Головуючий І інстанції: С.О. Бондар
16 березня 2023 р. Справа № 480/11145/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2022, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/11145/21
за позовом ОСОБА_1
до Сумської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міської ради (далі - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0000 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Сумської міської ради (колишньої Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області);
- зобов'язати розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0000 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Сумської міської ради (колишньої Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області) та прийняти рішення, відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, яким затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5924787100:12:001:0023 у власність ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив , що звернувся до Сумської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах населеного пункту на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, яка входить до складу Сумської міської ради. Заява позивача про затвердження проекту землеустрою розглянута не була. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що Сумською міською радою в порушення положень ст. 118 Земельного кодексу України не було прийнято ніякого рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність чи про відмову в його затвердженні, що свідчить про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо нерозгляду заяви про затвердження проекту землеустрою і порушує права та законні інтереси позивача.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 09.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства за межами населених пунктів на території Сумської міської ради (колишньої Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області).
Зобов'язано Сумську міську раду (40030, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства за межами населених пунктів на території Сумської міської ради (колишньої Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області) та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради (40030, Сумська область, м.Суми, майдан Незалежності, буд.2, код ЄДРПОУ 23823253) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 908 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 09.06.2021 позивач звернувся до Сумської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою. Профільна депутатська комісія 16.09.2021 розглянула пакет документів позивача та рекомендувала відмовити в затвердженні проекту землеустрою. На підставі протоколу був розроблений проект рішення, який Сумська міська рада не може розглянути, поки міський голова не включить питання, що стосується позивача в порядок денний.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 26.05.2021 №18-6620/16-21-СГ позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2.00га за межами населених пунктів на території Стецьківської сільської ради Сумського району, Сумської області.
Позивач з вказаним наказом звернувся до розробника проектної документації - ТОВ "Координат - БС" для розроблення проекту землеустрою.
ТОВ "Координат-БС" розроблено проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області.
09.06.2021 позивач звернувся до Сумської міської ради через управління "Центр надання адміністративних послуг у м.Суми" із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га на території колишньої Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області та надання земельної ділянки у власність.
На час розгляду даної справи відповідач не надав суду жодних доказів прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою та не прийняття відповідного рішення, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб'єкт владних повноважень у встановлений законом строк мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".
Згідно ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1ст. 59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.
Вказані норми кореспондуються з ч. 1 ст. 122 ЗК України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За змістом частин 1 - 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, отримавши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у двотижневий строк з дня його отримання, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. Вказане питання відповідач вирішує за наслідками розгляду відповідного проекту на пленарному засіданні.
Таким чином, Сумська міська рада мала у двотижневий строк розглянути клопотання позивача та прийняти вмотивоване рішення.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, рішення, за результатами розгляду поданого проекту, про його затвердження чи відмову у такому затвердженні не прийнято, що є порушенням ч. 9 ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів прийняття відповідного рішення не надано і на час вирішення справи в судовому порядку.
Щодо доводів апелянта про те, що не прийняття рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу зумовлено змістом абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", колегія суддів зазначає наступне.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він вживає необхідних заходів щодо розгляду цього питання, а саме: питання затвердження проекту землеустрою було попередньо розглянуто на засіданні постійної комісії, розроблено проект рішення, колегія суддів вважає недостатнім для відмови в задоволенні позову, оскільки зазначені обставини не свідчать про виконання відповідачем свого обов'язку, встановленого ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.
Судова колегія зазначає, що чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, положення Земельного кодексу не передбачають підстав, за яких орган місцевого самоврядування міг би не вирішувати питання щодо поданого на затвердження проекту землеустрою.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог ч.2 ст.19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом.
Отже, оскільки заява позивача про затвердження проекту землеустрою фактично не розглянута, відповідачем не прийнято жодного рішення щодо вирішення її по суті, а саме задоволення чи відмови, вимога позивача про зобов'язання затвердити проект землеустрою та надати земельну ділянку у власність є передчасною, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в її задоволенні та зобов'язано відповідача розглянути клопотання позивача від 09.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 по справі № 480/11145/21 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко