Справа № 640/37820/21 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
16 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до ГУ ПФ України в м.Києві, в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та заяви про призначення пенсії від 20.10.2021 року і проведенні відповідних виплат;
- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та заяви про призначення пенсії від 20.10.2021 року і провести відповідні виплати.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 серпня 2022 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ПФ України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та заяви про призначення пенсії від 20.10.2021, зобов'язано ГУ ПФ України в м.Києві здійснити повторний розгляд заяв ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФ України в м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що подані позивачем довідки видані підприємством, що знаходиться на непідконтрольній території, а тому неможливо провести перевірку первинних документів, на підставі яких видавались довідки, внаслідок чого вони не можуть бути враховані для призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавала. В суді першої інстанції її позиція обґрунтовувалась тим, що нею було надано достатню кількість документів для встановлення та підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.10.2021 (у віці 51 рік) звернулась до ГУ ПФ України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої були додані копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорту, диплому про навчання, довідки ДПІ про облік, довідки із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, свідоцтва про народження, свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, трудової книжки з документами про стаж, що підтверджується розпискою повідомленням (а.с.32).
Також, позивачем додатково 21.10.2021 направлено до ГУ ПФ України в м.Києві довідки від 16.03.2017 №08/31-612, №08/31-335, №08/31-336, які отримані відповідачем 23.10.2021 (а.с.33-35).
Листом від 12.11.2021 №2600-0204-8/180427 позивача повідомлено, що до її пільгового стажу не зараховано періоди за списком №1 з 07.08.1992 по 31.01.2001, з 01.01.2005 по 26.07.2005, 01.08.2005 по 19.09.2005, з 19.09.2005 по 11.12.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2007, з 01.02.2007 по 31.10.2016, оскільки відсутні уточнюючі особливий характер роботи довідки, накази про проведення атестації робочого місця за умовами праці. Також відсутня інформація про перереєстрацію підприємства на підконтрольній території та місцезнаходження первинних документів підприємства (а.с.29-30).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та заяви про призначення пенсії від 20.10.2021 року є протиправними.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
В силу п.1 ч.2 наведеної статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, за наявності у жінок страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах за списком №1, пенсія за віком на пільгових умовах призначається після досягнення 50 років.
Відповідачем визнається, що загальний страховий стаж позивача становить 30 років 1 місяць 14 днів, що відображено в рішенні від 21.07.2021 №222550009868 (а.с.31), у відзиві на позов та в апеляційній скарзі.
З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача (а.с.14-20) вбачається, що в період з 07.08.1992 по 31.01.1994 позивач працювала підготовником заправних, вогнестійких і термічних сумішей на ділянці з ремонту металургійних печей; з 01.02.1994 по 14.03.2017 року - машиністом крана металургійного виробництва.
Відповідно до позиції 2040100а-17170 Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року, до виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах належить, в тому числі, посада підготовника заправних, вогнестійких і термічних сумішей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, р.ІІІ «Металургійне виробництво» якого містить позиції: 1030100а-13792 - Машиністи кранів металургійного виробництва, зайняті на гарячих роботах; 1030200а-16719- Підготовники сполук до розливання плавок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема до посад за Списком №1 належить, зокрема, машиністи кранів металургійного виробництва, зайняті на гарячих роботах (позиція 3.1а, 3.2а).
Згідно зі Списком №1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 №461, до виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах належать, в тому числі, машиністи кранів металургійного виробництва, зайняті на гарячих ділянках робіт
Отже, посади, які обіймала позивач в період з 07.08.1992 по 14.03.2017 належать до посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.
Таким чином, пільговий стаж позивача на посадах, передбачених списком №1 складає 24 роки 7 місяців 8 днів.
Разом з тим, позивачем не враховано пільговий стаж позивача за періоди з 07.08.1992 по 31.01.2001, з 01.01.2005 по 26.07.2005, 01.08.2005 по 19.09.2005, з 19.09.2005 по 11.12.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2007, з 01.02.2007 по 31.10.2016.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці (атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідні періоди роботи позивача на посадах, передбачених списком №1 в повному обсязі підтверджуються записами у трудовій книжці.
Крім того, з поданих позивачем довідок ПАТ «Донецький металургійний завод» від 16.03.2017 №08/31-612, №08/31-335, №08/31-336 вбачається, що робочі місця на підприємстві атестовані наказами від 25.01.1995 №30 та від 04.01.2000 №2, від 31.12.2004 №263, від 22.12.2009 №396, від 17.12.2014 №486 (а.с.21-25).
Також, вказані довідки містять інформацію про періоди роботи позивача, посаду, характер роботи, інформацію про первинні документи тощо.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, навіть за умови відсутності інформації про атестацію робочих місць із шкідливими і важкими умовами праці, особа, що досягла відповідного віку та має необхідні загальний та спеціальний трудовий стаж не може бути позбавлена права на пенсію за віком на пільгових умовах.
У відповідності до ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
В силу п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З урахуванням вищевикладеного, органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо перевірки обґрунтованості видачі довідок про заробітну плату.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обставини щодо неможливості відповідачем реалізувати свої повноваження в частині перевірки обґрунтованості видачі довідок про підтвердження спеціального стажу позивача та їх підтвердження первинними документами, з огляду на розташування ПАТ «Донецький металургійний завод» на непідконтрольній території і не здійснення його перереєстрації на території, підконтрольній Україні, не можуть бути правовою підставою для позбавлення позивача права на соціальний захист та призначення йому пенсії з урахуванням пільгового стажу при роботі на вказаному підприємстві.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача по відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань та рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині не задоволених позовних вимог, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 16 березня 2023 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
Л.В.Бєлова