Справа № 739/95/23 Головуючий у 1 інстанції Чепурко В. В.
Провадження № 33/4823/162/23
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
16 березня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Костюченка В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Костюченка В.К. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2023 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, 16 січня 2023 року о 17 год. 29 хв., на 04 км автомобільної дороги Н-27 - під'їзд до м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, мова млява, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичній установі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Костюченко В.К. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю події і складу в діях його підзахисного адміністративного правопорушення. Зазначає, що у зв'язку з відсутністю в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про технічний засіб, яким здійснювався відеозапис, та інших доказів, що підтверджують зазначені в протоколі обставини, в справі не доведено факту зупинення працівниками поліції автомобіля, наявності ознак перебування його підзахисного в стані алкогольного сп'яніння, факту здійснення працівниками поліції ОСОБА_1 пропозицій пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу та в лікарні. Вказує на відсутність направлення водія до закладу охорони здоров'я. Крім того, справу про адміністративне правопорушення місцевим судом було розглянуто без участі ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи належним чином він не повідомлявся.
Також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, копію оскаржуваного рішення отримав лише 04.02.2022.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином 06.03.2023 року в режимі відеоконференції, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, постанова місцевого суду щодо ОСОБА_1 була винесена 30.01.2023. Строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення закінчився 10.02.2023 року.
Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанову отримав лише 04.02.2023 року, тому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду підлягає поновленню.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Проте, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №158712 від 16.01.2023, ОСОБА_1 , 16 січня 2023 року о 17 год. 29 хв., на 04 км автомобільної дороги Н-27 - під'їзд до м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, керуючи автомобілем ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, мова млява, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичній установі лікарем та проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки відмовився в установленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ( а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 керував транспортним засобом; після зупинки його автомобіля підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв та категорично відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичній установі (а.с.6).
Посилання апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Закону, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вищевказаним вимогам Закону і містить у собі всі необхідні дані.
Твердження апелянта з приводу відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення даних щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки ні ст.256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.
Визначена законодавцем форма направлення водія на огляд до медичної установи передбачена виключно для лікарів відповідних медичних закладів та є головною підставою для проведення такого огляду лікарем. У разі, коли водій одразу відмовився від проходження будь-якого з двох видів огляду, необхідності оформлювати направлення до закладу охорони здоров'я та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння не було.
Вказуючи на те, що зобов'язані були вчинити працівники поліції, апелянт залишив поза увагою положення розділу другого Правил дорожнього руху, згідно з якими поряд з гарантованими правами водія, існують обов'язки, які водій зобов'язаний неухильно виконувати і невиконання яких тягне за собою адміністративну відповідальність.
Водій ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів, будучи незгодним з діями працівників поліції, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав.
Крім того, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу відносно нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав при складанні протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Посилання апелянта на порушення прав ОСОБА_1 , через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30.01.2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Костюченка В.К. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний