14 березня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 679/445/22
Провадження № 22-ц/4820/540/23
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/445/22 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «ОРАНТА» на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року в складі судді Стасюка Р.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У квітні 2022 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, в якому позивач просив стягнути з відповідача 260 000 грн страхового відшкодування, а також три проценти річних від простроченої суми - 12 558 грн 88 коп та пеню в сумі - 64 190 грн 05 коп.
На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався, що 28 вересня 2019 року близько 21 години 40 хвилин по вул. Залученська в с. Вельбівно Острозького району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Audi 80» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_3 та який здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Острозької ЦРЛ з діагнозом: перелом шиї, перелом лівої нижньої кінцівки.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Audi 80» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно поліса № АМ 9713216.
Представник позивача посилався, що 11 лютого 2020 року він діючи в інтересах ОСОБА_2 , через представника ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. До заяви про виплату страхового відшкодування було долучено нотаріально завірену копію довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 , реквізити рахунку ОСОБА_2 , належним чином завірену копію довідки до акта-огляду МСЕК, належним чином завірену копію форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, а також фіскальні чеки на 1 аркуші на суму 5419,14 грн.
Однак, відповідач листом № 09-02-22/6100 від 02.07.2020 повідомив про припинення розгляду справи щодо виплати страхового відшкодування до отримання рішення у судовій справі, фактично відмовивши у виплаті страхового відшкодування, вказана відмова є незаконною та необґрунтованою.
Представник позивача посилався, що вина водія у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення щодо виплати страхового відшкодування. Таким чином, відмова ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у виплаті страхового відшкодування через відсутність вироку, рішення, ухвали суду є необґрунтованою та такою, що порушує права потерпілого на отримання страхового відшкодування. У даному випадку страховий випадок настав з моменту вчинення ДТП та отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , а саме 28 вересня 2019 року, тому наступає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Станом на 20 квітня 2022 року потерпілий в ДТП ОСОБА_2 так і не отримав виплати страхового відшкодування.
Також представник позивача зазначав, що заява про виплату страхового відшкодування була подана 11 лютого 2020 року, тому страховик не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви зобов'язаний був виплатити страхове відшкодування, тобто до 10 вересня 2020 року. Розмір страхового відшкодування на яке має право ОСОБА_2 становить : 179 312 грн 36 коп - відшкодування витрат на лікування; 44 803 грн 99 коп - відшкодування тимчасової втрати працездатності; 170 028 грн - відшкодування стійкої втрати працездатності та 19 707 грн 21 коп. - відшкодування моральної шкоди.
Оскільки, згідно п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України установила розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 260000 гривень на одного потерпілого, тому, загальний розмір страхового відшкодування має складати -260000 гривень.
Також вказував представник позивача, що оскільки страхове відшкодування не було виплачено вчасно, а саме до 10 вересня 2020 року, тому з відповідача має бути стягнено пеню та три проценти річних від простроченої суми.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року, позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 260000 гривень.
Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» cудовий збір в дохід держави в розмірі 2600 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не погодилося з таким рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, посилається на його незаконність та необґрунтованість, невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апелянт вказує, що висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки суд визнав встановленими обставини ДТП, не враховуючи що досі триває досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019180170000336 за фактом ДТП. Прийняте ПАТ «НАСК «ОРАНТА» рішення про припинення розгляду поданих представником позивача документів є правомірним, оскільки при зверненні до страхової компанії не додано документів, на підставі яких таке відшкодування має бути виплачено страховиком, а саме доказів на підставі яких винуватця ДТП притягнуто до відповідальності. Рішення прийняте компетентним органом є обов'язковим для страховика при розгляді події, яка має ознаки страхового випадку, не у питанні встановлення вини, а у питання чи мали місце дії чи бездіяльність особа, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та чи вчинені вони цією особою. За таких обставин, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика відсутні підстави для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування, а коли страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» буде повторно розглянуто питання щодо проведення виплати страхового відшкодування, про що і було повідомлено в листі направленому представнику потерпілого.
