16 березня 2023 р.Справа № 480/3692/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року, головуючий суддя І інстанції: Осіпова О.О., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 26.07.2022 року у справі № 480/3692/22
за позовом ОСОБА_1
до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля Сергія Павловича
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля Сергія Павловича, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 66706511 від 19.05.2022 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі № 480/3692/22 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суд від 26.07.2022 року у справі № 480/3692/22, та ухвалити нове судове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 66706511 від 19.05.2022 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П. за виконавчим листом, виданим Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/1239/21 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Сумській області від 24.11.2020 № 21-929вих-20 у розмірі 90% від загальної суми грошового забезпечення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на безпідставність закінчення державним виконавцем виконавчого провадження ВП № 66706511 від 19.05.2022 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, оскільки боржником ГУ ПФУ в Сумській області фактичного виконання в повному обсязі судового рішення у справі № 480/1239/21 щодо проведення перерахунку пенсії позивача не здійснено, розмір пенсії не змінився, доплати відсутні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року у справі № 480/1239/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, у розмірі 60 % грошового забезпечення, визначеного у довідці Сумської обласної прокуратури № 21-929вих-20 від 24.11.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, визначених у довідці Сумської обласної прокуратури № 21-929вих-20 від 24.11.2020 року.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
31.01.2022 року Сумським окружним адміністративним судом у вищевказаній справі №480/1239/21 видано виконавчий лист щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, визначених у довідці Сумської обласної прокуратури № 21-929вих-20 від 24.11.2020 року.
18.02.2022 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66706511 (а.с. 32)
19.05.2022 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П. винесено постанову про закінчення вищевказаного виконавчого провадження ВП № 66706511 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. В постанові зазначено, що з листа ГУ ПФУ в Сумській області встановлено, що на виконання рішення суду здійснений перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, визначених у довідці Сумської обласної прокуратури № 21-929вих-20 від 24.11.2020 року. Розмір пенсії після перерахунку не змінився, доплата відсутня (а.с. 32 з.б., 33).
Не погодившись з вищевказаним рішенням державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 66706511, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та винесення постанови від 19.05.2022 року ВП №66706511.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
У відповідності до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII закріплено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За встановлених у цій справі обставин, рішення про закінчення виконавчого провадження № 66706511 з примусового виконання виконавчого листа №480/1239/21 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, визначених у довідці Сумської обласної прокуратури № 21-929вих-20 від 24.11.2020 року, ухвалено державним виконавцем у зв'язку із встановленням фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Так, листом ГУ ПФУ в Сумській області від 25.03.2022 року № 1800-0401-8/11226 «Про виконання рішення суду №480/1239/21» боржник повідомив державного виконавця про те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року справі №480/1239/21 ОСОБА_1 здійснений перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, визначених у довідці Сумської обласної прокуратури № 21-929вих-20 від 24.11.2020 року. Розмір пенсії після перерахунку не змінився, доплата відсутня.
Доводи апелянта про те, що фактично рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року справі №480/1239/21 боржником не виконано, грунтуються на тому, що розмір його пенсії після перерахунку не змінився, доплати відсутні, водночас розмір пенсії повинен становити 90 % сум грошового забезпечення, вказаного у довідці № 21-929вих-20 від 24.11.2020 року.
З приводу наведеного колегія суддів зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року справі №480/1239/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2021 року, позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії був задоволений частково.
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області № 1800-0221-8/2376 від 18.01.2021 щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, та зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 24.11.2020 № 21-929 вих-20 у розмірі 90% від загальної суми місячної заробітної плати без обмежень її граничного розміру, із зазначенням про те, що для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.
Суд зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії прокурорських працівників десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, передбачене чинними нормативно-правовими актами, тобто ґрунтується на вимогах закону. Відповідне обмеження не призвело до звуження права позивача на належний соціальний захист, адже суду не надано доказів, що внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_1 її розмір зменшився.
У постанові від 10.12.2020 у справі №580/492/19 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06.09.2012 №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Зазначені положення Закону №3668-VI та абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування. Аналогічний висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 27.01.2021 у справі №344/1326/17, від 29.01.2021 у справі №646/6177/17.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів не знаходить підстав вважати, що рішення суду у справі № 480/1239/21 боржником не виконано.
При цьому колегія суддів наголошує, що примусове виконання рішення суду здійснюється згідно з виконавчим документом, в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», і суд не може зобов'язувати боржника виконати рішення суду, яке набрало законної сили, шляхом ухвалення іншого рішення.
Водночас позивач, як особа, на користь якої ухвалено рішення суду, не позбавлений права подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у порядку, передбаченому ст. 383 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі № 480/3692/22 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі № 480/3692/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко