печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8893/23-к
08 березня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчий в ОВС другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, полковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62022000000000905 від 04.11.2022,-
07.03.2023 старший слідчий в ОВС другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, полковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62022000000000905 від 04.11.2022.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000905 від 04.11.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, кваліфікованого як нез'явлення на службу вчасно без поважних причин, вчинених військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 № 1053 (втратило чинність на підставі Указу Президента України № 1262/2007 від 27.12.2007), наказом Голови Служби безпеки України від 23.01.2004 № 113-ос ОСОБА_5 прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Службу безпеки України з 23.01.2004 року.
Будучи відповідно до частини першої статті 19, частини першої статті 20 Закону України «Про Службу безпеки України» співробітником-військовослужбовцем Служби безпеки України, умови і порядок виконання яким своїх обов'язків визначаються, зокрема укладеним з ним контрактом, у тому числі від 03.12.2018, підполковник ОСОБА_5 , згідно з частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацом 4 пункту 5 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007, являвся військовослужбовцем (крім строкової служби), який прийняв Військову присягу на вірність народу України, проходить військову службу за контрактом особами офіцерського складу та на якого поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України.
Наказом Апарату Голови Служби безпеки України від 21.05.2021 № 16-ОС/ДСК підполковник ОСОБА_5 призначений на посаду офіцерського складу - старшого консультанта-експерта 2 відділу Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби безпеки України.
Місцем несення ОСОБА_5 служби визначена адреса розташування Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби безпеки України - м. Київ, вул. Володимирська, 35.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє до цього часу.
Наказом Голови Служби безпеки України від 30.06.2022 №812-ОС/ДСК підполковника ОСОБА_5 , на підставі підпункту «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) вказаного Положення від 27.12.2007 №1262/2007 та у порядку визначеному розділом IV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 №772 (далі - Інструкція від 14.10.2008 №772), звільнено з посади старшого консультанта-експерта 2 відділу Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби безпеки України та зараховано у період з 30.06.2022 по 29.09.2022 у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Сумській області за посадою старшого консультанта-експерта.
З наказом ОСОБА_5 ознайомився особисто 01.07.2022 у службовому кабінеті начальника Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби безпеки України за місцем несення служби та адресою розташування Управління: м. Київ, вул. Володимирська, 35. До Управління Служби безпеки України в Сумській області наказ надійшов для виконання 11.07.2022 року.
Таким чином, військовослужбовець - підполковник ОСОБА_5 перебуваючи у період з 30.06.2022 по 29.09.2022, відповідно до наказу №812-ОС/ДСК від 30.06.2022, а з 30.09.2022 і до цього часу, відповідно до абзацу 17 пункту 48 згаданого Положення від 27.12.2007 №1262/2007 (в редакції вказаного Указу Президента України від 05.08.2022 № 560/2022), у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Сумській області, продовжував проходити військову службу в умовах воєнного стану в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, 32, м. Суми (місце служби).
Проте, будучи у належний спосіб ознайомленим із вказаним наказом від 30.06.2022 №812-ОС/ДСК, а також достеменно обізнаним про вимоги Конституції України, законів, військових статутів та інших нормативно-правових актів України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби, у тому числі у Службі безпеки України, підполковник ОСОБА_5 , маючи попередній значний досвід військової служби як особи офіцерського складу СБ України, у період з 01.07.2022 по 04.07.2022 включно, більш точний час у ході досудового слідства не встановлено, у м. Києві вирішив ухилитись від подальшого виконання військового обов'язку шляхом нез'явлення вчасно на визначене місце служби, при цьому не маючи на те будь-яких поважних причин.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету тривалого ухилення від виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, військовослужбовець ОСОБА_5 , перебуваючи з 30.06.2022 у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Сумській області за посадою старшого консультанта-експерта, діючи умисно, на порушення вищенаведених нормативно-правових актів та статутних вимог, що регламентують порядок проходження військової служби в органах Служби безпеки України та визначають обов'язки військовослужбовців, усвідомлюючи необхідність вчасного з'явлення на службу, з метою тимчасово ухилитися від обов'язку несення військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не з'явився з 12.08.2022 по теперішній час без поважних причин до місця несення військової служби до Управління Служби безпеки України в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 32, а також до Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби безпеки України, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 35, не відрекомендувався безпосередньому начальнику про прибуття у розпорядження та до виконання обов'язків з військової служби не приступив, тим самим ухилившись від проходження військової служби.
При цьому, ОСОБА_5 проводив час у зазначений період на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та не вживаючи жодних заходів для прибуття до місця несення служби до Управління Служби безпеки України в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 32.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Служби безпеки України, перебуваючи з 30.06.2022 у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Сумській області на посаді старшого консультанта-експерта, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового та тривалого ухилення від виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, без поважних причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, в порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, статей 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», частини другої преамбули, а також статей 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, демонстративно ігноруючи та не виконуючи вимоги цих нормативних актів, за наведених вище обставин, у період з 12.08.2022 і до цього часу, не з'явився вчасно, тобто до 11.08.2022 (пункт 47 Положення від 27.12.2007 №1262/2007), без поважних причин в умовах воєнного стану на службу, після переведення до Управління Служби безпеки України в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 32, а отриманий у зв'язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до місця несення служби.
Відтак, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явленні на службу вчасно без поважних причин, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах воєнного стану.
Слідчий вказує, що у ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного ОСОБА_5 . Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Тим більше, що відомості про міцні соціальні зв'язки підозрюваного ОСОБА_5 , яких було б достатньо для утримання в місці його проживання, відсутні.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 проходить службу в Службі безпеки України. Кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, вчинене ним безпосередньо під час виконання службових обов'язків співробітника Служби безпеки України - державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, на який покладається завдання із захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб тощо.
На підставі викладеного, враховуючи зміст і обсяг владних повноважень ОСОБА_5 , з огляду на спосіб вчинення вищевказаного злочину, відкритий і зухвалий характер дій підозрюваного, досить високим є ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків, зокрема з числа співробітників Служби безпеки України.
Ризик незаконного впливу об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПКУ).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв'язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 тривалий час проходить службу в Службі безпеці України, а отже має відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв'язки, через які може мати вплив на свідків, з метою змусити останніх відмовитися чи змінити свої показання.
Підозрюваний ОСОБА_5 тривалий час проходить службу в органах Служби безпеки України, у нього наявні відповідні фінансові та організаційні можливості, особистісні та ділові зв'язки, які він перебуваючи на волі зможе використати, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили відмовити у повному обсязі, зазначили що підозра є необґрунтованою, підозрюваний не вчиняв кримінального правопорушення, обставини правопорушення викладені не повноцінно, а тому ризики є безпідставними. Окрім цього, підозрюваний вказав, що оскаржував наказ.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ніжин, Чернігівської області, громадянину України, 28.02.2023 повідомлено про підозру та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке складено слідчим за погодженням з прокурором.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме:
1. висновком за результатами службового розслідування від 14.10.2022 № 3/3-2826дск, затвердженого 19.10.2022 та матеріалами до нього;
2. протоколами допиту свідків - співробітників Служби безпеки України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які підтвердили факт не нез'явлення ОСОБА_5 на службу без поважних причин у період з 05.07.2022 по теперішній час;
3. наказом Голови Служби безпеки України від 30.06.2022 №812-ОС/ДСК, згідно якого підполковника ОСОБА_5 звільнено з посади старшого консультанта-експерта 2 відділу Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби безпеки України та зараховано у період з 30.06.2022 по 29.09.2022 у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Сумській області за посадою старшого консультанта-експерта;
4. рапортом начальника Апарату Голови Служби безпеки України від 07.09.2022 вих. № 10/764/1-8, яким зініціювалось проведення згаданого службового розслідування;
5. рапортом начальника Апарату Голови Служби безпеки України від 24.06.2022 вих. № 10/234дск/1-6, яким зініціювалось питання щодо зарахування ОСОБА_5 у розпорядження;
6. доповідною запискою начальника УЗМІГ Апарату Голови Служби безпеки України ОСОБА_10 від 21.07.2022, 09.08.2022, 02.09.2022 щодо не нез'явлення ОСОБА_5 на службу;
7. листом ВМУ Служби безпеки України від 08.09.2022 № 20/3/3021, щодо перебування на лікування ОСОБА_5 ;
8. листом ГУ ВБ Служби безпеки України від 26.09.2022 № 9/1-6658 щодо проходу ОСОБА_5 через пости охорони до адміністративних будівель ЦУ Служби безпеки України;
9. листом УСБУ в Сумській області від 05.10.2022 № 68/1036еп-дск щодо нез'явлення ОСОБА_5 на службу;
10. пояснювальними записками (рапортами) співробітників (працівників) Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби безпеки України ОСОБА_10 від 13.10.2022, ОСОБА_8 від 07.10.2022,. ОСОБА_7 від 04.10.2022 та від 20.07.2022, ОСОБА_9 від 13.10.2022, ОСОБА_16 від 11.10.2022;
11. рішенням від 06.10.2022 Окружного адміністративного суду міста Києва про відмову в задоволення позову ОСОБА_5 про скасування наказу від 30.06.2022 №812-ОС/ДСК та поновлення на роботі;
12. постановою від 06.12.2022 Шостого апеляційного адміністративного суду, яким апеляційна скарга ОСОБА_5 залишена без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.22 - без змін;
13. ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яким відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2022.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкриміноване йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, незаконно впливати на свідків, оскільки з додатками до клопотання отримав копії процесуальних документів із їх анкетними даними.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання.
Окрім іншого варто зазначити, відповідно до ч.7 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених у тому числі ст. 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.
Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.04.2023 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000905 від 04.11.2022.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1