Справа №127/1359/23
Провадження № 1-в/127/28/23
14 березня 2023 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.06.2019,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
представника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86): ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.06.2019.
Клопотання мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_3 відбув 2/3 частини від призначеного покарання, був працевлаштований на виробництві установи, за час відбування покарання має 9 заохочень. Крім того, має постійне місце проживання, куди має намір повернутись та доглядати за хворою матір'ю.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував, щодо задоволення клопотання, зазначив, що засуджений ОСОБА_3 , будучи працездатним за станом здоров'я систематично не працював, що не свідчить, що він став на шлях виправлення, а тому враховуючи рішення комісії установи, яка відмовила ОСОБА_3 в застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, як собі, яка не довела свого виправлення, вважає, що клопотання засудженого є передчасним.
Представник Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» ОСОБА_5 заперечував, щодо задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 .
Захисник ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_3 надав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив суд проводити розгляд клопотання у його відсутність та клопотання задовольнити.
Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України слідує, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 2, ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
На даний час засуджений ОСОБА_3 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.06.2019, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 КВК України вбачається, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
З характеристики засудженого ОСОБА_3 вбачається, що останній характеризується посередньо. До Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» прибув з Державної установи «Селидівська виправна колонія (№ 82)», де до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз та 8 разів заохочувався адміністрацією установи.
За період відбування покарання в Державній установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» до дисциплінарної відповідальності не притягувався, 1 раз заохочувався адміністрацією установи.
Не тривалий час був працевлаштований в майстерні установи на дільниці фасування вугілля, на даний час непрацевлаштований з власних переконань.
Засуджений ОСОБА_3 до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, до виконання робіт із благоустрою установи намагається ставитись сумлінно, але потребує додаткового контролю із боку адміністрації установи. Відвідує заходи виховного та режимно-профілактичного характеру, та не завжди робить для себе належні висновки. Залучений до програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі в її реалізації не приймає.
До підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок не прагне. Приймати участь в самодіяльних організаціях не бажає.
Під дію ст. 81 КК України підпадав по відбуттю 2/3 частини строку покарання - 11.12.2022. Рішенням комісії установи від 20.12.2022, відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, як особі, яка не довела свого виправлення.
Під дію ст. 82 КК України підпадав по відбуттю 1/2 частини строку покарання - 11.02.2022. Рішенням комісії установи від 04.03.2022, відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Однією із головних умов для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Разом із тим, матеріали справи не мають достатніх даних про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки відповідно до наданих суду документів, ОСОБА_3 за період відбування покарання має посередню характеристику, та будучи працездатним, відповідно до медичної довідки, працювати не бажає.
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_3 положення ст. 81 КК України, на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не виконається мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.
Враховуючи викладене, суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, тому у клопотанні засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 370, 372, 537, 539 КПК України, суд
У клопотанні засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19.06.2019 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: