Справа № 203/341/23
Провадження № 1-кп/0203/448/2023
іменем України
15 березня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ;
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046030000813 від 25.12.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_5 23.12.2022, близько 17 години 00 хвилин перебував поблизу сміттєвих баків, які розташовані біля будинку АДРЕСА_2 , та, оглядаючи їх, виявив всередині сувенірні купюри у вигляді банкнот номіналом 500 гривень у кількісті п'яти штук.
В цей момент у ОСОБА_5 раптово виник кримінально-протиправний умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), а саме грошовими коштами, які належать потерпілій ОСОБА_4 , яка є особою похилого віку.
Так, ОСОБА_5 в той же самий день, тобто 23.12.2022 близько 17 години 30 хвилин, пройшов до місця мешкання потерпілої ОСОБА_4 - АДРЕСА_3 , де знаходячись у вищевказаному місці, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, розуміючи, що потерпіла є особою похилого віку, надав потерпілій ОСОБА_4 вказані сувенірні купюри у вигляді банкнот номіналом 500 гривень у кількості чотирьох штук, погасивши перед нею заборгованість у кількості 1600 гривень. Після цього, ОСОБА_5 в той же самий день та той же самий час, продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, попрохав у ОСОБА_4 розміняти сувенірну купюру у вигляді банкноти номіналом 500 гривень грошима меншим номіналом.
У свою чергу, потерпіла ОСОБА_4 , не усвідомлюючи прихований кримінально-протиправний намір останнього, будучи введеним в оману, погодилась та добровільно віддала ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 500 гривень банкнотами номіналом по 200 гривень та 100 гривень, за що остання отримала сувенірну купюру у вигляді банкноти номіналом 500 гривень.
Доводячи свій кримінально-протиправний умисел до кінця ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального проступку зник, розпорядившись вказаним майном в подальшому на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2100 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
17 січня 2023 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні №12022046030000813 від 25.12.2022 року. Відповідно до умов даної угоди потерпіла та підозрюваний у кримінальному провадженні виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, розмір шкоди, яку ОСОБА_6 зобов'язався відшкодувати потерпілій, а також сторони узгодили міру покарання підозрюваному ОСОБА_5 . Крім того, зі змісту угоди вбачається, що потерпілій та підозрюваному відомі наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав укладену 17.01.2023 року між ним та потерпілою угоду про примирення, підтвердив суду, що кримінальне правопорушення ним було вчинено у відповідності до обставин, викладених у обвинувальному акті, свою вину у вчиненому він визнає повністю та щиро розкаюється у вчиненому, з потерпілою примирився, та зобов'язався відшкодувати шкоду в строк, зазначений в угоді про примирення. Просив суд затвердити укладену угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання. Підтвердив суду, що вказана угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, обвинуваченому ОСОБА_5 в судовому засіданні роз'яснені права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, всі обмеження щодо права оскарження угоди, роз'яснені наслідки невиконання взятих на себе обов'язків. При цьому, останній зазначив, що наслідки затвердження даної угоди йому відомі та зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала укладену угоду, підтвердила, що дійсно примирилась з обвинуваченим, просила затвердити угоду та зазначила, що зі змістом ст.473 КПК України вона ознайомлена, наслідки угоди їй зрозумілі, угода укладена нею добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення, вважаючи угоду такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (проступку), так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з положеннями ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), та його дії кваліфіковані правильно за ч.1 ст. 190 КК України.
Згідно з положеннями ст.12 КК України кримінальне правопорушення у вчиненні, якого обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до кримінальних проступків, отже угода відповідає вимогам закону. Зміст угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому, судом відповідно до вимог ч.5 ст.474 КПК України з'ясовано, що обвинувачений визнає вину в обсязі пред'явленого обвинувачення, а також цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачених п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а тому у суду не виникає необхідності витребувати документи, а також викликати в судове засідання інших осіб та опитувати їх для з'ясування добровільності укладеної угоди. Сторони повністю усвідомлюють зміст угоди про примирення.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує відповідно ст. 67 КК України покарання ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
При цьому, суд враховує особу обвинуваченого, його відношення до скоєного.
Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України. Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень КК України. Узгоджена сторонами міра покарання передбачена в межах санкції ч.1 ст.190 КК України та відповідає загальній меті призначення кримінального покарання, визначена з урахуванням характеру та тяжкості вчиненого злочину, ступеня здійснення злочинного наміру, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, та є достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, перевіривши угоду про примирення, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать вимогам кримінально-процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи сторін та інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, сторони дійсно примирились, що підтверджено в судовому засіданні, і як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та погодили вид покарання.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України затвердити угоду про примирення, яка укладена 17.01.2023 року між потерпілою ОСОБА_4 з одного боку та підозрюваним ОСОБА_5 з іншого боку та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням на 1 (один) рік з покладенням обов'язків, визначених ст.76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню не обирався.
Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про примирення, укладену 17.01.2023 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12022046030000813 від 25.12.2022 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном у 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. п.1, 2 ч. 1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню не обирався.
Речові докази: сувенірні купюри у вигляді банкнот номіналом 500 гривень у кількості п'яти штук, поміщені до сейф-пакету № WAR1201905, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1