П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/634/22
Головуючий в 1 інстанції Птичкіна В.В.
рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а саме визнання протиправною та скасування постанови від 11 листопада 2021 року № 306713 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано до суду апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова про накладання адміністративно-господарського штрафу № 306713 від 11 листопада 2021 року винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки водієм транспортного засобу DAF НОМЕР_1 13 жовтня 2021 року здійснювалось перевезення за відсутності документів, визначених ст. 39 та ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
При цьому, відповідач зазначає, що саме позивач є власником транспортного засобу, яким не надано договору оренди, або інших відомостей щодо використання транспортного засобу Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ ГРУП», а тому саме позивач є автомобільним перевізником, яким порушено вимоги ЗУ «Про автомобільний транспорт».
В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про задоволення позовних вимог.
Позивач зазначає, що власником транспортного засобу є ОСОБА_2 , водієм був ОСОБА_3 , а позивач не є власником транспортного засобу та не використовує його у своїй господарської діяльності.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Реєстру платників єдиного податку від 17 жовтня 2016 року № 1906/7.
Власником транспортного засобу DAF НОМЕР_1 є ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
В свою чергу, 13 жовтня 2021 року посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Тернопільська область) проведено перевірку транспортного засобу DAF НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт № 313083.
В акті № 313083 від 13 жовтня 2021 року зазначено, що власником транспортного засобу є позивач, водієм зазначений ОСОБА_3 .
Крім того, в зазначеному акті зазначено, що перевезення пасажирів та вантажів відбувалось за відсутності документів, визначених ст. 39 та ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
При цьому, у товарно-транспортній накладній від 12 жовтня 2021 № 14967 перевізником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ ГРУП».
В свою чергу, постановою від 11 листопада 2021 № 306713 відповідач застосував до позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним штрафом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідками встановлення обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено, що позивач є власником або користувачем транспортного засобу, водієм якого вчинено спірні порушення, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.1 ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Згідно п. 1.4 ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Згідно п. 1.6 ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 306713 від 11 листопада 2021 року.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вимог законодавства вбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується адміністративно-господарська відповідальність саме до автомобільних перевізників.
В даному випадку, зібрані матеріали справи містять відомості про право власності на транспортний засіб DAF НОМЕР_1 , а саме свідоцтво про реєстрації транспортного засобу, власником якого з 24 квітня 2018 року є ОСОБА_2 (а.с. 14, 54).
Між тим, в акті № 313083 від 13 жовтня 2021 року зазначено, що водієм зазначено транспортного засобу є ОСОБА_3 (а.с.51, 55).
Крім того, згідно товарно-транспортній накладній, перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ ГРУП» (а.с. 52).
В свою чергу, єдиним документом у якому зазначається позивач є поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АР/1859648 (а.с. 53).
При цьому, апелянтом зроблено висновок, що позивачу належить транспортний засіб DAF НОМЕР_1 через зазначений страховий поліс, без врахування інформації, яка наявна у свідоцтві про реєстрації транспортного засобу, власником якого з 24 квітня 2018 року є ОСОБА_2 .
Між тим, судова колегія зазначає, що страхувальником не обов'язково є особа, що має право власності на транспортний засіб.
Тому, беручи до уваги той факт, що суб'єктом владних повноважень не доведено, що саме позивач був перевізником на транспортному засобі DAF НОМЕР_1 , до нього не може застосовуватись адміністративно-господарська відповідальність через відсутності у водія документів, визначених ст. 39 та 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Крім того, судова колегія наголошує, що аргументи відповідача про наявність у позивача права власності на транспортний засіб суперечать наданим відповідачем доказам, а саме свідоцтву про реєстрації транспортного засобу транспортного засобу DAF НОМЕР_1 , за яким право власності належить іншій особі.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки залишити без задоволення, а рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.