Справа № 303/5022/21
15.03.2023 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за його апеляційною скаргою на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 липня 2021 року,
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано відносно нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 454,00 грн. судового збору.
Відповідно до постанови, - 14 червня 2021 року о 21 год. 15 хв. в м. Мукачево по вул. Томаша Масарика, буд. 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo T 13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Факт відмови було зафіксовано на камери DM 3898; DM 3885. Цим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема у справі відсутні пояснення всіх свідків. Зазначає, що процедура проходження огляду була порушена, що відповідно до ст.266 КУпАП робить її недійсною. Також вказує, що судом першої інстанції грубо порушено його право на захист. Крім того, зазначив, що після складання відносно нього протоколу він особисто звернувся в медичний заклад, де було проведено медичний огляд і надано висновок про те, що він в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння не перебуває.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної ОСОБА_1 та його захисника Русина І.М., неявка яких із урахуванням положень ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
У цьому контексті, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (справа №3236/03 від 03.04.2008), у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності правопорушника чи його представника, апеляційний суд не вбачає.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, суд першої інстанції дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, з дослідженого відеозапису, який долучений до матеріалів справи. вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи в медичному закладі, відмовився надавати зразки для проведення дослідження з метою встановлення факту перебування його в стані наркотичного сп'яніння.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, статтею 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що водій ОСОБА_1 14 червня 2021 року о 21 год. 15 хв. в м. Мукачево по вул. Томаша Масарика керував транспортним засобом марки «Daewoo T 13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху,за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого та апеляційного суду та наведених у постанові доказів.
Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ПР18 № 518312 від 14.06.2021року,яким зафіксовано обставини вчиненого адміністративного правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; розпискою ОСОБА_1 , відеозаписом події, яким засвідчено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку для визначення стану наркотичного сп'яніння та іншими матеріалами справи.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, а тому є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що у той же день, він з власної ініціативи особисто звернувся в медичний заклад, де було проведено медичний огляд і надано висновок про те, що він в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння не перебуває, оскільки Інструкцією № 1452/735 від 09.11.2015 чітко визначено порядок і строки проведення відповідного огляду. Так, пунктом 9 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я.
Сукупність зазначених вище доказів узгоджуються між собою. Зазначені докази, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку, та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на необґрунтованість прийнятої у справі постанови щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
На ОСОБА_1 накладено стягнення в межах санкції частини першої ст.130 КУпАП, яке є безальтернативним за вчинення даного правопорушення.
При розгляді справи апеляційний суд не встановив порушень законодавства про адміністративні правопорушення суддею суду першої інстанції, які ставили б під сумнів його висновки, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови судді.
Зважаючи на вищевикладене апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага