Справа № 759/5233/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кириленко Т.В.
15 березня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 листопада 2019 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування Житомирської митниці ДФС Пащуком І.С. складено протокол про порушення митних правил №0359/10100/2019.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що згідно митної декларації ІМ40ДЕ №UA101070/2019/023076 від 16.04.2019 року, проведено митне оформлення товару: «Легковий автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 , двигун - бензин, робочий об'єм двигуна - 2500 смЗ, що був у використанні, тип кузова - седан, колір чорний, колісна формула - 4x2, кількість місць - 5, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012, дата введення в експлуатацію - 01.01.2012 року, авто має пошкодження аварійного характеру», який відповідно до рахунка - фактури від 11.04.2019 року №б/н слідував на адресу фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , за ціною 2475 доларів США.
Послуги декларування на користь громадянина України ОСОБА_1 надавались особою, уповноваженою на роботу з митними органами, ОСОБА_2 .
23.09.2019 року до Житомирської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом надійшло звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки по факту незакінченої процедури експорту легкового автомобіля TOYOTA, модель СAMRY, номер кузова НОМЕР_1 , за експортною митною декларацією 19LTKC0100ЕК0А21С6 та документ б/н від 12.04.2019 року щодо купівлі-продажу даного легкового автомобіля.
За результатами проведеного опрацювання зазначеного звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів до нього, (митна декларації 19LTKC0100ЕК0А21С6, документ б/н від 12.04.2019 року, а також квитанції щодо здійснення оплати за вказаний транспортний засіб) було встановлено, що легковий автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 реалізований компанією L. Olisauskienes komercine firma, Kuosu g. 16-95, 91187, Klaipeda, LT ОСОБА_1, АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3 за ціною 4500 євро, що за курсом Національного банку України, станом на дату подання митної декларації до митного оформлення, тобто на момент митного оформлення товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UА101070/2019/023076 склала суму у розмірі 136 486,73 грн.
Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Житомирської митниці ДФС від 08.10.2019 року №1904/06-70-19, за митне оформлення легкового автомобіля марки TOYOTA, модель CAMRY, номер кузова НОМЕР_2 при його митній вартості у розмірі 136 486,73 гривен необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 70 973,10 грн., тобто різниця між платежами, які було сплачено і платежами, які необхідно було сплатити становить 19 010,37грн. в т.ч. ввізне мито 5940,74 грн., податок на додану вартість 13 069,63 грн.
Таким чином, громадянином ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів надано до органу доходів і зборів рахунок-фактуру від 11.04.2019 року №б/н, що містить неправдиві відомості щодо вартості транспортного засобу, що призвело до зазначення в митній декларації UА101070/2019/023076 від 16.04.2019 року неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару і в свою чергу до зменшення розміру митних платежів на загальну суму становить 19010,37 грн. в т.ч. ввізне мито 5 940 гривень 74 копійки, податок на додану вартість 13 069 гривень 63 копійки, чим вчинив порушення митних правил передбачене ст.485 Митного кодекс України (а.с. 30-33).
В свою чергу, за наслідком розгляду справи про порушення митних правил 5 березня 2020 року виконуючим обов'язки начальника Київської Держмитслужби Борисенко А.Н. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0359/10100/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 57 031,11 грн. ( а.с. 23-25).
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваною постановою, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом ст. 485 цього Кодексу заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги є порушенням митних правил, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятої відносно ОСОБА_1 постанови у справі про порушення митних правил від 5 березня 2020 року №0359/10100/19.
В даному випадку, митним органом встановлено що у поданій митній декларації від 16.04.2019 року, а також доданих до неї документів ціна ввезеного на митну територію України транспортного засобу марки TOYOTA, модель CAMRY, номер кузова НОМЕР_2 (2475 долларів США) суттєво відрізнялась від ціни вказаного транспортного засобу, яка зазначена у листі митних органів Литовської Республіки від 31.07.2019 року № (20.4/05)3В-6150 та додатках до нього (4500 долларів США).
При цьому, про вказані обставини митному органу України (Київській митниці Держмитслужби) стало відомо з листа митних органів Литовської Республіки від 31.07.2019 року № (20.4/05) 3В-6150 та додатків до нього, згідно яких вартість автомобіля TOYOTA, модель CAMRY, номер кузова НОМЕР_2 складає 4500,00 євро ( а.с. 56-65).
Тому митним органом зроблено висновок, що ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення митних платежів, відповідальність за які передбачена ст. 485 МК України.
За змістом ч. 1 ст. 495 цього Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Також відповідно до положень ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із ст. 478 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, характеризуються умисною (активною) формою вини, зокрема, у даному випадку - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
З іншого боку, щодо наявності у діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з аналізу вищевикладених положень ст. 485 МК України вбачається, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях особи особливої мети ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації особа повинна усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться нею сплатити за митне оформлення задекларованого товару.
Між тим, при подачі спірної митної декларації, від імені ОСОБА_1 діяв ФОП ОСОБА_2 , як агент митного оформлення, який при опитуванні зазначив, що декларування транспортного засобу TOYOTA, модель CAMRY, номер кузова НОМЕР_2 ним здійснювалось за документами, які йому надав громадянин ОСОБА_1 .
Тобто, при подачі відповідної митної декларації вказана особа отримувала інформацію, зокрема, про митну вартість товару, безпосередньо з наданих ОСОБА_1 документів, що не заперечується і позивачем.
