17.03.2023 Справа № 756/6137/22
Ун.№756/6137/22
Пр.№2/756/1043/23
02 лютого 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.
секретаря Любін А.Ю.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представниця відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення коштів,
26.09.2022 року представник позивачки від її імені звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів.
Позов обґрунтований тим, що 30 жовтня 2021 року між сторонами був укладений Попередній Договір № 243П/10/2021 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов'язався надати позивачці кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у ведення пологів пацієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги.
На виконання умов договору позивачкою 30.10.2021 року було сплачено грошові кошти у розмірі 58 992 грн.
Після цього, у зв'язку зі зміною життєвих обставин та не бажанням у подальшому користуватись послугами ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», 09.03.2022 позивачкою, на офіційну електронну адресу Медичного закладу: info@leleka.com.ua, направлено вимогу про повернення суми авансового платежу у розмірі 58 992 грн. за Попереднім Договором №243П/10/2021, у зв'язку із не укладенням сторонами Основного Договору.
Проте, у відповідь на цю вимогу, 01.04.2022 на адресу електронної пошти ОСОБА_3 отримала лист від ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» із відмовою у виконанні умов Попереднього Договору № 243П/10/2021 та поверненні їй суми авансового платежу у розмірі 58 992 грн, із посиланням на настання форс - мажорних обставин.
В зв'язку з вищезазначеним просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на її користь грошові кошти за сплачені в якості авансового платежу за Попереднім Договором від 30.10.2021 № 243П/10/2021 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з веденням пологів (одно плідна вагітність) Пакет «Стандарт» у розмірі 58 992 грн., пеню за невиконання вищезазначеного договору у розмірі 1769,76 грн. в день, починаючи з 17.03.2022 року по день ухвалення судового рішення, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Не погоджуючись з пред'явленими позивачем вимогами представник відповідача, подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі
В обгрунтування поданого відзиву зазначає, що 30.10.2021 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та позивачем було укладено попередній договір № 243П/10/2021 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Стандарт» (далі - попередній договір).
Так, у відповідності до п.1.1 попереднього договору сторони приймають на себе зобов'язання у термін з 32 до 34 тижня вагітності (Пацієнта) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність). Пакет «Стандарт» (надалі «Основний договір» або «Договір»), на умовах якого Пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів Пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього.
Позивачем було сплачено на користь відповідача кошти у розмірі 58 992,00 грн.
Відповідно до п. 2.4 Типового Договору про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Стандарт», медична допомога за Даним договором надається за адресою: м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56.
Введення воєнного стану в Україні стало обставиною непереборної сили для ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та таким, що унеможливлює виконання своїх обов'язків перед позивачем за договором ведення, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень від російських окупантів. З березня 2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», у зв'язку з введенням активних бойових дій біля пологового будинку та пошкодженням будівлі, пологовий будинок призупинив свою роботу до 01.09.2022, що негативно відзначилося на фінансових показниках ТОВ «Лелека».
Наголошує, що обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності, окремим податковим іншим зобов'язанням, обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Тому унеможливило виконання свої обов'язків перед позивачем, а саме укладання основного договору.
Крім того, зазначає що положення ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» не застосовуються, оскільки, за Попереднім договором № 243П/10/2021 від 30.10.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 та відповідачем, позивач не набував жодних прав та обов'язків, як споживач послуг, оскільки з умов даного договору не виникало обов'язку відповідача надавати позивачу медичні послуги, про що, зокрема, зазначає і сам позивач, тому, вважаємо, що така вимога є безпідставною.
У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, зазначив, що представником відповідача жодним чином не доведено як форс-мажорні обставини могли вплинути на його обов'язок повернути кошти, оскільки відповідач продовжував працювати, що підтверджується смс повідомленнями, які позивачу від ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», крім того у позивача права споживача виникли ще 30.10.2021 року при укладенні Попереднього договору №243П/10/2021.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 з однієї сторони та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з іншої укладено Попередній Договір № 243П/10/2021 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт» (надалі за текстом «Попередній Договір»), відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов'язався надати позивачці кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у ведення пологів пацієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги.
Положеннями п.1.4. Попереднього договору передбачено, що при підписанні даного Попереднього Договору Пацієнт здійснює на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 58992 грн, що дорівнює ціні/вартості послуг медичного закладу за Основним договором (Договором про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт»).
Пунктом 1.5. Попереднього Договору передбачено, що авансовий платіж у розмірі, визначеному п.1.4. Попереднього Договору виконується пацієнтом шляхом внесення та/або перерахування коштів у національній валюті України на рахунок Медичного закладу, вказаний у Попередньому Договорі, у том числі за допомогою електронних платіжних засобів, та/або з використання готівкового розрахунку в касі Медичного закладу, в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правлінн Національного банку України.
Крім того, відповідно до п.1.6. Договору, грошові кошти, сплачені пацієнтом у якості авансового платежу за даним Попереднім Договором зараховуються в рахунок оплати ціни послуг Медичного закладу за Основним договором.
Пунктом 1.8. Попереднього договору передбачено, у разі відмови Пацієнта або Медичного закладу від укладання Основного договору, у термін, передбачений п.1 1 цього Попереднього Договору, зобов'язання за цим Попереднім Договором припиняються, при цьому грошові кошти сплачені в якості авансового платежу за даним Попереднім Договором, підлягають поверненню медичним закладом Пацієнтові, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта. При цьому повернення суми авансового платежу здійснюється Медичним закладом, у безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Пацієнта, та /або в інший не заборонений чинним законодавством України спосіб, виключно на його письмову вимогу, та за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги (медичних послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рахунку - фактури № 664803 від 30.10.2021 та квитанції від 30.10.2021 року позивачем сплачено грошові кошти за Попереднім договором №243П/10/2021 на суму 58 992 грн. (а.с. 20).
Позивачка 09.03.2023 року, зверталася до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з досудовою вимогою про розірвання договору та повернення грошових коштів сплачених за Попереднім договором №243П/10/2021, проте кошти не були повернуті.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено з 23.08.2022 строком на 90 діб та який діє на день ухвалення рішення.
У наданому листі Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 є обставиною непереборної сили для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 607 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Надаючи оцінку забраним у справі доказам, суд зазначає, що 30.10.2021 року між сторонами було укладено договір про надання медичних послуг, сплачених позивачкою в повному обсязі.
Таким чином, фактично вартість саме медичних послуг за договором, які були оплачені позивачкою, складає 58 992,00 грн.
Заперечень щодо вказаних обставин від відповідача не надійшло.
Судом встановлено, що відповідач не виконав умови Договору з надання медичних послуг, і сплачені позивачкою кошти не повернув.
При цьому, пунктом 1.8 Договору передбачено у разі відмови Пацієнта або Медичного закладу від укладання Основного договору, у термін, передбачений п.1 1 цього Попереднього Договору, зобов'язання за цим Попереднім Договором припиняються, при цьому грошові кошти сплачені в якості авансового платежу за даним Попереднім Договором, підлягають поверненню медичним закладом пацієнтові, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта.
Позивачка 09.03.2023 року, зверталася до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з заявою про розірвання договору та повернення грошових коштів сплачених за Попереднім договором №243П/10/2021, проте кошти на момент розгляду справи не повернуті.
Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, які зазначені у електронних повідомленнях відповідача, суд погоджується із тим, що таке невиконання є наслідком поважних та навіть об'єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку Російської Федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.
Втім, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення.
Тому, наявність форс-мажорних обставин у відповідача, не позбавляє позивачку права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов'язання та ненадання відповідних послуг.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за невиконання вищезазначеного договору у розмірі 1769,76 грн. в день, починаючи з 17.03.2022 року по день ухвалення судового рішення за прострочення виконання зобов'язання на підставі суд зазначає наступне.
Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (ст.1). Аналіз положень вказаного Закону дозволяє дійти висновку про те, що він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до п. 1.1. за даним Попереднім Договором Сторони приймають на себе зобов'язання у термін з 22 до 32 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності в Медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності в інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет Стандарт» (надалі - «Основний договір» або «Договір»), на умовах якого Пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів Пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, обов'язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього.
Згідно п. 1.2. цього договору зобов'язання Медичного закладу перед пацієнтом щодо надання медичної допомоги виникає після укладення сторонами Основного договору з врахуванням можливих доплат, які можуть виникнути за умови наявності/ виникнення у Пацієнта медичних показань.
Аналіз вказаних положень договору свідчить про те, що його укладення не викликає у відповідача обов'язку надавати послуги, а тому право відповідача між сторонами не підлягають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» і підстав для стягнення пені за ним, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 992,40 грн.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження фактично понесених витрат представником позивача надано Договір про надання професійної правничої правової допомоги № 0508/22-01 від 05.08.2022 року, Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги № 0508/22-01 від 05.08.2022 року гонорар адвоката, акт приймання наданих послуг у загальному розмірі 10 000грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає правильним визначити розмір витрат, які підлягають стягненню з відповідача на рахунок позивача у розмірі 2000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_3 :
- 58 992 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні - авансового платежу;
- 2000 (дві тисячі) гривень - витрат на професійну правничу допомогу;
- 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок - судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», код ЄДРПОУ 39155132, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, 56.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.03.2023 року.
Суддя А.М.Майбоженко