Справа № 120/4686/22
Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
16 березня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:
- визнати протиправними дії Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.04.2018 включно, враховуючи базовий місяць січень 2016 року;
- зобов'язати Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.04.2018 включно, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника служби захисту інформації Вінницького військового комісаріату (перейменованого на Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки).
Наказом військового комісара Вінницького обласного військового комісаріату 31.08.2018 року № 164 позивача було виключено із списків особового складу.
На день виключення позивача зі списків особового складу з ним не було проведено виплату індексації за 2016-2018 роки по причині відсутності фінансування на такого роду видатки за вказівкою Департаменту фінансів МО України.
30.08.2021 року позивач, з метою з'ясування інформації відносно нарахованої та виплаченої йому індексації, звернувся із заявою на адресу комісаріату та окремо просив у разі невиплати вказаного грошового забезпечення провести її виплату.
За результатами розгляду звернення позивача, комісаріатом в телефонному режимі було відмовлено у задоволенні звернення позивача в зв'язку з тим, що постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 та роз'ясненням Міністерства соціальної політики України № 252/10/136-16 від 09.06.2016 року не передбачено механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні роки.
Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.04.2018 протиправними, позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 по справі 120/12891/21-а визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.04.2018 та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
На виконання рішення суду відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 4880,85 грн, що підтверджується довідкою розрахунком від 06.05.2022.
При цьому, як базовий місяць для нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 враховано січень 2016 року.
Не погоджуючись з застосуванням вказаного базового місяця для розрахунку індексації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Як вже зазначалось вище, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 по справі 120/12891/21-а визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 по 10.04.2018 включно та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 по 10.04.2018 включно.
А тому, в даному випадку оцінці підлягає саме наявність у позивача права на виплату йому індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Так, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини 2 статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 6 Закону № 1282-ХІІ).
Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
В силу пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Як свідчать матеріали справи, розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 10.04.2018 року здійснений позивачу з урахуванням базового місяця січень 2016 року.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 від 09.12.2015 р. далі Постанова № 1013) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Тобто, відповідно до положень пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Постанови № 1013) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Постановою № 1013 були внесені значні зміни у Порядок № 1078, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Тобто з прийняттям Постанови № 1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
В контексті даних правовідносин ключовим є те, що із прийняттям Постанови №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв'язку із встановленням надбавок, виплати премії), а саме місяць в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Тобто, наслідком прийняттям Постанови № 1013 стало те, що місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України.
При цьому, обчислення такого індексу за даними правилами відбувається незалежно від того, коли військовослужбовець прийняти на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли встановлено чергове військове звання або встановлені різні надбавки, доплати і премії.
А тому, починаючи з грудня 2015 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців повинен застосовуватись січень 2008 року, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яку суд також враховує при вирішенні спору в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, і відповідно до якої з 01 грудня 2015 року для нарахування індексації грошового забезпечення як базовий місяць має застосовуватися січень 2008 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції та відзначає, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року лише за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
В той же час, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції в тій частині, що січень 2008 року необхідно застосовувати як базовий при розрахунку індексації за березень-квітень 2018 року, оскільки з березня 2018 року відбулося підвищення посадового окладу позивача.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року скасувати в частині визнання протиправними дії Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.04.2018 включно, враховуючи базовий місяць січень 2016 року та зобов'язання Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.04.2018 включно, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.