Справа № 204/908/23
Провадження № 2/204/1246/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 березня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
27 січня 2023 року через систему «Електронний суд» до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Мащук В.Ю.
13 березня 2023 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 року.
Ознайомившись із поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684 гривні. Із розрахунку 2684*0,4 судовий збір дорівнює 1073 гривні 60 копійок.
З квитанції про сплату судового збору, доданої до позовної заяви вбачається, що 27.01.2023 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 858,88 грн., що не дорівнює ставці судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому, вважаю за необхідне, залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175,185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Токар