Справа № 159/1284/23
Провадження № 1-кс/159/692/23
про арешт майна
15 березня 2023 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023035550000089 від 06.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України) про арешт майна,
встановив:
до Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023035550000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 06.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення за частиною четвертою статті 358 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 05.03.2023 надійшло повідомлення про виявлення факту користування документом - посвідченням водія за таких обставин: в м. Ковелі Волинської області на бульварі Л.Українки було зупинено автомобіль марки «ВМW-730», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав посвідчення водія серії НОМЕР_2 на своє ім'я з ознаками підроблення.
05.03.2023 слідчим СВ Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 проведено огляд місця події, а саме прибудинкової ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , де у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.10.2000 р.н. на його ім'я з відкритими категоріями «В», «С», «Е» з ознаками підроблення.
Відповідно до рапорту поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у волинській області ДПП ОСОБА_7 , згідно бази даних ІПНП за серією і номером вищевказаного посвідчення водія - документ відсутній. Проте, при повторній перевірці за номером НОМЕР_2 , у статусі «виданий» зазначене посвідчення водія на особу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (термін дії з 01.12.1991 року).
Постановою дізнавача від 06.03.2023 посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_5 серії ВНА НОМЕР_3 , визнане речовим доказом (зберігається в матеріалах кримінального провадження).
На розгляд клопотання належно повідомлені про судове засідання прокурор, дізнавач, власник майна не з'явились.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучене майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно у розумінні статті 98 КПК України є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі - предмет, що був об'єктом кримінально протиправних дій, річчю, набутою кримінально протиправним шляхом.
На виконання вимог частини першої статті 173 КПК України прокурором, дізнавачем доведено необхідність накладення арешту на вказане майно з метою проведення необхідних слідчих дій, а також наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 05.03.2023 в ході проведення огляду місця події майно (яке зберігається в матеріалах кримінального провадження), належне ОСОБА_5 : посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.10.2000 р.н. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заборонити відчужувати, розпоряджатися, користуватися арештованим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
На підставі частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали складено 15.03.2023
Слідчий суддя ОСОБА_1