Справа № 726/1950/22
Головуючий у 1-й інстанції: Проскурняк І.Г.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
15 березня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАР №6208893 від 24.11.2022,
в грудні 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАР №6208893 від 24.11.2022.
Садгірський районний суд міста Чернівці рішенням від 08.02.2023 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що з наданих до суду відповідачем доказів, а саме відео фіксації зазначеної події, вбачається, що позивач керував транспортним засобом, та здійснив зупинку транспортного засобу на вимогу працівників патрульної поліції, тому постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що 24.11.2022 заступником командира 1-го батальйону роти №4 УПП в Чернівецькій області капітаном поліції Скрипником М.В., відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАР №6208893 про накладання стягнення в розмірі 20400 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Згідно вказаної постанови 24.11.2022 року о 18 годині 24 хвилин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом “Mercedes-Benz” номерний знак НОМЕР_1 в м.Чернівці на вул.. Небесної Сотні, 116-Б будучи позбавленим права керування, чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП.
Звертає увагу суду на те, що він не керував транспортним засобом та йому не було відомо про позбавлення його права керування транспортним. Зокрема, 24.11.2022 року він знаходився в м.Чернівці по вул. Небесної Сотні, 116-Б у припаркованому транспортному засобі, будь - який рух транспортний засіб не здійснював та відповідно він ним не керував, аж раптом до нього підійшов працівник поліції та почав вимагати пред'явити документи. На вимогу працівника поліції він пред'явив тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобам та зі слів поліцейського дізнався про те, що постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.10.2022 його позбавлено права керування транспортним засобом, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за порушення ч.4 ст.126 КУпАП.
Вважає, що суд першої інстанції зіслався на неналежний доказ у справі, оскільки у відповідності до вимог ч. 3 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що під час несення служби в м. Чернівці вул. Небесної Сотні, 116 Б, 24.11.2022 року екіпажем патрульної поліції було виявлено транспортний засіб “Mercedes-Benz” номерний знак НОМЕР_1 та було вирішено зупинити його. Після чого інспектором подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив причину зупинки, підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п.2.1 ПДР України на підставі ст..32 ЗУ «Про національну поліцію» та пункту 2.4.А ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки, а саме свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, проте замість посвідчення водія відповідної категорії надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , а також тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
Через систему ІПНП «Адмінпрактика» було встановлено, що позивач позбавлений права керування, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці у справі №727/8764/22 від 26.10.2022 року та постанова вступила в законну силу 08.11.2022 року.
Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заступник командира роти Скрипник М.В. встановивши обставини справи виніс постанову за ч.4 ст.126 КУпАП та наклав стягнення на позивача в розмірі 20400 гривень відповідно до санкції статті.
Відповідно до постанови серії ЕАР №6208893 від 24.11.2022 року встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП (а.с. 12).
Із постанови Шевченкіського районного суду м.Чернівці від 26.10.2022 по справі №727/8764/22 встановлено, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав та підтвердив обставини справи, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та був притягнутий до адміністративної відповідальності та застосовано до нього адміністартивне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що під час керування транспортним засобом 24.11.2022 року позивач достеменно знав, що позбавлений права керування транспортним засобом оскільки був присутній під час розгляду справи в Шевченківському районного суді м.Чернівці (а.с.39-40).
Суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивача про те, що на момент інкримінованого йому діяння, він не керував транспортним засобом, а перебував у припаркованому автомобілі, так як з наданих до суду відповідачем доказів, а саме відео фіксації зазначеної події, вбачається, що позивач керував транспортним засобом, та здійснив зупинку транспортного засобу на вимогу працівників патрульної поліції
Разом з тим вважав, що обґрунтування позивача про процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та оформлення постанови, повністю спростовуються доказами, зокрема відеозаписом з портативного відеореєстратора, закріпленого на форменому одязі поліцейського (а.с.41).
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції вважав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зіст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а зазначено, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
П. 9 ч. 1 статті 31 зазначеного Закону передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ст.40 цього ж Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з ч.3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Також колегія суддів зазначає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення без відповідних посилань на технічний засіб не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Постанова про адміністративне правопорушення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок посадової особи відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутності порушень прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.
Разом з тим, відеозапис з портативного відеореєстратора, закріпленого на форменому одязі поліцейського не є належним доказом по справі, оскільки в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення відсутнє будь-яке посилання на технічних засіб.
Таким чином, на підставі встановлених обставин суд апеляційної інстанції погоджується із доводами поззивача щодо відсутності в його діях суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КупАП, а представником відповідача не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2023 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6208893 від 24.11.2022, згідно якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн. Провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 1240,50 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т.О.