Справа № 466/3867/17
Провадження № 2-р/466/5/23
іменем України
15 березня 2023року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючої судді Свірідової В.В.
при секретарі Мошовській М.-О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника відповідача ПрАТ «Ірокс» Микитчака І.П. про роз'яснення та відсточення виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «Ірокс», з участю третіх осіб: Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 про зобов'язання відповідача до вчинення дій, які необхідні для присвоєння новозбудованому об'єкту нерухомого майна- адреси, -
установив:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2018 зобов'язано Приватне Акціонерне Товариство «ІРОКС» подати до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради документи, які необхідні для присвоєння новозбудованому об'єкту нерухомого майна - багатоквартирному будинку у АДРЕСА_1 ", а саме: заяву на ім'я голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з комплектом наступних документів:
-документ, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (декларація про готовність об'єкта до експлуатації) та дозвільний документ на здійснення будівництва, виданий виконавчим органом Львівської міської ради;
-документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на котрій розташовані об'єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо), чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою;
-довідку Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про те, що право власності на об'єкт, якому планується присвоїти поштову адресу, не зареєстровано і свідоцтво про право власності не видавалось станом на 31.12.2012р.;
-містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва;
-технічний паспорт за зазначений вище об'єкт;
-висновки департаменту містобудування про доцільність утворення містобудівної одиниці;
-інформацію департаменту економічної політики про те, що сплата Інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснена;
-витяг про державну реєстрацію юридичної особи;
-викопіювання з плану м. Львова масштабу 1:500.
Стягнуто з ПрАТ «ІРОКС» (ІПН 239586513044) на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачений ними при звернення до суду судовий збір в розмірі по 320 (триста двадцять) грн. на кожного, а всього 640 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.01.2019 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2018 залишено без змін.
02.03.2023 представник відповідача ПрАТ «Ірокс» Микитчак І.П. звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2018, в якій просить роз'яснити резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2018 у справі №466/3867/17, в частині зобов'язання: подати до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на ім'я голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з комплектом наступних документів: - документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на котрій розташовані об'єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо), чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою; -інформацію департаменту економічної політики про те, що сплата Інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснена та відстрочити виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2023 по справі за №466/3867/17 терміном на 1рік з часу винесення ухвали суду.
В судове засідання сторони по справі не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, причин неприбуття суду не повідомлено.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
15 березня 2018року судом було ухвалене рішення про задоволення позову. Вказаним рішенням суд зобов'язав Приватне Акціонерне Товариство «ІРОКС» подати до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради документи, які необхідні для присвоєння новозбудованому об'єкту нерухомого майна - багатоквартирному будинку у м. Львові адреси - " АДРЕСА_1 ", а саме: заяву на ім'я голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з комплектом наступних документів:
-документ, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (декларація про готовність об'єкта до експлуатації) та дозвільний документ на здійснення будівництва, виданий виконавчим органом Львівської міської ради;
-документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на котрій розташовані об'єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо), чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою;
-довідку Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про те, що право власності на об'єкт, якому планується присвоїти поштову адресу, не зареєстровано і свідоцтво про право власності не видавалось станом на 31.12.2012р.;
-містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва;
-технічний паспорт за зазначений вище об'єкт;
-висновки департаменту містобудування про доцільність утворення містобудівної одиниці;
-інформацію департаменту економічної політики про те, що сплата Інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснена;
-витяг про державну реєстрацію юридичної особи;
-викопіювання з плану м. Львова масштабу 1:500.
Стягнув з ПрАТ «ІРОКС» (ІПН 239586513044) на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачений ними при звернення до суду судовий збір в розмірі по 320 (триста двадцять) грн. на кожного, а всього 640 грн.
Не погоджуючись із рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 березня 2018року позивач оскаржив таке в апеляційному порядку, однак Львівський апеляційний суд залишив рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2018 без змін.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, не змінюючи його зміст. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення» резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено: розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення» визначено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
З тексту рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2018 вбачається, що воно викладено цілком зрозуміло із зазначенням способу захисту порушеного права.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення по справі №466/3867/17.
Згідно з вимогами ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Доводи представника відповідача ПАТ «Ірокс» про те, що за для уникнення неправильного виконання рішення та виконання його у відповідний термін, не дає підстав для відстрочення виконання зазначеного рішення суду.
Також, зважаючи на положення ч.5 ст. 435 ЦПК України, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, та беручи до уваги, що з дня ухвалення судового рішення минуло більше двох років, а з дня ухвалення постанови Львівського апеляційного суду більше року, тобто час протягом якого виконання даного рішення суду можна було б відстрочити, вже минув, то суд немає підстав для задоволення даної заяви.
Керуючись ч.2 ст.247, ст.ст.260, 271, 435 ЦПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні заяву представника відповідача ПрАТ «Ірокс» Микитчака І.П. про роз'яснення та відсточення виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «Ірокс», з участю третіх осіб: Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 про зобов'язання відповідача до вчинення дій, які необхідні для присвоєння новозбудованому об'єкту нерухомого майна- адреси - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду.
Суддя: В. В. Свірідова