Номер провадження: 22-ц/813/3834/23
Справа № 520/8530/14-ц
Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.
Доповідач Назарова М. В.
14.03.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Лозко Ю.П., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Пінькової К.Ю.,
учасники справи: позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_5 , відповідачі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року, ухваленого Київським районним судом м. Одеси у складі: судді Огренич І.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання заповіту та договору купівлі-продажу недійсними,
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_4 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання заповіту та договору купівлі-продажу недійсними залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати заповіт від 04.11.2013 та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23.12.2013 недійсним та призначити повторну експертизу за межами Одеської області та викликати свідків приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу: Єлькіну М.О., яка посвідчила заповіт ОСОБА_9 від 04.11.2013 на ім'я ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 , якою був засвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23.12.2013, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
На вирішення вказаної експертизи просили поставити питання:
Чи страждала ОСОБА_9 психічним захворюванням під час складання заповіту від 04.11.2013 та укладання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 чи могла вона правильно усвідомлювати свої дії та керувати ними?
Чи здатна була ОСОБА_9 повною мірою усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації - складання заповіту від 04.11.2013 та укладання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , повною мірою усвідомлено реалізувати його?
Проведення повторної експертизи здійсни за межами Одеської області.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_6 в особі свого представника адвоката Шкоди В.М. заперечувала проти задоволення клопотання про призначення повторної експертизи, посилаючись на те, що посмертну судово-психіатричну експертизу проведено 24.12.2021, провадження поновлено у справі 30.01.2022, і скаржниками не надано до суду жодного документу, який би підтверджував поважність причин не подання клопотання після ознайомлення із висновком експертів, що свідчить про недбале ставлення заявників до своїх прав, а форма поданого клопотання від 05.09.2022 не відповідає процесуальній формі.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивачів відкрите 18 листопада 2022 року. Розгляд справи призначений на 14 березня 2023 року.
Дослідивши матеріали справи та доводи клопотань, апеляційний суд прийшов до висновку що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України одним із засобів встановлення даних, на
підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є висновки експертів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі подачі клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (ст. 105 ч.1 п.2 ЦПК України).
Крім того, процесуальним законом закріплений обов'язок позивача подавати докази
разом з поданням позовної заяви як першої заяви по суті справи (частина друга статті 83 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 1 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов'язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе
ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Засадами цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 11 ЦПК), та диспозитивність, який встановлює розгляд справи судом не інакше як за зверненням, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках (ч. 1 ст. 12 ЦПК).
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та
їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції за клопотанням позивачів ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2015 року по справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу.
Згідно висновку судової-психіатричної експертизи №709 від 24 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_9 , під час укладання та підписання заповіту від 04.11.2013 року та укладання та підписання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23 12.2013 року, виявляла клінічні ознаки психічних порушень у вигляді «Шизоафективного розладу, маніакальний тип, фаза ремісії, без клінічного зниження когнітивних функцій, порушень волі та критики та критики», що не досягли хворобливого рівня, ступеня недоумства, та не позбавляли і не обмежували її у здатності усвідомлювати (розуміти) значення своїх дій та керувати ними на період укладання правочинів, під час складання та підписання заповіту від 04.11.2013 року та договору купівлі-продажу від 23.12.2013 року, усвідомлено приймати рішення адекватне ситуації (складання заповіту від 04.11.2013 року та укладання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23 12.2013 року) та усвідомлення реалізувати його.
Звертаючись до апеляційного суду із клопотанням про призначення повторної експертизи, позивачі посилаються на необґрунтованість вказаного експертного висновку, наявність сумнівів в його правильності, суперечність іншим матеріалам справи, оскільки самі експерти зазначили, що ОСОБА_9 безпосередньо на час вчинення оспорюваних правочинів не оглядалася психіатрами (саме в ті дні), одночасно зазначивши, що ОСОБА_9 хоча і мала шизоафективний розлад, маніакальний тип, але ж перебувала під час укладення вказаних правочинів у фазі ремісії, взявши до уваги показання лікаря-психіатра ОСОБА_11 , який також не оглядав ОСОБА_9 у вказані періоди, а з'ясував при наданні довідки питання про наявність у ОСОБА_9 дієздатності, про відсутність примусового лікування та керувався даними міського психіатричного диспансеру; натомість нотаріус ОСОБА_10 відмовилася оформлювати правочин, бо виявила ознаки психічних порушень у ОСОБА_9 ; даних про спостерігання психіатрами ОСОБА_9 під час укладення правочинів немає, а виписана у 2013 році з психіатричного закладу вона була для терапевтичного лікування; у висновку посмертної судово-психіатричної експертизи зазначили про необхідність надання пояснень нотаріусами ОСОБА_12 та ОСОБА_10 з посиланням на поведінку ОСОБА_9 при складанні та підписанні правочинів, і які з'ясовували її дієздатність; тому висновок експертів №709 від 24.12.2021 про перебування ОСОБА_9 у стадії ремісії під час вчинення оспорюваних правочинів безпідставний, не є доказом і його неможливо покласти в обґрунтування рішення суду, проте суд помилково не задовольнив клопотання позивачів про призначення повторної експертизи.
Згідно ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз) (п.1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень,затвердженої Наказом МЮУ 08.10.1998 року №53/5, у редакції Наказу МЮУ від 26.12.2012 року №1950/5).
Отже, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Посилання заявників на те, що судом не було вирішено їх клопотання про призначення повторної експертизи в суді першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи, спростовується матеріалами справи, які не містять такого клопотання.
Так, представником позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвокатом Білою Ж.Г. 05.09.2022 було заявлено клопотання про врахування викладеного нею при подальшому розгляді справи, в якому фактично йдеться про незгоду з висновком експертів від 24.12.2021 і думку з огляду на його неузгодженість з матеріалами справи, тому він викликає сумніви щодо його правильності та об'єктивності, а також містить лише посилання на можливість суду призначити додатку або повторну експертизу та доручити її проведення в іншій області та іншими експертами та право суду визначити експерта чи установу.
Тобто, заявником не сформульовано звернення до суду з відповідним обґрунтуванням щодо певного доказу - додаткової чи повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, хоча процесуальний закон розрізняє такі експертизи, підстави їх проведення, установи тощо, не сформульовані питанні, які мають бути поставлені на вирішення експертів, не обґрунтовано неможливість подання такого клопотання в строк до 05.09.2022, хоча експертний висновок надійшов до суду 25.01.2022.
Суд з власної ініціативи таке з огляду на частину 7 статті 81 ЦПК України не вирішує.
Також вказане «клопотання» підписано представником лише ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Правонаступник позивача ОСОБА_13 - ОСОБА_14 з таким клопотання до суду не зверталася.
Крім того, підстави призначення повторної експертизи відсутні, оскільки апелянтом в клопотанні не наведено належних та достовірних доказів, які б дали можливість суду дійти висновку про наявність підстав для недовіри попередньому висновку, і колегією суддів не встановлено підстав для призначення повторної експертизи в порядку ст. 113 ЦПК України, оскільки заявлене клопотання не містить обґрунтованих підстав для проведення повторної посмертної судової-психіатричної експертизи.
Скаржниками не наведено належних доказів щодо сумнівів у правильності висновку експертизи, не порушено інших питань, не вказано, які саме були допущенні експертом порушення при проведенні судової-психіатричної експертизи, та в чому полягає істотність цих порушень, не зазначено про суперечність висновку матеріалам справи та в чому саме воно полягає, а зводяться вони лише до відсутності будь-яких обстежень психічного стану ОСОБА_9 станом саме на час укладення оспорюваних правочинів.
Думка заявників, які не є спеціалістами в галузі психіатрії, про невідповідність висновку наявним у справі іншим доказам у розумінні ч. 2 ст. 113 ЦПК України, не є достатньою підставою ставити під сумнів висновок експертів від 24.12.2021 за № 709, а також для призначення повторної експертизи.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає безпідставним призначення повторної експертизи, оскільки заявлене клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості експертизи, крім сумнівів позивачів. Судом не встановлено, що висновок експерта є необгрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви у його правильності.
Окрім того, повторне призначення експертизи призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду цивільної справи.
Щодо клопотання про виклик свідків приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу: Єлькіну М.О., яка посвідчила заповіт ОСОБА_9 від 04.11.2013 на ім'я ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 , якою був засвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23.12.2013, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , то судом отримано пояснення нотаріуса ОСОБА_10 14.09.2015 щодо неможливості допиту нотаріуса з огляду на вимоги частини другої статті 8 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, а згода сторін правочину відсутня, а також зазначення нотаріуса ОСОБА_10 , що при посвідчення договору купівлі-продажу нею було дотримано усіх передбачених законом вимог при здійсненні нотаріальних дій, позивачами більше не заявлялося про допит вказаних нотаріусів та щодо їх недопиту під час закінчення стадії закінчення з'ясування обставин справи та дослідження доказів таке клопотання позивачами також заявлено не було, а заперечували вони проти можливості закінчення дослідження доказів лише з огляду на непризначення судом повторної або додаткової експертизи.
Посилання заявників на те, що у висновку посмертної судово-психіатричної експертизи, якою виснувано про неможливість дати науково-обгрунтовані та однозначні відповіді на питання, поставлені перед експертами, зокрема, з огляду на відсутність медичної документації та ненадання пояснень нотаріусами ОСОБА_12 та ОСОБА_10 з посиланням на поведінку ОСОБА_9 при складанні та підписанні правочинів, то таке не заслуговує на увагу, оскільки у висновку судово-психіатричної експертизи № 47 від 09.02.2016 хоча і зазначалося про таке, але ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2020 справу № 520/8530/14-ц удруге направлено до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи на підставі ухвали суду від 10.09.2015 разом із додатковими матеріалами справи, медичною документацією, і ця експертна установа вважала достатніми наданих в розпорядження експертів матеріалів для дачі висновку по суті поставлених питань.
Вказана медична установа утворена внаслідок реорганізації Комунальної установи «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, яка давала висновок № 47 від 09.02.2016.
Отже, клопотання в наведеній частині також не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у задоволенні їх клопотання про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи та про допит у якості свідків нотаріусів ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
Керуючись ст. 103, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи та виклик у якості свідків нотаріусів ОСОБА_12 та ОСОБА_10 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата складення повного тексту ухвали - 14 березня 2023 року.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко