П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/577/23
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на зазначене рішення подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
При цьому, в прохальній частині скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За правилами ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондує з приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також передбачає для цього наступні умови: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним.
Тобто, застосування наведених вище положень закону підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Як свідчать матеріали поданої скарги, в обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що є військовою установою яка утримається за рахунок кошторису Міністерства оборони України та фінансується за рахунок і в межах коштів державного бюджету. Відтак, враховуючи в тому числі й відсутність будь-яких інших видів фінансування, отримання доходів, відповідач фактично не має можливості сплатити судовий збір через відсутність на своїх рахунків коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю своєчасного фінансування таких коштів.
Однак, такі доводи апелянта оцінюються критично, позаяк обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
До того ж, слід наголосити скаржнику, що ним не надано до суду жодного доказу у підтвердження тих обставин про які вказує у своєму клопотанні (відсутність кошторисних призначень, тощо),
Тобто, апелянтом не підтверджено неможливість своєчасно та у повному обсязі сплатити судовий збір (на надано ані кошторису установи, ані довідки до фінансового відділу про потребу коштів, копії платіжного доручення, направленого до казначейської служби, з доказами неможливості проведення сплати, тощо).
Отже, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору є невмотивованим та задоволенню не підлягає.
Викладене не позбавляє апелянта повторно заявити клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, з наданням відповідних доказів, відповідно до приписів процесуального закону та ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 1610,40 грн.
Між тим, доказу сплати судового збору у визначені законодавством розмірі скаржник до скарги не додав, що свідчить про її невідповідність вимогам процесуального закону.
У відповідності з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду у розмірі 1610,40 грн. повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"; відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758; отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням 10-денного строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя,-
Відмовити Миколаївському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 400/577/23 - залишити без руху, надавши строк у 10 днів, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: подати докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Танасогло Т.М.