Справа № 155/1129/20
Провадження № 1-кп/162/17/2023
15 березня 2023 року смт Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в колегіальному складі:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зменшення розміру застави, в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019030070000146 від 05.05.2019 стосовно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
Любешівським районним судом Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області ОСОБА_10 від 28.05.2020 відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 630 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1430100 (один мільйон чотириста тридцять тисяч сто) гривень, та покладенням на ОСОБА_8 відповідних обов'язків.
Ухвалами Горохівського районного суду Волинської області строк дії вищевказаного запобіжного заходу з альтернативним запобіжним заходом неодноразово продовжувався.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 13.07.2022 - строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 продовжено на 60 (шістдесят) днів, та на підставі вимог ч. 5 ст. 182 КПК України визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 , обов'язків - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 780000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень.
Ухвалами Любешівського районного суду Волинської області строк дії вищевказаного запобіжного заходу з альтернативним запобіжним заходом неодноразово продовжувався.
Перед початком судового засідання 14.03.2023 захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про зменшення розміру застави обвинуваченому. Своє клопотання мотивує тим, що за весь час тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 його сім'я, в особі цивільної дружини ОСОБА_11 та батьків намагались зібрати необхідну суму коштів для внесення застави з тією метою, щоб на час розгляду кримінального провадження в суді і постановлення вироку при умові обов'язкового виконання обвинуваченим ОСОБА_8 всіх вимог та визначених судом обов'язків обвинувачений мав реальну можливість, в тому числі, надати вкрай необхідну допомогу батькам, своїй дружині та неповнолітній дитині. Однак, вважає, що сума застави, визначена ухвалою Любешівського районного суду від 13.07.2022 з огляду на матеріальний стан обвинуваченого та членів його сім'ї є несправедливою та неможливою для виконання внаслідок надто високого розміру застави. Окрім того, стверджує, що ОСОБА_8 тривалий час утримується під вартою, стороною обвинувачення не доведено в належний спосіб належними і допустимими доказами причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до інкримінованого йому злочину та наявність і підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Звертає увагу на те, що ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 02.02.2023 задоволено заяву цивільної дружини обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 про надання дозволу на укладення шлюбу з обвинуваченим ОСОБА_8 . З метою реєстрації шлюбу обвинувачений ОСОБА_8 та його цивільна дружина ОСОБА_11 подали спільну заяву про укладення шлюбу. Також за власним бажанням ОСОБА_8 звернувся до Луцького міського відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою про визнання батьківства дитини - ОСОБА_13 . На підставі викладеного, просить, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні у вигляді застави змінити, зменшити її розмір з трьохсот до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з виконанням обвинуваченим ОСОБА_8 покладених судом обов'язків.
Захисник в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника. Вважає, що питання про зменшення розміру застави може розглядатись разом з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу. На теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зменшення розміру застави, як про це просить захисник, не відповідає засадам кримінального провадження та сумі збитків, які заподіяні потерпілим кримінальним правопорушенням. Тому в задоволенні клопотання просить відмовити.
Представник потерпілих ОСОБА_6 погодився з думкою прокурора та просив у задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та зміст клопотання, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
За змістом статей 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 02.02.2023 продовжено застосований стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 квітня 2023 року включно, із залишенням визначеного ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 13.07.2022 розміру застави та покладених на обвинуваченого обов'язків.
При цьому прокурором доведено наявність ризиків, визначених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які посилились у зв'язку оголошеним в Україні воєнним станом, пов'язаним з військовою агресією росії проти України.
ОСОБА_8 є особою молодого віку, однак суспільно корисною діяльністю не займається, не має постійного джерела доходів та стабільного заробітку, проживає неподалік державного кордону з Республікою Румунія, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
З огляду на тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, даних про його особу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, в суду є достатні підстави суду вважати, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може; переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитувались Любешівським районним судом; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також не буде дотримуватися покладених на нього процесуальних обов'язків у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі.
У судовому засіданні встановлено, що стороною захисту не було спростовано висновки суду при продовженні строку тримання під вартою, та не надано доказів, які б свідчили про відсутність чи істотну зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ст.177 КПК України ризиків.
Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно з положеннями ст. 182, 183 КПК України суд врахував практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки до суду. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, в тому числі майновий стан, суд застосував щодо обвинуваченого заставу в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доводи захисника в клопотанні та в судовому засіданні, в тому числі, про те, що визначений ухвалою суду від 13.07.2022 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави є надто високим, який не мають змоги сплатити обвинувачений та члени його сім'ї, на думку суду, не впливає на наявність встановлених у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на теперішній час не є підставою для зміни обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу.
При цьому суд звертає увагу, що основним запобіжним заходом, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 є тримання під вартою, а не застава. На думку суду, за таких обставин, питання стосовно зменшення розміру застави в даному випадку можливо порушити лише при розгляді клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, за умов надходження такого клопотання до суду.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання сторони захисту є передчасним та необґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 182, 193, 194, 201, 199, 369-372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зменшення розміру застави - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.03.2023.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3