Таким чином, враховуючи отриманий від митних органів Литовської Республіки лист від 31.07.2019 року № ( 20.4/05) 3В-6150 та додатки до нього, вартість транспортного засобу TOYOTA, модель CAMRY, номер кузова НОМЕР_2 у яких суттєво відрізнялась від задекларованої вартості даного транспортного засобу, ввезеного позивачем, суд погоджується з висновками митного органу про наявність обґрунтованих підстав вважати, що при ввезенні на територію України товару було умисно зменшено розмір митних платежів безпосередньо з ініціативи ОСОБА_1 .
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена 05.03.2020 року, в той час як лист митних органів Литовської Республіки до Житомирської митниці ДФС надійшов 23.09.2019 року, тобто лист, як фактичний доказ, був отриманий до винесення постанови.
Окрім того, як вбачається з матеріалів постанови, при винесенні постанови Київська митниця Держмитслужби керувалася, зокрема, зазначеним листом, як фактичним доказом і відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 491 МК України даний лист став підставою для порушення справи про порушення митних правил (а.с 23-25).
Таким чином, твердження позивача про те, що Київська митниця Держмитслужби при винесенні постанови керувалася виключно складеним протоколом та опитуванням декларанта не відповідає дійсності. Позивачем не доведено тієї обставини, що Київська митниця Держмитслужби не досліджувала вказаний лист митних органів Литовської Республіки, як окремий доказ. Більше того, як у протоколі від 19.11.2019 року, так і в постанові від 05.03.2020 року, міститься посилання на вказаний лист та на додані до нього документи.
Щодо посилання позивача на те, що його не було повідомлено про день та час розгляду справи, що позбавило останнього можливості скористатись наданими йому ст. 498 МК України правами, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рекомендованим листом Житомирської митниці ДФС від 24.09.2019 року громадянина ОСОБА_1 викликано на 07.10.2019 року об 11:00 год. для надання пояснень (а.с. 66).
03.10.2019 року ОСОБА_1 повідомив Житомирську митницю ДФС про неможливість свого прибуття на вищезазначену дату у зв'язку перебуванням на лікуванні (а.с. 67).
Рекомендованим листом Житомирської митниці ДФС від 09.10.2019 року громадянина ОСОБА_1 викликано на 30.10.2019 року о 10:00 год. для надання пояснень (а.с. 68).
Рекомендований лист повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.69).
Рекомендованим листом Житомирської митниці ДФС від 20.11.2019 року громадянину ОСОБА_1 направлено копію протоколу про порушення митних правил №0359/10100/19 від 19.11.2019 року. Додатково повідомлено, що у разі неприбуття на розгляд без поважних причин та підтвердження вказаного факту справу буде розглянуто за його відсутності (а.с. 70).
Вказаний рекомендований лист вручено особисто ОСОБА_1 (а.с. 70).
Рекомендованим листом Житомирської митниці ДФС від 06.12.2019 року громадянина ОСОБА_1 повідомлено про перенесення розгляду справи про порушення митних правил на 06.02.2020 року (а.с. 71).
Рекомендований лист повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с. 72).
Рекомендованим листом Київської митниці Держмитслужби, як правонаступником Житомирської митниці ДФС від 06.12.2019 року громадянина ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил 05.03.2020 року на 10:30 год. Запропоновано до початку розгляду справи з'явитись для надання пояснень (а.с. 73).
Повідомлення вручене адресату особисто 05.03.2020 року (а.с. 74).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 497 Митного кодексу України, у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1,2 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Таким чином, з матеріалів справ вбачається, що ОСОБА_1 було отримано перший лист з митних органів, однак повідомлено про неможливість явки. За таких обставин, позивач був обізнаний про розгляд митної справи щодо нього, та за період декількох місяців, протягом яких розгляд справи переносився внаслідок його неявки декілька разів, мав можливість з'явитися для дачі пояснень. Натомість позивач не проявив цікавості до розгляду своєї справи у розумні строки, ігнорував перевірку поштової кореспонденції та окрім неявки на конкретні дати розгляду справи не з'явився у довільну дату для дачі пояснень взагалі. В той же час, суд визнає факт того, що митні органи в межах розумних строків зробили все можливе для явки ОСОБА_1 для надання йому можливості скористатись правами, передбаченими ст. 498 МК України. За таких обставин, апеляційний суд також сприймає неявку ОСОБА_1 не як порушення ст. 526 МК України, а як свідоме зловживання своїми процесуальними правами.
Щодо питання повноважень Київської митниці Держмитслужби, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 Житомирську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби. На підставі наказу Державної фіскальної служби України від 25.11.2019 року №30-рг «Про реорганізацію митниць ДФС» 27.11.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування Житомирської митниці ДФС у процесі припинення.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1217-р з 08 грудня 2019 року функції і повноваження з питань державної митної справи здійснюються органами Державної митної служби України, Житомирська митниця ДФС з вказаного часу такі функції не здійснює.
Відповідно, постанова про порушення митних правил винесена уповноваженою особою.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи той факт, що постанова винесена уповноваженою особою та з дотриманням правил чинного законодавства, доказів на спростування факту наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем не надано і судами таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України підтверджується наявними у справі доказами, підстав для задоволення позову не вбачається.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Дата складання повного тексту15.03.2023