Справа № 320/10451/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
15 березня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , Циблівська сільська рада про захист права користувача земельної ділянки та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру №10-19171/15-20-сг від 21.12.2020 про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Циблівської сільської ради Пересялав-Хмельницького району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,0981 га із цільовим призначенням для індивідуального садівництва.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Станом на 15 березня 2023 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Переяслав-Хмельницьким МРВ ГУ МВС України в Київській області 05.02.1994 року.
Відповідно до довідки Садового товариства "Барвінок" від 19.07.2021 №1 ОСОБА_1 є членом садового товариства "Барвінок" і має садову ділянку № НОМЕР_2 , площею 0,10 га. Правління не заперечує проти її приватизації (а.с.8).
Згідно з довідкою Садового товариства "Барвінок" від 19.07.2021 №2 садова ділянка НОМЕР_2 в Садовому товаристві "Барвінок" межує з ділянкою НОМЕР_4 - власник член товариства ОСОБА_3 , та ділянкою НОМЕР_3 , власником якої є член товариства ОСОБА_4 .
Вищевказані ділянки відносяться до СТ "Барвінок".
Рішенням сьомої сесії VIII скликання Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 31.05.2021 №461 надано погодження ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_2 для ведення колективного садівництва в СТ "Барвінок", за межами населеного пункту с.Циблі Київської області, орієнтовною площею 0,1000 га.
Проте, наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.12.2020 №10-19171/15-20-сг надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київсьокї області орієнтовним розміром земельної ділянки 0,0981 га, із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
Рішенням восьмої сесії VIII скликання Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 09.07.2021 №641 взято до відома заяву ОСОБА_1 про призупинення затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 .
Рішенням восьмої сесії VIII скликання Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 09.07.2021 №643 відмовлено ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, площею 0,981 га, на території Циблівської сільської ради Київської області, кадастровий номер 3223388200:02:032:0001, у зв'язку з тим, що за результатами голосування рішення не набрало необхідної кількості ухвалених голосів.
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-1917/15-20-сг від 21.12.2020 року.
Головне управління Держгеокадасстру у Київській області від 06.08.2021 №Т-1316/0-1980/6-21 повідомило позивача, що згідно АСД "Док Проф 3.0" до Головного управління Держгеокадстру у Київській області надійшло клопотання від ОСОБА_2 стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,0981 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
За інформацією, наданою Відділом у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, бажана до відведення земельна ділянка згідно з вищезазначеного клопотання відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності та не перебуває у користуванні третіх осіб.
За результатами розгляду вищезазначеного клопотання ОСОБА_2 було прийнято Наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» №10-1917/15-20-сг від 21.12.2020 року.
Листом від 06.08.2021 року № Т-1316/0-1980/6/21 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило позивача, що Наказ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " не приймався.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного наказу, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною третьою статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України).
Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №808/3187/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтовуючи протиправність прийняття відповідачем спірного наказу, позивач зазначив про те, що вказана земельна ділянка була передана у постійне користування Садовому товариству "Барвінок", з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Переяслав-Хмельницької ради народних депутатів від 09.04.1993 №160 надано земельну ділянку під колективні сади Садовому товариству "Барвінок" , розташованих на території Циблівської сільської ради народних депутатів, загальною площею 26,5 га ріллі у постійне користування.
Розпорядженням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 10.02.2010 №153 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки Садового товариства "Барвінок" в натурі (на місцевості) на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Встановлено, що загальна площа земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Садового товариства "Барвінок" становить 40,01 га, із них: під садом - 26,88 га, під водою -9,1 га, під вулицями - 4 га та іншими угіддями - 0,03 га.
Проте, відповідно до викопіювань з карти території вбачається, що надані СТ "Барвінок" у користуванні земельні ділянки розташовані лише з одного боку вулиці Набережної, у той час як земельна ділянка № НОМЕР_2 розташована саме з іншого боку вказаної вулиці.
Крім того, відповідно до Інформації щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 3223388200:02:032, що надається Державним кадастровим реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіальному органу земельна ділянка, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність якої наданий ОСОБА_2 на підставі спірного наказу, не перебуває у користуванні (власності) інших осіб.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розпорядженням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 10.02.2010 №153 було передано у користування СТ "Барвінок" саме земельну ділянку під НОМЕР_2, яка вказана у матеріалах інвентаризації товариства, що є виключно його внутрішнім документом.
Крім того, надання відповідачем спірним наказом дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності не означає позитивного рішення про передачу її у власність, позаяк ця процедура направлена на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.
Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на відповідача обов'язку (не є підставою для виникнення зобов'язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.
Так, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є всього лише наслідком виконання дотримання особою порядку звернення за таким дозволом.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 та Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 у справі № 824/982/16-а.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний наказ був прийнятий відповідачем з дотримання вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень та об'єктивно не порушує права позивача.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.