Тому, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» просило скасувати, рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача - адвокат Макуха А.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 747/522/19, згідно якої страховик зобов'язаний випалити страхове відшкодування не пізніше як через 90 днів з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування, тому страховик може зупинити розгляд справи для отримання кінцевого документа за результатами досудового розслідування, але в межах 90-денного строку. Також згідно правової позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування, замість завдавача шкоди. Таким чином результати досудового розслідування жодним чином не вплинуть на обов'язок відповідача здійснити виплату страхового відшкодування.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Так судом встановлено, що 28.09.2019 року близько 21 години 40 хвилин по вул. Залученська в с. Вельбівно Острозького району відбулась дорожньо-транспортна пригода.
Автомобіля марки «Audi 80» державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 здійснив наїзд на громадянина ОСОБА_2 , який рухався на велосипеді.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Острозької ЦРЛ з діагнозом: перелом шиї, перелом лівої нижньої кінцівки.
Внаслідок ДТП ОСОБА_2 встановлена перша група інвалідності та за висновком МСЕК він потребує постійного стороннього догляду.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Audi 80» державний номер НОМЕР_1 , станом на 29 вересня 2019 року була застрахована згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Публічним акціонерним товариством «НАСК «Оранта» відповідно до укладеного полісу № АМ/9713216 від 25 лютого 2019 року. Ліміт страхової відповідальності згідно полісу за шкоду, завдану, життю/здоров'ю потерпілого, 200000 грн., а розмір франшизи 510 грн.
11.02.2020 року ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , через представника ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» звернувся до Публічного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану, життю/здоров'ю потерпілого, однак листом №09-02-22/6100 від 02.07.2020 страхова компанія повідомила про припинення розгляду справи щодо виплати страхового відшкодування до отримання рішення у судовій справі.
Позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування за шкоду, завдану, життю/здоров'ю потерпілого у вигляді відшкодування витрат на лікування, тимчасової втрати працездатності, стійкої втрати працездатності, моральної шкоди в загальному розмірі 260 000 грн, тобто згідно ліміту страхової відповідальності за шкоду, завдану, життю/здоров'ю потерпілого, визначеного розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст. ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Ст. ст. 3, 5, 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції на час ДТП передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 9 цього ж Закону страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
У відповідності до ст.ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За нормами ст.. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно ст. 24 Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Ст. 25 Закону передбачено, що у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:
для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;
для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;
для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Також у відповідності до ст. 26 Закону шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.
Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить:
у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
Згідно ст. 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
За нормами ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Як встановлено судом та незаперечується відповідачем, позивачем було витрачено на лікування у вигляді придбання ліків, витрат на реабілітаційні послуги та інших витрат в сумі 179312,36 грн. що підтверджується фіскальними чеками, товарними чеками, квитанціями до прибуткового касового ордеру.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача уточнив розрахунок відшкодування тимчасової втрати працездатності, який складає 9319,7 грн. та відшкодування стійкої втрати працездатності 150228 грн., пославшись на ту обставину, що розрахунки розміру цих видів відшкодувань, вказані в позовній заяві, є помилковими.
Надані в апеляційному суді розрахунки відповідають нормам чинного законодавства та прийняті апеляційним судом.
Розмір відшкодування моральної шкоди відповідно 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яку має ви платити страхова компанія, складає 16943 грн (179312,36+150228+9319,7х5%).
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що висновку суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правомірними.
Доводи апеляційної скарги, що висновки суду першої інстанції є передчасними, досі триває досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019180170000336 за фактом ДТП, прийняте ПАТ «НАСК «ОРАНТА» рішення про припинення розгляду поданих представником позивача документів є правомірним, оскільки при зверненні до страхової компанії не додано документів, на підставі яких таке відшкодування має бути виплачено страховиком, а саме доказів на підставі яких винуватця ДТП притягнуто до відповідальності, з посиланням на норми п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» слід відхилити.
Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положення ст. 1187 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальній нормі.
Частиною 5 статті 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Стаття 1187 ЦК України встановлює правило спеціального делікту, який передбачає особливості суб'єктного складу відповідальної особи (обов'язок відшкодування шкоди покладається на вказану у законі особу - власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки) та встановлює покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).
Таким чином вищевказані норми цивільного законодавства встановлюють особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, який може бути звільнений від цієї відповідальності виключно лише у випадку, коли шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У всіх інших випадках навіть при відсутності вини цивільна правова-відповідальність покладається на власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки) навіть при відсутності його вини у завданні шкоди.
З врахуванням викладеного слід прийти до висновку, що жодне рішення в межах кримінального провадження № 12019180170000336 за фактом ДТП в тому числі і закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення не має значення при вирішенні питання щодо виплати страхового відшкодування потерпілому страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, яким керував ОСОБА_3 була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, яким керував ОСОБА_3 , була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта», то в даному випадку саме на відповідачу, як страховику лежить обов'язок сплатити страхове відшкодування шкоди, завдану здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 в межах лімітів відповідальності страховика.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц.
Крім того колегія суддів звертає увагу, що фактично сторонами не заперечується факт настання ДТП та заподіяння шкоди потерпілому внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а тому з врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку про необґрунтованість посилання апелянта на норми п. 32.1 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Також як видно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 12019180170000336 по факту ДТП було зареєстровано 29 вересня 2019 року і триває вже понад три роки, жодного судового рішення за даним кримінальним провадженням не постановлено, не завершене дане кримінальне провадженні і відповідною постановою слідчого щодо його закриття, на даний час невідомі хоч приблизні строки його завершення..
В зв'язку з цим невиплата страховою компанією страхового відшкодування потерпілому такий тривалий час та зупинення прийняття рішення до звершення кримінального провадження суттєво порушує права потерпілого на отримання страхового відшкодування, який потерпілий внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потребує вже на даний час.
В той же час стягуючи зі страхової компанії на користь позивача страхове відшкодування в сумі 260 000 грн. на підставі розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд першої інстанції припустився помилки.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Audi 80» державний номер НОМЕР_1 станом на 29 вересня 2019 року була застрахована згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Публічним акціонерним товариством «НАСК «Оранта» відповідно до укладеного полісу № АМ/9713216 від 25 лютого 2019 року. Ліміт страхової відповідальності згідно полісу за шкоду, завдану, життю/здоров'ю потерпілого, 200000 грн., а розмір франшизи 510 грн.
Отже саме в межах ліміту страхової відповідальності згідно полісу за шкоду, завдану, життю/здоров'ю потерпілого в сумі 200000 грн страхова компанія має сплатити позивачу страхове відшкодування з урахуванням франшизи в сумі 510 грн.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що станом на час укладення договору цивільно-правової відповідальності власника автомобіля «Audi 80» державний номер НОМЕР_1 - 25 лютого 2019 року розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09.07.2010 № 566 зі змінами від 04.04.2017 року розмір страхової суми за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, встановлено 200000 гривень на одного потерпілого, що відповідає і умовам договору.
Розмір страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 260000 гривень на одного потерпілого, встановлено Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 538 від 09.04.2019, тобто вже після укладення договору.
Оскільки ліміт страхової відповідальності за шкоду, завдану, життю/здоров'ю потерпілого, згідно полісу № № АМ/9713216 від 25 лютого 2019 року складає 200000 грн., розмір страхового відшкодування на яке потерпілій в даній справі має право за нормами ст.ст. 23-26-1 Закону України ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складає в загальній сумі 338860,06 грн., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування з урахуванням франшизи в сумі 199490 грн. (200000-510), до якої суд включає відшкодування стійкої втрати працездатності в сумі 150228 грн. та часткове відшкодування витрат на лікування.
Крім того суд першої інстанції стягнув страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 , який дії на підставі відповідного доручення в інтересах ОСОБА_2 , який є потерпілим в ДТП, та в силу вимог ст. п.п. 1.3 ч. 1 ст. 1 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за якою потерпілі - фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу, саме ОСОБА_2 має право на страхове відшкодування, а не його представник.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування в сумі 199490 грн.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача грошових коштів відповідно до ст. 625 ЦК України, яке не було оскаржено позивачем в апеляційному порядку і останній з таким рішенням погодився.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «ОРАНТА» задовольнити частково.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ЄДРПУО 00034186) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в сумі 199490 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ЄДРПУО 00034186) в дохід держави 1994,72 грн. судового збору.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 березня 2023 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова