.
Тобто, за певних підстав і умов проникнення до житла чи іншого володіння особи, є правомірними. Кримінально караного характеру вони набувають саме у зв'язку з незаконністю їх здійснення.
Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.
Так, потерпілий ОСОБА_3 зазначає про незаконне проникнення до його домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
В матеріалах кримінального провадження міститься договір купівлі-продажу від 18 червня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0710 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Дізнавач, зазначаючи про відсутність обєктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, зокрема, посилається на те, що земельна ділянка, яка знаходиться поруч з господарством ОСОБА_3 не огороджена, тобто до неї мається вільний доступ.
Одночасно в тексті постнови міститься й висновок дізнавача по те, що ОСОБА_5 приїхав на територію земельної ділянки ОСОБА_3 .
Виходячи з протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від 25.11.2022 року ОСОБА_3 вказав на місце, де знаходились зчіпка борони та гноєрозкидач, які забрав ОСОБА_11 , що розташовано за межами його домогосподарства.
При цьому постанова не містить однозначного висновку з наведенням належних мотивів та обгрунтувань щодо встановленого під час досудового розслідування предмету даного кримінального правопорушення, а саме: чи ним є житло потерпілого чи інше володіння - земельна ділянка, а також те, чи та частина ділянки, на якій зберігалось спірне майно (зчіпка борони та гноєрозкидач), розташована в межах земельної делянки, що належить ОСОБА_3 чи розташована поруч з домогосподарством ОСОБА_3 та йому не належить.
В разі, якщо майно, яке забрав ОСОБА_5 , знаходилось в межах земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 , дізнавачем не надано правової оцінки твердженням потерпілого про здійснення ОСОБА_5 проникнення на її територію всупереч його волі, як законного володільця, та за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.
Таким чином, висновок дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303,304, 306,307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28.02.2023 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке 15.11.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022175480000183 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.
Повернути кримінальне провадження №12022175480000183 до СД відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Новосанжарського
районного суду Полтавської області ОСОБА_1