пр. № 2-з/759/39/23
ун. № 759/2601/23
14 березня 2023 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. розглянувши заяву адвоката в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,
у провадженні Святошинського районного суду м. Києва з 10.02.2023 знаходиться вищезазначена цивільна справа.
24.02.2023 ухвалою суду по справі відкрито провадження та справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін.
13.03.2023 позивач через свого адвоката звернувся до суду с заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому листу на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі 753/2560/22 від 30.03.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики.
Оцінивши наведені представником доводи та заперечення щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-які14й стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача (позивача), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача (відповідача) які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівно прав'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (відповідача) від можливих недобросовісних дій відповідача (відповідача), щоб забезпечити позивачу (відповідачу) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюванихправ або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, представником відповідача не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що стороною вживаються заходи, спрямовані на вирішення спору, як зазначено в заяві, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суддю можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому листу може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує в праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.149-150, 257, 260, 261, 354 ЦПК України,-
у задоволенні заяви адвоката в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно з мотивів порушення правил підсудності до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.
Суддя: О.В. Ул'яновська