Справа № 523/4379/23
Провадження №2/523/2719/23
17.03.2023 року м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 523/4379/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія», Міністерства соціальної політики про визнання права користування жилим приміщенням та вселення, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія», Міністерства соціальної політики про визнання права користування жилим приміщенням та вселення. У поданій позовній заяві просять суд ухвалити рішення яким:
?Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з двох жилих кімнат, площею 28 кв.м., з правом безперешкодного входу на територію ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія» і проходу у зазначену квартиру;
?Вселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно із позовною заявою позивачами було подано заяву про забезпечення позову. Обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви позивачі вказують на те, що вони проживали у житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі виданого 25.03.1983 року виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів посвідчення № 449 на право зайняття службової житлової площі, підставою для надання якої слугувало рішення Суворовського виконком райради від 19.03.1983 року № 168. Зазначена квартира знаходиться на території ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія». З червня 2022 року керівництво ДП «КДЦ «Молода гвардія» стало чинити позивачам перешкоди в користуванні даним житловим приміщенням та вимагати, щоб ОСОБА_1 звільнився з роботи (з 04.11.1980 року по 12.09.2022 року позивач працював водієм ДП «УДЦ «Молода гвардія». Зокрема, на прохідній даного підприємства позивачам стали чинити перешкоди в тому, щоб вони змогли пройти до спірної житлової квартири з посиланням на розпорядження в.о. генерального директора ОСОБА_3 про те, що у зв'язку із призупиненням роботи ДП «УДЦ «Молода гвардія» через введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64-2022. З 11.07.2022 року позивачів взагалі припинили пропускати на територію ДП «УДЦ «Молода гвардія» до свого помешкання з посиланням на пропускний режим з метою безпеки працівників зобов'язано здійснювати вхід та в'їзд працівників дитячого центру на територію підприємства згідно списку, що якого позивачі включені не були. З огляду на вищевикладене, просять суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія» перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні житловою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , у вході на територію ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія» та проходу в зазначену квартиру.
Суддя розглядає дану заяву без повідомлення учасників справи, згідно вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви та справи, суддя доходить на ступного висновку.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Зокрема, це стосується і питання порушеного права позивача. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою до суду. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову ст. 151 ЦПК України.
Суддя констатує, що застосування визначеного заявниками виду забезпечення позову, за своїм змістом фактично є ухваленням рішення по суті справи без її розгляду, а тому не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпечуючи позов у такий спосіб суд вийде за межі підстав забезпечення позову, що призведе до порушення принципу верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції, та вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, що є неприпустимим.
Суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог.
Зважаючи на ту обставину, що вид забезпечення позову, про який просять застосувати заявники буде мати наслідки, співвмірні з вирішенням спору по суті, оскільки предмет позовних вимог співпадає з видом забезпечення позову, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер