П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 березня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17272/22
Суддя в суді І інстанції Левчук О.А.
Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів від 08 листопада 2022 року у ВП № 69987072, ВП № 69986385 та ВП № 69986051.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за наслідком перевірки стану виконання рішення суду у виконавчих провадженнях № 69987072, № 69986385 та № 69986051, державним виконавцем протиправно прийнято оскаржувані постанови про накладення штрафу на пенсійний орган, так як останнім у встановленому порядку виконується рішення суду та здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Крім того, апелянтом зазначено, що виплата частини сум перерахованої пенсії не пов'язана з його волею та залежить від грошових надходжень з Державного бюджету України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року, у справі № 320/14038/20, яке набрало законної сили, зокрема: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 9 0% суми грошового забезпечення та виплати недоотримані суми пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії з розміру грошового забезпечення (19 749,20 грн) на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21 вересня 2020 року без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити недоотримані суми пенсії.
При цьому, 09 вересня 2022 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі № 320/14038/20.
В свою чергу, 05 жовтня 2022 року Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі заяви та виконавчих листів відкрито виконавчі провадження № 69987072, № 69986051, № 69986385 (а.с. 75-76, 83-84, 91-92).
Між тим, 26 жовтня 2022 року до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким повідомлено, що покладені зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії в сумі 377464,65 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (а.с. 67-68).
Тому, 08 листопада 2022 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. в межах виконавчих проваджень № 69987072, № 69986051, № 69986385 винесено постанови про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду (а.с. 80-81, 88-89, 96-97).
Не погоджуючись з правомірністю отриманих постанов про накладення штрафу, пенсійний орган звернувся до суду з даним адміністративним позов.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у скасуванні оскаржуваних постанов про накладення штрафу, так як боржником у встановлені строки не виконано рішення суду у повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності оскаржуваних постанов про накладення штрафу від 08 листопада 2022 року у ВП № 69987072, ВП № 69986385 та ВП № 69986051.
В даному випадку, оскаржуваними постановами на пенсійний орган накладено штрафи за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року, що ухвалено у справі № 320/14038/20.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог у межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, пенсійний орган, як орган державної влади, зобов'язаний у повному обсязі виконувати судові рішення, що набрали законної сили.
В свою чергу, з аналізу вищевикладених вимог законодавства вбачається, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення.
Між тим, пенсійним органом не заперечується факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в частині виплати нарахованих пенсіонеру коштів за минулий період, а лише зазначається, що виплата таких коштів здійснюватиметься після отримання певного бюджетного фінансування.
Проте, колегія суддів зазначає, що у разі існування обставин, що дійсно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, пенсійний орган мав право звернутись до суду із заявою про встановлення або зміни способу або порядку виконання відповідного рішення суду.
В даному випадку, самостійно встановлена суб'єктом владних повноважень неможливість виконати судове рішення, що набрало законної сили, не є поважною підставою для його невиконання.
При цьому, колегія суддів не приймає посилань апелянта на нечинні нормативно-правові акти, як на підставу для невиконання рішення суду у відповідній справі.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання пенсійного органу на відсутність бюджетних асигнувань для виплати перерахованої пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що саме пенсійний орган, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний довести належними доказами факт відсутності у нього коштів для виплати заборгованості перед пенсіонером.
З іншого боку, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на відсутність у нього коштів для виконання рішення суду не може обґрунтовуватись виключно загальними посиланнями на неналежне бюджетне фінансування.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без задоволення позовних вимог.
При цьому, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.