справа № 158/437/20
п/с 1-кп/164/22/2023
16 березня 2023 року Смт. Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі клопотання захисника ОСОБА_9 про участь обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в режимі відеоконференцзв'язку у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017030100000682 від 25 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, -
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
16 березня 2023 року через канцелярію суду захисником ОСОБА_9 подано клопотання про забезпечення участі обвинувачених режимі відеоконференцзв'язку через систему EASYCON, оскільки ОСОБА_10 перебуває за кордоном у зв'язку з лікуванням, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у закордонній волонтерській поїздці.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 своє клопотання підтримав та просив задовольнити з огляду на положення ст. 2 КПК України про необхідність оперативного розгляду кримінального провадження та забезпечення рівними правами усіх учасників судового розгляду.
Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання свого колеги, вважає, що забезпечення участі усіх обвинувачених, в тому числі через відеоконферензв'язок, сприятиме повному та оперативному розгляду кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисників.
Прокурор заперечила щодо задоволення клопотання захисника, вважає його необґрунтованим, оскільки, на її думку, участь обвинувачених в режимі відеоконференцзв'язку з-за кордону не лише не забезпечить оперативний розгляд кримінального провадження, а й унеможливлюватиме якісне проведення судових засідань з огляду на різні часові пояси між Україною та США, а також наголосила, що нормами КПК України передбачено участь обвинувачених в режимі відеоконференції з приміщення іншого суду або іншої державної установи. Також повідомила суду, що за наявною інформацією у сторони обвинувачення, ОСОБА_10 залишив територію України ще в листопаді 2022 року, а ОСОБА_13 та ОСОБА_11 - в лютому 2022 року.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав думку прокурора, вважає необхідною безпосередню участь усіх обвинувачених в розгляді кримінального провадження в приміщенні суду.
Потерпілий ОСОБА_5 заперечив щодо участі обвинувачених в режимі відеоконференцзв'язку, оскільки вважає, що вони вчиняють дії, спрямовані на затягування справи розглядом.
Потерпілий ОСОБА_4 також заперечив щодо участі обвинувачених в режимі відеоконфернцзв'язку з огляду на вимоги ст. 336 КПК України та вважає неявку обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 неправомірною та спрямованою не лише на затягування справи розглядом, а й на уникнення покарання та мобілізації під час воєнного стану.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 2 КПК України унормовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Статтею 336 КПК України унормовано проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
Так, відповідно до частини першої вказаної статті судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Частина друга ст. 336 КПК України визначає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою ст. 336 КПК України якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.
Частина шоста визначає, що якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
Тобто, з урахуванням специфіки кримінального провадження, у ньому, на відміну від адміністративного, цивільного та господарського процесів, не регламентована участь сторін із власними технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового провадження, яке проводиться поза межами приміщення суду, державних органів чи установ.
На думку суду, клопотання захисника ОСОБА_9 не містить жодних підстав, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК України, і доказів, які б свідчили про неможливість безпосередньої участі усіх обвинувачених в судовому засіданні та були б достатніми для визнання причин їх неявки в судове засідання поважними.
Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою Маневицького районного суду від 6 квітня 2021 року у даному кримінальному провадженні на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 було накладено грошове стягнення у виді одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 270 гривень, оскільки обвинувачені без поважних причин не виконали покладений на них обов'язок з'явитися за викликом в судове засідання.
Оцінюючи доводи сторін в їх сукупності та беручи до уваги обставини справи, суд приходить висновку, що клопотання захисника є необґрунтованим, дистанційна участь обвинувачених в судовому розгляді не забезпечить якісний їх допит, дослідження письмових та інших доказів, які підтверджуватимуть чи спростовуватимуть винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні, а відтак їх участь ризикує перетворитися на формальність, що унеможливлюватиме необхідність дотримання прав усіх учасників судового процесу та повноту дослідження обставин, які мають значення для встановлення об'єктивної істини.
Керуючись ст. ст. 2, 42, 336, 369 - 372 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про участь обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в режимі відеоконференцзв'язку з використанням системи EASYCONу кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017030100000682 від 25 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, - відмовити.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1