Справа № 357/4653/22 Суддя (судді) першої інстанції: Цукуров В.П.
15 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Шелест С.Б., суддів Горяйнова А.М., Пилипенко О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Державної патрульної поліції Кобзаря Артура Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до старшого лейтенанта поліції Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Державної патрульної поліції Кобзаря Артура Володимировича (далі також - відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправними дії старшого лейтенанта поліції Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Державної патрульної поліції Кобзаря Артура Володимировича щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 25.05.2022 №276865, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КУпАП;
скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.05.2022 №276865, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КУпАП;
стягнути з відповідача кошти за евакуацію та зберігання ТЗ, що складала 3000,00 грн, а ціна зберігання ТЗ ЗАЗ 110557-44 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) 200,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови від 25.05.2022 серії БАВ №276865 як такої, що прийнята з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, позивачем зазначено про неповідомлення його про наявність обставин, з якими частина перша статті 35 Закону України «Про Національну поліцію України» пов'язує наявність підстав для зупинки транспортного засобу; неповідомлення даних про особу поліцейського, що зупинив транспортний засіб; незазначення, у чому саме полягає порушення позивачем Правил дорожнього руху, що стало підставою для вимоги про пред'явлення позивачем посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2022 позов задоволено:
визнано протиправною та скасовано постанову серії БАВ №276865 від 25.05.2022, винесену старшим лейтенантом поліції батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області ДПП Кобзарєм А.В.;
закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 496,20 грн;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 кошти за евакуацію та зберігання транспортного засобу ЗАЗ ІІ0557-44, реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 3 200,00 грн.
У поданій апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що рішення суду першої інстанції впливає на її права та інтереси, із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
У судове засідання, призначене на 15.03.2023, представники позивача, відповідача та особи, яка подала апеляційну скаргу, не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, в силу положень частини другої статті 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 2 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.05.2022 Управлінням патрульної поліції у Київській області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №276865, згідно з якою до ОСОБА_1 за порушення підпункту «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху) та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Згідно із вказаною постановою позивач 25.05.2022 о 06:00 керував транспортним засобом ЗАЗ ІІ0557-44, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, що стало підставою для притягнення його до відповідальності на підставі частини першої статті 126 КУпАП.
Вказуючи на протиправність постанови від 25.05.2022 №276865, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності постанови від 25.05.2022 №276865, як такої, що прийнята на підставі непідтверджених належними доказами висновків відповідача щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянтом зазначено, що суд першої інстанції вирішив питання щодо прав та обов'язків Департаменту патрульної поліції без залучення останнього до розгляду справи. Зазначено про неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у тому числі щодо підстав зупинки транспортного засобу позивача, що у спірному випадку було зумовлено наявністю інформації щодо перебування вказаного транспортного засобу в арешті Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Наголошено, що евакуація транспортного засобу на штрафний майданчик відбулась у межах виконавчого провадження, у зв'язку з перебуванням вказаного транспортного засобу у розшуку, а не у зв'язку з винесенням оскаржуваної постанови. Зазначено про правомірність постанови від 25.05.2022 №276865, як такої, що прийнята за наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, зазначає про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
За змістом частини першої статті 222 КУпАП (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, щодо порушення правил дорожнього руху - частина перша статті 126 КУпАП.
Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до частини другої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП встановлено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 126 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Зазначена позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.09.2020 при розгляді справи №742/2298/17 за подібних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначений позов поданий до старшого лейтенанта поліції Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Державної патрульної поліції Кобзаря Артура Володимировича, який не є належним відповідачем у справі.
Поряд з цим, Департамент патрульної поліції до участі у справі в якості належного відповідача залучений не був.
Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України).
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (частина шоста статті 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте суд першої інстанції наведених вимог процесуального закону не дотримався та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП, пред'явлений до посадової особи, не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Враховуючи зазначене, зважаючи на те, що приписами КАС України не передбачено заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції із постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що зазначене не позбавляє позивача права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із ухваленням нового, про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 71, 77, 241, 242, 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2022 року у справі №357/4653/22 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Державної патрульної поліції Кобзаря Артура Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді А.М. Горяйнов
О.Є. Пилипенко