Справа № 156/51/23
Провадження № 3/156/94/23
Рядок статзвіту 309
13 березня 2023 року смт Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8,
за ч. 5 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_41,
законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
представник законного представника потерпілого ОСОБА_4 ,
особа уповноважена на складення протоколу про адміністративне правопорушення - інспектор СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7.,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
09.02.2023 року до Іваничівського районного суду Волинської області з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області після дооформлення надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 735439 від 19 грудня 2022 року, 19 грудня 2022 року близько 12:00 год. директор ІНФОРМАЦІЯ_8, що за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці не повідомила уповноважені підрозділи органів національної поліції України про факт булінгу (цькування), а саме: кібербулінгу відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 даного навчального закладу, що проявилося у створенні фейкових акаунтів у мережі інтернет з висвітленням фото неповнолітнього з непристойними написами. Адміністрація навчального закладу булінгу не вбачають та не визнали, чим порушила вимоги ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 року № 2657-VIII та ЗУ «Про освіту», а саме: ч. 3 ст. 26, п. 2 розділу ІІ Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 03.02.2020 року № 111/34394.
Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що повідомлення про булінг щодо ОСОБА_2 вона отримала від працівника поліції, а звернення від ОСОБА_3 щодо цього ж факту до неї не надходило. Так, 04.10.2022 року ОСОБА_5 повідомила їй про конфлікт, що виник між ОСОБА_6 та її сином ОСОБА_2 , який у цей же день вирішили і ОСОБА_5 претензій ні до кого не мала, жодних скриншотів їй не показувала. 23.11.2022 року до школи приїхала працівник поліції ОСОБА_7 та провела з учнями бесіду щодо булінгу. В той день ОСОБА_7 нічого їй не казала стосовно булінгу відносно ОСОБА_2 . 29.11.2022 року ОСОБА_7 знову приїхала до школи та попросила викликати батьків учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_17, учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_9 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_10 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_11 . Саме тоді ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_1 , що в поліції перебуває заява ОСОБА_3 по факту булінгу відносно ОСОБА_2 , однак жодних письмових матеріалів їй не демонструвала.
30.11.2022 року батьки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 звернулися на ім'я директора школи із письмовими заявами щодо булінгу зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 відносно їхніх дітей: учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_17 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_9 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_10 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_18 той же день (30.11.2022 року) вона електронною поштою повідомила поліцію про те, що надійшли письмові заяви від вищевказаних батьків про булінг учнів, запросила ОСОБА_7 на засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яке було призначено 02.12.2022 року. На засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) ІНФОРМАЦІЯ_8» були присутні, в тому числі, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Ніхто у школі не був обізнаний про випадки булінгу у школі до 30 листопада 2022 року - того дня, коли батьки учнів принесли та показали роздруківки повідомлень. 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_7 про результати комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) та про прийняте за наслідками такого розгляду рішення.
Ствердила, що ОСОБА_3 із заявою про кібербулінг відносно ОСОБА_2 до неї не зверталася, повідомляла лише про конфлікт з учнем ОСОБА_6 у жовтні 2022 року. Оскільки звернення щодо кібербулінгу від ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не надходило, тому вона й не повідомляла поліцію.
В ході розгляду справи, перед закінчення розгляду такої по суті, ОСОБА_1 суду зазначила, що саме під час засідання комісії, яке відбувалося 02.12.2022 року, від ОСОБА_7 їй стало відомо про створення фейкових акаунтів стосовно ОСОБА_2
ОСОБА_1 вважає, що оскільки ОСОБА_3 особисто звернулася в поліцію, вибравши самостійно орган звернення, саме працівник поліції повідомила її про те, що у них на розгляді перебуває відповідне звернення, а до неї таке не надходило, обов'язок повідомляти поліцію про факт булінгу відсутній.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_41 в судовому засіданні вказала, що листом Міністерства освіти і науки України № 1/9-207 від 13.04.2020 року надано роз'яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування» та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти». Відповідно до роз'яснення, повідомлення керівнику закладу про випадок булінгу (цькування) можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації. Повідомлення (інформація) про випадок булінгу (цькування), отримані керівником закладу освіти в усній формі мають бути зафіксовані у письмовій формі. Керівник закладу реагує на заяви або повідомлення у разі надходження звернення, однак ні усного, ні письмового звернення до дирекції школи від ОСОБА_3 щодо кібербулінгу не було. Натомість ОСОБА_3 самостійно обрала суб'єкт реагування на її заяву - орган поліції. Повідомлення про кібербулінг ОСОБА_1 отримала від представника поліції, а тому звернення із повідомленням до територіального органу поліції не є логічним. Представник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 26.09.2022 року у школі проводилися збори на яких вона поспілкувалася з класним керівником ОСОБА_19 та директором ОСОБА_1 та розповіла їм, що в інстаграмі створено акаунт, де цькують її сина - ОСОБА_2 04.10.2022 року стався конфлікт між ОСОБА_6 та її сином ОСОБА_2 про що вона повідомила класного керівника. 04.10.2022 року, в день, перед засіданням комісії, перебуваючи біля кабінету ОСОБА_1 , вона з нею спілкувалася близько 20 хвилин. Під час розмови вона показала ОСОБА_1 відео в тікток, де ображали її сина та повідомила про створення фейкового акаунту. Також вона показала розміщене в акаунті фото, яке було створено 03.10.2022 року. ОСОБА_1 пообіцяла, що допоможе і вирішить конфлікт. Після цього випадку, ОСОБА_3 з приводу створеного фейкового акаунту повторно до ОСОБА_1 не зверталася. В школі її сина ОСОБА_2 почали цькувати ще більше, в тому числі і вчителі. Згодом від імені її сина було створено декілька інших фейкових акаунтів, через що 22.11.2022 року вона звернулася із заявою про булінг до поліції, оскільки у школі цю ситуацію жодним чином не вирішували.
01.12.2022 року її запросили на засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), як вона вважала, що з приводу булінгу щодо її сина. Однак засідання відбувалося з приводу заяв написаних іншими батьками ніби-то щодо булінгу їхніх дітей її сином. 02.12.2022 року відбулось засідання комісії, однак її звернення щодо створення фейкових акаунтів від імені її сина ОСОБА_2 так і не розглядалося.
ОСОБА_3 зазначила, що саме 04.10.2022 року вона повідомила ОСОБА_1 про факт булінгу стосовно її сина ОСОБА_2 , оскільки саме того дня вона розповіла директору школи про перший створений фейковий акаунт та продемонструвала відео в тікток та відповідний скріншот.
Через погіршення ситуації вона змушена була перевести сина у школу в м. Нововолинськ.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що той факт, що усне звернення ОСОБА_3 про булінг відносно сина ОСОБА_2 не було зареєстровано директором школи ОСОБА_1 відповідно до порядку внутрішнього діловодства, жодним чином не спростовує той факт що такого не було та відповідальність за його не реєстрацію лежить на адміністрації школи. Представник зазначив, що керівник закладу освіти повинен протягом доби повідомляти органи поліції не про доведений факт вчинення булінгу (цькування), а саме про випадок булінгу (цькування), який йому став відомим із заяви чи повідомлення, в тому числі якщо є підозра про випадок булінгу (цькування). На думку ОСОБА_4 , ОСОБА_1 повинна була повідомити територіальний орган поліції про випадок булінгу ще 04.10.2022 року, коли ОСОБА_3 звернулася до неї з усним зверненням і вказала про факт булінгу - створення фейкового акаунту та поширення в мережі інтернет. Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності вважає, що такі слід рахувати з дати складення протоколу про адміністративне правопорушення (19 грудня 2022 року), оскільки правопорушення триваюче, а обов'язок ОСОБА_1 , як директора школи щодо повідомлення органу поліції про кібербулінг, досі не виконаний.
Інспектор сектору ювенальної превенції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. надала суду пояснення аналогічні складеній нею довідці про результати проведення перевірки. Зазначила, що 22.11.2022 року у поліцію надійшла письмова заява ОСОБА_3 щодо булінгу її сина ОСОБА_20 23.11.2022 року вона в усній формі повідомила ОСОБА_1 про надходження такої заяви. 29.11.2022 року вона приїхала у школу вже з офіційним листом, що у неї на розгляді перебувають матеріали перевірки за зверненням ОСОБА_3 та саме в цей день показала матеріали директору школи, в тому числі фото скріншотів, які підтверджували створення фейкових акаунтів. 01.12.2022 року до поліції надійшло повідомлення від школи лише щодо надходження заяв від батьків щодо булінгу зі сторони ОСОБА_2 . Також директор школи ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомила її про засідання комісії 02.12.2022 року. На засіданні комісії розглядалися письмові заяви батьків щодо булінгу зі сторони ОСОБА_2 , в той же час вона продемонструвала скріншоти акаунтів, переписку, записи розмов, які підтверджували булінг саме щодо ОСОБА_2 , однак це питання на комісії так і не розглядалося. Вважає, що дирекція школи не відреагували належним чином на звернення ОСОБА_3 ще у жовтні 2022 року, що призвело до того, що кількість акаунтів збільшилася та цькування ОСОБА_21 посилилося. Вважає, що ще 05.10.2022 року дирекція школи мала повідомити поліцію про факт булінгу, однак такого повідомлення в поліцію не було та немає по теперішній час. 02.12.2022 року ОСОБА_3 на засіданні комісії говорила про створені фейкові акаунти та що зверталася в адміністрацію школи з приводу цього акаунту однак належного реагування не було.
Зазначила, що під час розгляду матеріалів ЄО встановила, що в діях учениць ІНФОРМАЦІЯ_8 малолітніх ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 КУпАП щодо ОСОБА_2 . У зв'язку з тим, що останні не досягнули віку адміністративної відповідальності, за вчинене правопорушення відповідають батьки малолітніх за ст. 184 КУпАП, які на даний час знаходяться за кордоном.
Вважає, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_8, що за адресою: АДРЕСА_2, гр. ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КупАП, а саме: перебуваючи на своєму робочому місці, остання не повідомила уповноважені підрозділи органів Національної поліції України про факт булінгу (цькування), а саме: кібербулінгу відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 даного навчального закладу, що виразилося у створенні фейкових акаунтів в мережі «Інстаграм» та систематичного висвітлення змонтованих фото неповнолітнього з непристойними написами. У зв'язку з цим 19.12.2022 року відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 31 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування); розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 28 грудня 2019 року № 1646 керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) зобов'язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
Диспозиція ч. 5 ст. 173-4 передбачає відповідальність за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи та висновок суду
Прийняття законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» потребувало вжиття заходів до організації роботи у закладах загальної середньої освіти та місцевих органах управління у сфері освіти, спрямованих на захист прав та інтересів дітей, а також інших учасників освітнього процесу.
Під час розгляду цієї справи суд виходить із того, що булінг (цькування) тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого і молодіжного середовища. Вирішальна роль у протидії насильству і булінгу належить педагогам. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки завдяки системному підходу та підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій, а також із залученням та участі дітей та молоді.
Суд під час розгляду протоколу не встановлює чи дійсно мав місце факт булінгу, це не є предметом розгляду діяння, що передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП. Для кваліфікації за цією статтею достатньо встановити обґрунтованість підозри наявності булінгу і відповідно неповідомлення про це керівником закладу освіти.
Директору ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_1 інкримінується неповідомлення уповноважених підрозділів органів національної поліції України про факт булінгу (цькування), а саме: кібербулінгу відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10, який на той час був учнем ІНФОРМАЦІЯ_13 даного навчального закладу.
Хоча поняття «кібербулінгу» в законодавстві не визначено, однак виходячи із загальних понять, кібербулінг є різновидом булінгу (цькування) із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг - це відносно нова форма агресії, що трапляється в інтернеті та може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. При цьому нападник використовує соціальні мережі, електронну пошту, месенджери та інші засоби спілкування, щоб дошкулити, нашкодити та принизити людину. Разом з тим, кібербулінг залишає цифровий слід - записи, які можуть слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
Ознаки булінгу стосовно ОСОБА_2 підтверджуються матеріалами справи: роздруківками скриншотів з телефону з перепискою про створення групи в інстаграмі та акаунтів в соціальній мережі «Інстаргам» (а.с.54-59); скриншотів зображень і відеозаписів із графічними карикатурами на ОСОБА_2 принизливого характеру розміщених 21.11.2022 року - 22.11.2022 року у групі ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.60-69), 20.11.2022 року у групі ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.70-73), 21.11.2022 року у групі ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.74-75), 15.10.2022 року, 22.11.2022 року у групі ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.78-80), 22.11.2022 року у групі ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.81), а також коментарів глузливого характеру до постів (зворот а.с. 77, а.с.78, зворот а.с.79).
Систематичність (повторюваність) діяння тривала з жовтня 2022 року (створення першого акаунту в інстаграмі - ІНФОРМАЦІЯ_7, а.с.77) по листопад 2022 року, коли було створено інші акаунти подібного характеру.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ознаки булінгу стосовно ОСОБА_2 для стороннього об'єктивного спостерігача не є явно необґрунтованими та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав, тому їх слід визнати обґрунтованими.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із показань допитаної в судовому засіданні, як свідка законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , судом встановлено, що 26 вересня 2022 року вона зверталася до класного керівника ОСОБА_19 з приводу переписки та створення фейкового акаутну, де глузували з її сина ОСОБА_2 03.10.2022 року був конфлікт між її сином та ОСОБА_24 , про що вона повідомила класного керівника ОСОБА_19 . 04.10.2022 року ОСОБА_3 повідомила директора школи ОСОБА_1 про створення від імені її сина фейкового акаунту та показала їй образливі ролики в тікток щодо її сина. ОСОБА_1 вислухала і запевнила, що допоможе. ОСОБА_3 наполягала на тому, що саме 04.10.2022 року вона повідомила ОСОБА_25 про прояви булінгу відносно її сина ОСОБА_2 . Протягом 19-20 листопада 2022 року в мережі інтернет почали з'являтися інші фейкові акаунти, однак з цього приводу до адміністрації школи вона вже не зверталася, оскільки останні належно не відреагували на вирішення даної ситуації та вона змушена була 22.11.2022 року звернутися в поліцію. 01.12.2022 року її запросили на комісію з розгляду випадків булінгу (цькування), на засіданні комісії 02.12.2022 року вона озвучувала про створення фейкових акаунтів від імені її сина ОСОБА_2 , однак це питання на засіданні комісії так і не розглядалося. На думку ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повинна була повідомити поліцію про її звернення ще 04.10.2022 року, оскільки від неї дійсно було усне звернення та вона показувала директору в телефоні створений від імені її сина ОСОБА_2 фейковий акаунт.
ОСОБА_3 заразом зазначила, що з 01.01.2023 року ОСОБА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_8» не навчається, через те, що після 04.10.2022 року булінг щодо сина посилився, тому вона змушена була перевести його в іншу школу.
Допитана в судовому засіданні, як свідок, класний керівник ІНФОРМАЦІЯ_13 ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_19 , суду показала, що ОСОБА_26 у класі під її керуванням навчався півтора року. З вересня 2022 року у нього почалися конфлікти з дітьми через те, що він веде особистий блог в інстаграмі. У вересні 2022 року ОСОБА_3 вперше звернулася до неї із питанням стосовно недружелюбного ставлення однокласників до її сина, однак цькування ОСОБА_2 у поведінці однокласників ОСОБА_19 не вбачала. У жовтні 2022 року ОСОБА_5 зверталася до ОСОБА_19 з приводу того, що у підвалі під час тривоги ОСОБА_27 побив її сина ОСОБА_2 . В кабінеті директора, у присутності ОСОБА_3 , вона та ОСОБА_1 вияснили, що конфлікт носив одноразовий характер та стався між ними з приводу дівчини. Про створення акаунтів ОСОБА_19 дізналася лише 29.11.2022 року, коли до школи навідалася ОСОБА_7 та показала зібрані за наслідками заяви ОСОБА_3 матеріали. Щодо кібербулінгу ОСОБА_5 до ОСОБА_19 не зверталася, лише повідомляла про коментарі стосовно ОСОБА_2 в інстаграмі.
Свідок ОСОБА_28 , яка є ІНФОРМАЦІЯ_14 (ІНФОРМАЦІЯ_8»), суду показала, що 23.11.2022 року до школи навідалася працівник поліції ОСОБА_7 та у її присутності провела бесіду з дітьми щодо булінгу. ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_28 , що у неї на розгляді перебуває звернення ОСОБА_3 щодо кібербулінгу відносно сина ОСОБА_2 і тепер вона навідуватиметься в школу часто. У вівторок ОСОБА_7 знову приїхала у школу і надала директору ОСОБА_1 скріншоти і аудіозаписи, з якими також ознайомилася і ОСОБА_28 . Того ж дня ОСОБА_7 мала бесіду з дітьми та їхніми батьками. Наступного дня від батьків учнів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 надійшли заяви щодо нецензурної переписки ОСОБА_2 з їхніми дітьми. Директор ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_28 , що від батьків надійшли заяви, тому протягом доби вони надіслали повідомлення до служби у справах дітей, електронне повідомлення поліції і у телефонному режимі повідомили ювенального поліцейського ОСОБА_7 та призначили засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) на 02 грудня 2022 року. На засіданні розглядали питання щодо булінгу за письмовими заявами батьків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , де ОСОБА_28 повідомила, що комісія розслідувати булінг не може, лише повідомити поліцію про такий випадок.
Про прояви булінгу щодо ОСОБА_2 ОСОБА_28 дізналася від працівника поліції, у минулому жодних звернень ОСОБА_3 до адміністрації школи не було.
У жовтні 2022 року від ОСОБА_3 дійсно було звернення щодо конфліктної ситуації між дітьми, а не щодо булінгу. 05.10.2022 року з приводу цього звернення було засідання у школі, комісія засідала через переписку між учнями в інтернеті та конфлікт між ОСОБА_2 і ОСОБА_29 . Було проведено бесіди і встановлено, що конфлікт між ними носив одноразовий характер та виник на побутовій основі. 06 жовтня 2022 року про такий конфлікт адміністрація школи не інформувала орган поліції у м. Володимирі, однак повідомили шерифа і відділ освіти.
Допитана, як свідок, начальник служби у справах дітей Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області ОСОБА_30 , показала, що 01.12.2022 року до служби у справах дітей Іваничівської селищної ради надійшло повідомлення про прояви булінгу до учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_17 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_9 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_10 , учениці ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_31 зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 . Засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) було призначено на 02.12.2022 року, на якому під питанням № 1 досліджувався конфлікт між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 про який ОСОБА_3 повідомила у листопаді 2022 року. Коли ОСОБА_3 зверталася до директора школи, то про факти булінгу не повідомляла, тільки про конфлікт.
Із заявою ОСОБА_3 щодо кібербулінгу стосовно ОСОБА_2 комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) ознайомила працівниця поліції 02.12.2022 року. До школи звернень з цього приводу не було. ОСОБА_30 відомо, що ОСОБА_3 зверталася до ОСОБА_19 з приводу переписки між дітьми, але жодних підтверджень не надавала, не пам'ятає, щоб ОСОБА_3 на засіданні комісії казала про її звернення до ОСОБА_1 . На комісії 02.12.2022 року заява ОСОБА_3 не розглядалася, оскільки така перебувала на розгляді в органах поліції. Вважає, що порядок директором школи ОСОБА_1 дотримано, оскільки ОСОБА_3 із заявою про булінг першочергово звернулася до органів поліції.
Допитаний, як свідок, ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_32 , суду показав, що на комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка відбулася 02.12.2022 року, обговорювали заяви батьків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про прояви булінгу до їхніх дітей зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_33 . На засіданні ОСОБА_3 говорила, що про її сина створюють фейкові акаунти, але вона не казала, що зверталася з цим питанням до адміністрації школи. ОСОБА_7 повідомила, що на розгляді у поліції перебуває заява ОСОБА_3 щодо булінгу її сина ОСОБА_2 . Претензій до директора школи ОСОБА_3 не мала.
Виходячи, із пояснень учасників справи та показань свідків, письмових доказів, що долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що дійсно 04.10.2022 року ОСОБА_3 звернулася до дирекції ІНФОРМАЦІЯ_8» з приводу неналежної поведінки учнів закладу стосовно її сина ОСОБА_2 , що зафіксовано у протоколі засідання комісії з розгляду випадків булінгу ( цькування) від 05.10.2022 року. За результатами засідання комісії ухвалено, що ознак булінгу стосовно ОСОБА_34 учнями навчального закладу не виявлено, оскільки це був одноразовий конфлікт. Як зазначила в судовому засіданні ОСОБА_3 ще 04.10.2022 року вона повідомила директора школи ОСОБА_1 про створення від імені її сина фейкового акаунту та показала їй образливі ролики в тікток щодо її сина. Наявність такого акаунту підтверджується скріншотом та закликом матері ОСОБА_3 у переписці від 09.10.2022 року під ним видалити останній ( а.с. 76). Доказів того, що дирекцією школи, як ствердила ОСОБА_28 , про цей випадок було повідомлено шерифа суду не надано.
Суд звертає увагу, що суб'єкт зазначеного правопорушення зобов'язаний в разі надходження заяви про вчинення дій, які підпадають під ознаки булінгу, на протязі доби повідомити органи Національної поліції, а не самостійно, на свій розсуд, чи колегіальним органом, встановлювати наявність факту булінгу і в залежності від результатів здійснювати таке повідомлення.
Покази свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_19 з приводу того, що ОСОБА_5 не зверталася до школи щодо кібербулінгу суд оцінює критично, оскільки такі особи є працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8» та підлеглі ОСОБА_1 . Крім цього факт такого звернення спростовується протоколом засідання комісії №1 від 05.10.2022 року скликаному на підставі звернення ОСОБА_3 та письмовими доказами у справі.
В подальшому, як визнається самою ОСОБА_1 та підтверджується показами свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_19 повідомлення про перебування на розгляді у Володимирському РВП ГУНП у Волинській області матеріалів перевірки по факту вчинення булінгу (цькування) відносно ОСОБА_2 адміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_8» отримано від працівника поліції ОСОБА_7. 29 листопада 2022 року.
Крім цього в судовому засіданні ОСОБА_7 зазначила, що ще 23.11.2022 року в усній формі повідомила директора школи ОСОБА_1 про надходження звернення ОСОБА_3 щодо факту булінгу стосовно її сина у школі.
Із повідомлення за підписом ОСОБА_42 від 29.11.2022 року № 18798/52/01-2022 адресованого директору ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_1 слідує, що такий повідомляє директора про перебування на розгляді у Володимирському РВП ГУНП у Волинській області матеріалів перевірки по факту вчинення булінгу (цькування), а саме: кібербулінгу щодо ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 . Одночасно начальник просить у письмовій формі повідомити Володимирський РВП ГУНП у Волинській області про результати розгляду усного звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8» громадянки ОСОБА_3 та надати копію протоколу засідання комісії, яка розглядала випадок вчинення булінгу (цькування) відносно її сина, неповнолітнього ОСОБА_2 та висновок комісії (а.с.16).
Із протоколу № 2 засідання комісії з розгляду булінгу (цькування) ІНФОРМАЦІЯ_8» від 02.12.2022 року слідує, що першим питанням порядку денного було питання «про наявність булінгу в освітньому закладі» по якому слухали директора ліцею та голову комісії ОСОБА_1 , яка розказала про сутність булінгу та його прояви, акцентувавши увагу на усному зверненні ОСОБА_3 з приводу конфлікту між її сином та учнем ІНФОРМАЦІЯ_16 класу
ОСОБА_35 вказаному протоколі зазначено, що по цьому питанню виступила ОСОБА_7 - лейтенант поліції, інспектор сектору ювенальної превенції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, яка пояснила різницю між булінгом та одноразовим конфліктом і запропонувала прослухати записи телефонних розмов у соціальних мережах між ученицями ліцею у вечірній час де висловлено їх ставлення і позицію до ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_34 , ознайомила присутніх зі змістом заяви ОСОБА_3 щодо проявів фактів булінгу до її сина.
Також виступила ОСОБА_3 , мама ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_34 , яка розказала ситуацію, що склалася з її сином з моменту повернення у навчальний заклад (2021 р.) по даний час, про своє звернення до класного керівника та її реакцію на дану ситуацію, про погрози учнів, про посилення насмішок над її сином з моменту створення власного каналу в ютубі, про телефонні погрози та фейкові акаунти, в яких присутня нецензурна лексика. У зв'язку з тим, що ситуація не змінилася, ОСОБА_3 звернулася до органів Національної поліції із письмовою заявою.
ОСОБА_7 сказала, що саме з приводу поданої заяви 23.11.2022 року нею було проведено профілактично-роз'яснювальну роботу з учнями ІНФОРМАЦІЯ_8» щодо профілактики булінгу в учнівському середовищі.
Другим питанням на порядку денному був розгляд заяв батьків ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 щодо вчинення булінгу ОСОБА_2 над їхніми дітьми (а.с.46-48).
Як ствердили в судовому засіданні ОСОБА_36 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 та ОСОБА_30 на засіданні 02.12.2022 року комісія з розгляду булінгу (цькування) ІНФОРМАЦІЯ_8» розглядала конфлікт між ОСОБА_2 та учнем ІНФОРМАЦІЯ_16 класу ОСОБА_6 , а не питання стосовно кібербулінгу щодо ОСОБА_2 . Таким чином питання щодо кібербулінгу відносно ОСОБА_20 по цей час у закладі освіти не розглядалося.
Таким чином, твердження ОСОБА_3 про повідомлення нею на засіданні комісії з розгляду булінгу (цькування), яке відбулось 02.12.2022 року про створення фейкових акаунтів стосовно її сина ОСОБА_2 , підтверджуються протоколом № 2 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) від 02.12.2022 року, показами свідків ОСОБА_37 та ОСОБА_7 . Також із вказаного протоколу слідує, що під час виступу ОСОБА_7 ознайомила присутніх зі змістом заяви ОСОБА_3 щодо проявів фактів булінгу до її сина, запропонувала заслухати записи телефонних розмов у соціальних мережах між ученицями ліцею у вечірній час, де висловлено їх ставлення і позицію до ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 . Також в судовому засіданні ОСОБА_7 зазначила, що такі матеріали надавала ОСОБА_1 для ознайомлення ще 29.11.2022 року, що підтверджується також показами свідка ОСОБА_28 .
Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані та досліджені у справі докази судом встановлено, що 04.10.2022 року ОСОБА_1 отримано звернення від ОСОБА_3 щодо булінгу відносно її сина ОСОБА_2 ; в подальшому, 23.11.2022 року ОСОБА_7 повідомлено директора про надходження звернення ОСОБА_3 з приводу булінгу щодо її сина ОСОБА_2 ; 29.11.2022 року директором ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_1. було отримано письмове повідомлення Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про перебування на розгляді у Володимирському РВП ГУНП у Волинській області матеріалів перевірки по факту вчинення булінгу (цькування) відносно ОСОБА_2 адміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_8», та як ствердив працівник поліції продемонстровано усі зібрані матеріали. 02.12.2022 року на засіданні комісії з розгляду булінгу (цькування) адміністрацією школи було повторно отримано усні повідомлення від ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про випадок булінгу (цькування), а саме: кібербулінгу ОСОБА_2 .
Згідно з п.2 розділу ІІ Порядку реагування на випадки булінгу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 1646 від 28.12.2019 року, керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування), зобов'язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби повідомити територіальний орган Національної поліції України, а також скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
Проте директор, починаючи з 04.10.2022 року (вважаючи, що ознаки булінгу щодо ОСОБА_2 відсутні) та в подальшому вважаючи що, оскільки це питання вже розглядається органами поліції, не тільки проігнорувала такі звернення та протягом однієї доби не повідомила територіальний орган Національної поліції України, а взагалі не скликала засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), а саме: кібербулінгу відносно ОСОБА_2 про яке повідомляли ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Аргументи захисту про нелогічність повторного повідомлення керівником закладу освіти орган поліції про той випадок булінгу (цькування) з приводу якого поліцією вже здійснюється перевірка та про те, що ОСОБА_3 самостійно обрала суб'єкт реагування на її заяву (орган поліції) суд оцінює критично, оскільки Порядок реагування на випадки булінгу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України № 1646 від 28.12.2019 року не містить винятків чи переліку випадків, які б звільняли суб'єкта реагування від здійснення повідомлення про випадок булінгу (цькування). Натомість, у Порядку чітко і конкретизовано визначено про обов'язок керівника у разі отримання заяви або повідомлення (як в усній, так і в письмовій формі) про випадок булінгу (цькування), невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби повідомити територіальний орган Національної поліції України, що не було зроблено ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що повідомлення до територіального органу (підрозділу) Національної поліції України станом на день розгляду цієї справи не подано, більше того, засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), а саме: кібербулінгу відносно ОСОБА_2 не скликалося, відповідно і будь-які заходи щодо протидії кібербулінгу відносно ОСОБА_2 адміністрацією школи не вживалися.
За таких обставин, суд вважає, що директором навчального закладу ОСОБА_1 , в порушення вимог порядку реагування на випадки булінгу, не повідомила органи національної поліції про випадок булінгу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що суб'єкт зазначеного правопорушення зобов'язаний в разі надходження заяви про вчинення дій, які підпадають під ознаки булінгу, протягом доби повідомити органи Національної поліції, а не самостійно, на свій розсуд, чи колегіальним органом, визначати доцільність такого повідомлення.
Також, суд звертає увагу, що фактично у своїх поясненнях ОСОБА_1 визнала факт неповідомлення органів Національної поліції України про випадок булінгу (цькування), а саме кібербулінгу ОСОБА_2 .
Неповідомлення ОСОБА_1 про випадок булінгу (цькування) підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 735439 від 19.12.2022 року (а.с.6);
- довідкою про результати проведення перевірки щодо звернення ОСОБА_3 за ЄО № 8976 від 25.11.2022 року (а.с.8-9);
- заявою громадянки ОСОБА_3 щодо кібербулінгу її сина ОСОБА_2 (а.с.10);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 22.11.2022 року (а.с.11);
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 22.11.2022 року (а.с.12);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.11.2022 року (а.с.13);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 23.11.2022 року (а.с.14);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 29.11.2022 року (а.с.15);
- повідомленням ОСОБА_42 від 29.11.2022 року № 18798/52/01-2022 (а.с.16);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 02.12.2022 року (а.с.17);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 13.12.2022 року (а.с.24);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 19.12.2022 року (а.с.25);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 20.12.2022 року (а.с.26);
- письмовими поясненнями ОСОБА_38 від 20.12.2022 року (а.с.36), ОСОБА_39 від 20.12.2022 року (а.с.37) та ОСОБА_40 від 20.12.2022 року 9а.с.38);
- рапортом інспектора СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7. від 21.12.2022 року (а.с.39);
- протоколом № 2 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) ІНФОРМАЦІЯ_8» (а.с.46-48);
- письмовими та усними поясненнями ОСОБА_3 (а.с.49-51);
- усними поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні та її письмовими запереченнями (а.с.133-138).
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано належних доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та які б виключали її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме щодо спростування факту неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівника поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останнього та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровувала.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.173-4 КУпАП, оскільки вона в порушення вимог ч. 3 ст. 26 Закону України «Про освіту», не повідомила уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадок булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
За таких обставин беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні стягнення обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність правопорушниці не встановлено.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, суддею враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушниці (пенсіонерка, до адміністративної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується за місцем роботи), ступінь її вини, майновий стан (працевлаштована) та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою притягується, у виді штрафу.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушниці до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
VІ. Судові витрати
Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Керуючись ч. 5 ст. 173-4, ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, 283-285, 268, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М. О. Федечко