16 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14346/22
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.
суддів Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі №420/14346/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
07.10.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року.
Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що тривала невиплата ОСОБА_1 частини перерахованої пенсії за 2016 - 2017 роки сталася з вини пенсійного органу, відтак, у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за №2050-ІІІ позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням частини щомісячних пенсійних виплат, перерахованих відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 06 грудня 2022 року прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, перерахованої за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, перерахованої за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати із листопада 2020 року по 30.06.2021.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що із скасуванням в судовому порядку п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та ч. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1088, з 29.09.2020 року нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої позивачу пенсії за період із 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не передбачало поетапного порядку її виплати.
З огляду на те, що з 29.09.2020 року порядок виплати підвищень за перерахованими пенсіями у поетапному вигляді скасовано і виплату донарахованих доплат у повному обсязі відповідач не здійснив, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по червень 2021 року.
Не погоджуючись з означеним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - скаржник, пенсійний орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що виплата призначеної позивачу пенсії здійснювалась пенсійний органом з урахуванням приписів законодавства України, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин. Таким чином, підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, немає.
Позивач - ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 304 КАС України.
В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як з'ясовано апеляційним судом та установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В березні 2018 року на виконання п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103, ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року.
Виплата перерахованої пенсії, відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 проводилась з 01 січня 2018 року. Так, за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року доплата пенсії в сумі 6729,84 виплачена позивачу поштовим переказом у квітні 2018 року.
Доплата за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 45027,95 грн. виплачувалась до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2019 року в розмірі 938,08 грн., а з 01.01.2020 року в розмірі 1876,16 грн. Станом на 01.07.2021 року доплата пенсії позивачу виплачена в повному обсязі.(а.с.7)
14.07.2022 року представник позивача - адвокат Драгомирова О.М. звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила здійснити нарахування та виплатити заявнику компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої пенсії.(а.с.3-4)
08.08.2022 року Листом за №12598-10431/П-02/8-1500/22 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило адвоката Драгомирову О.М. про те, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а тому правових підстав для отримання позивача компенсації втрати таких доходів, немає.(а.с.5)
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Слід зазначити, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії).
При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати пенсії, та носить триваючий характер. У свою чергу, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, пункти 1, 2 якого відображають положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 3 якої установлено перерахувати з 01.01.2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ухвалено проводити з 1 січня 2018 року.
Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
- з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Тобто, постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначала порядок виплати перерахованих пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
Вказаними нормами Постанови №103 установлено строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано нечинним пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року.
Проте, у подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24.12.2019 № 1088, частиною 2 пункту 1 якої передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 року у справі № 640/620/20 (набрало чинності згідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року) визнано протиправною та нечинною ч. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян».
Відтак, із 29.09.2020 року нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої пенсії за період із 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не передбачало поетапного порядку її виплати.
Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, що Кабінетом Міністрів України було установлено порядок виплати перерахованої у 2018 році пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Судовою колегією з'ясовано, що у відповідності до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.08.2022 року №12598-10431/П-02/8-1500/22 доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року в сумі 6729,84 виплачена позивачу поштовим переказом у квітні 2018 року.
Доплата за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 45027,95 грн. виплачувалась до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2019 року в розмірі 938,08 грн., а з 01.01.2020 року в розмірі 1876,16 грн. Станом на 01.07.2021 року доплата пенсії позивачу виплачена в повному обсязі.(а.с.7)
Водночас, як зазначалось вище, саме з 29.09.2020 року втратили чинності положення частини 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1088, приписи якої установлювали розстрочення виплат і доплат за перерахованими пенсіями за період із 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, у зв'язку з чим виплата донарахованих доплат мала б відбуватися у повному обсязі.
У свою чергу, подальша поетапна виплата доплат за перерахованими пенсіями спричинила наслідки для пенсіонера у вигляді несвоєчасно отриманих доходів, право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати виникло у позивача із листопада 2020 року (після спливу одного місяця з часу визнання нечинними норм постанови, які встановлювали відтермінування виплати).
З огляду на викладене, судова колегія уважає, що після 29.09.2020 року пенсійний орган повинен був вчинити дії спрямовані на виплату перерахованої позивачу пенсії у повному обсязі, однак таких дій не здійснено.
За таких обставин, відповідачем було порушено строки виплати перерахованої пенсії позивачу, а тому, на переконання судової колегії, правильним є висновок суду першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах щодо несвоєчасної виплати заборгованості до пенсії ОСОБА_1 та наявності підстав для компенсації втрати частини доходів внаслідок такого порушення.
Отже, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі №420/14346/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.