16 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19587/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року (суддя Маковська О.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправними дії Дніпровської міської ради по прийняттю рішення № 288/8 від 23.06.2021 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та скасувати зазначене рішення;
- зобов'язати Дніпровську міську раду повторно розглянути в установленому законодавством порядку заяву ОСОБА_1 від 23.12.2019 № 301045-097312-490-01-2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0740 га, кадастровий номер 1210100000:07:483:0011, по АДРЕСА_2 , та зобов'язати Дніпровську міську раду прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0740 га., кадастровий номер 1210100000:07:483:0011 по АДРЕСА_2 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 23.06.2021 № 288/8 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Зобов'язано Дніпровську міську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0740 га., кадастровий номер 1210100000:07:483:0011 по АДРЕСА_2 , шляхом прийняття відповідного рішення відповідно до заяви ОСОБА_1 від 23.12.2019.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Представник позивача подала відзив на апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2021 у справі № 204/209/21, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022, відмовлено в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВА-МАРК», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Федосєєва Вікторія Олександрівна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Топоровська Вікторія Олександрівна про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності.
Під час розгляду зазначеної справи судами встановлено наступні обставини: «Земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно по АДРЕСА_2 , належить Дніпровській міській раді та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Також, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «ВА-МАРК» у січні 2018 року подано до Управління Державного архітектурно-будівельного Дніпровської міської ради Повідомлення про початок будівельник робіт ДП 061180291120 (реконструкції індивідуального житлового будинку) та у лютому 2018 року Декларацію № ДП141180510419 про готовність до експлуатації об'єкта (2 поверхового житлового будинку) по АДРЕСА_2 .
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВА-МАРК» та ОСОБА_1 10.05.2018 та 11.05.2018 були укладені договори купівлі-продажу, предметом яких стали по 1/2 частці житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (опис об'єкта: житловий будинок літ. Б-2, житлова площа: 85,8 кв. м., загальною площею 169,6 кв.м.). Вказані договори були посвідчені приватним нотаріусом Топоровською В.О. та зареєстровані в реєстрі за № 218 та № 219 відповідно.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2020 № 227717250 вбачається, що право власності на предмет договору - житловий будинок, зареєстровано за продавцем ТОВ «ВА-МАРК» 15.03.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.1997 та декларації № ДП141180510419 про готовність до експлуатації.
На підставі вказаних договорів купівлі-продажу приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Федосєєвою В. О., як державним реєстратором, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.05.2018 та 11.05.2018 внесено записи про право власності за ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 26084681; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1507275512101 та номер запису про право власності: 26106189; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1507275512101.
На час укладення зазначених договорів купівлі-продажу земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт нерухомості, не мала кадастрового номера, та не перебувала у власності продавця нерухомого майна, оскільки вказана земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Дніпра, з урахуванням чого та беручи до уваги, що само по собі не зазначення кадастрового номера цієї земельної ділянки не порушує прав позивача, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання Договорів купівлі-продажу недійсними».
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказане судове рішення набрало законної сили, а тому обставини, встановлені в межах розгляду даної справи, не підлягають повторному встановленню.
Після набрання рішення у справі № 204/209/21 законної сили, ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської міської ради з клопотанням від 09.09.2019 вх. № 301023-067731-490-01-2019 про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
Заступником директора Департаменту - начальником управління земельних відносин Ведмідь О.В., надано відповідь, оформлену листом № 8/7-2772, якою повідомлено про відсутність підстав для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та підготовки відповідного проекту рішення міської ради стосовно земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 23.12.2019 повторно звернулася до Дніпровської міської ради з клопотанням (вх. № 301045-097312-490-01-2019) про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Директором Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Мовшином Д.І. надано відповідь, оформлену листом № 8/7-164, якою повідомлено про відсутність підстав для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та підготовки відповідного проекту рішення міської ради стосовно земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 160/5212/20, яке набрало законної сили 08.09.2020, позов ОСОБА_1 до Директора департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Мовшина Д.І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії директора Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Мовшина Д.І. щодо відмови ОСОБА_1 , оформленій листом № 8/7-164 від 23.01.2020, щодо передачі земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_2 , за заявою від 23.12.2019.
Зобов'язано директора Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Мовшина Д.І. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та прийняти рішення у порядку, встановленому законодавством з урахуванням висновків суду у цій справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 160/5212/20 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 23.12.2019 та прийнято рішення від 23.06.2021 № 288/8 «Про відмову гр. ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Вказаним рішенням ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0740 га. (кадастровий номер 1210100000:07:483:0011), по АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв'язку з тим, що зазначена передача суперечить вимогам рішення міської ради від 25.04.2018 № 100/31, ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій».
Вважаючи протиправними дії Дніпровської міської ради по прийняттю вказаного рішення, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів «а», «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1-2 статті 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частинами 2-4 статті 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частинами 9-11 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 6 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частин 7-8, 10 статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд апеляційної інстанції виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити, яким саме вимогам закону суперечить технічна документація, подана ОСОБА_1 .
Крім цього, суд критично ставиться до підстави відмови у затвердженні технічної документації у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам рішення міської ради № 100/31 від 25.04.2018, оскільки такі дії Дніпровської міської ради суперечать приписам Земельного кодексу України щодо підстав для відмови у затвердженні технічної документації.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу, що при ухвалені оскаржуваного рішення судом першої інстанції не встановлено що саме перебуває на земельній ділянці, яку позивач має намір приватизувати. Апелянт зазначає, що запитувана позивачем земельна ділянка не підлягає приватизації, оскільки на ній розташовані одноповерхові шлакоблокові та металеві споруди, оглядова яма, що не є житловим будинком, а отже і земельна ділянка під таким об'єктом не підлягає приватизації.
Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом на підтвердження зазначених обставин не надано жодного належного та допустимого доказу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість матеріалами даної справи та встановленими судами обставинами під час розгляду справи № 204/209/21 щодо укладених договорів купівлі-продажу між ТОВ «ВА-МАРК» та ОСОБА_1 , спростовують наведені доводи апелянта щодо відсутності житлового будинку на спірній земельній ділянці.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції вірно обрано спосіб поновлення порушеного права позивача, в даному випадку немає ознак втручання у дискреційні повноваження відповідача, адже численні судові спори свідчать про ухилення останнього від виконання покладених на нього обов'язків.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Колегія суддів зазначає, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року в адміністративній справі № 160/19587/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 16 березня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 16 березня 2023 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров