16 березня 2023 року справа №200/2703/21-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року по справі №200/2703/21-а (суддя І інстанції Галатіна О.О., повний текст рішення складено 15 грудня 2021 року в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування індивідуального акта про сплату боргу збору єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2021 року №Ф-11733-43 на суму 28257, 46 грн..
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2021 року № Ф-11733-43 Головного управління ДПС в Донецькій області на суму 15104,31 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що оскільки він є отримувачем пенсії по інвалідності з 03.04.2018р.., то саме з цієї дати він звільнений від сплати єдиного внеску.
Відповідачем також подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірне рішення та вимога про сплату боргу, оскільки за позивачем обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску. Відповідач вважає, що право не сплачувати єдиний внесок поширюється лише на осіб, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, а саме на фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Позивач перебував на обліку в якості фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, а відтак не звільняється від обов'язку щодо сплати єдиного внеску.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 14 листопада 2011 року зареєстрований як адвокат (самозайнята особа), перебував на обліку в органах доходів і зборів Торецькому відділені Костянтинівської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області.
Згідно довідки серії АВ №0914104 позивачу встановлена третя група інвалідності з 03.04.2018р. та відповідно до відомостей відкритого сервісу Веб-порталу Пенсійного фонду України ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з 03.04.2018 року.
Під час апеляційного провадження позивачем надано копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 05.07.2018р. про призначення йому пенсії по інвалідності.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/2954/20-а скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року по справі №200/2954/20-а за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 17.02.2020 № Ф-11733-43 на суму 18 662,15 грн.. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 17 лютого 2020 року № Ф-11733-43 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині 5 508,36 грн. Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що станом на 31.01.2020р. у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 18662,15 грн., разом з цим, враховуючи те, що позивач отримує пенсію по інвалідності третьої групи від загального захворювання спірна вимога скасована в частині нарахувань, що виникли з 20.08.2019р., тобто у розмірі 5508,36 грн..
Рішенням суду від 03 березня 2021 року у справі №200/969/21-а (набуло законної сили 16 червня 2021 року на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду ) у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-11733-43-У на суму 13153,15 грн. відмовлено.
Відповідно до статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” відповідачем 26 лютого 2021 року сформовано вимогу № Ф-11733-43 на суму недоїмки - 28257,46 грн. станом на 31 січня 2021 року.
У відповідності до розрахунку спірної вимоги недоїмка виникла за період з 2018 року по січень 2021 року, а саме:
- нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рік. Нарахування єдиного внеску № 3973323/еv від 02.05.2018 року по терміну сплати 02.05.2018 року - 273,89 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 10174642/еv від 19.07.2018 року, термін сплати 19.07.2018 року - 2457,18 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 10197054/еv від 19.10.2018 року, термін сплати 19.10.2018 року - 2457,18 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 1451509/еv від 21.01.2019 року, термін сплати 21.01.2019 року - 2457,18 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 4371376/еv від 19.04.2019 року, термін сплати 19.04.2019 року - 2754,18 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 5850187/еv від 19.07.2019 року, термін сплати 19.07.2019 року - 2754,18 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 7335355/еv від 21.10.2019 року, термін сплати 21.10.2019 року - 2754,18 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 1450463/еv від 20.01.2020 року, термін сплати 20.01.2020 року - 2754,18 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 2943730/еv від 21.04.2020 року, термін сплати 21.04.2020 року - 2078,12 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 4443045/еv від 20.07.2020 року, термін сплати 20.07.2020 року - 1039,06 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 5916825/еv від 19.10.2020 року, термін сплати 19.10.2020 року - 3178,12 грн.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю. Нарахування єдиного внеску № 5573/еv від 19.01.2021 року, термін сплати 19.01.2021 року - 3300 грн..
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) та нормами Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема,:
4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
За змістом частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII) особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Аналіз цієї норми в редакціях, що діяли в спірний у цій справі період до 01 січня 2021р., свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, та за наявності двох обов'язкових умов: 1 - є пенсіонерами за віком або інвалідами, після законодавчих змін - отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", 2 - отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 25 червня 2019 року у справі №1640/2837/18.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач здійснює незалежну професійну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та перебуває на обліку у відповідача як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 4 Закону 2464-VI позивач, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, а саме адвокатську діяльність, є платником єдиного внеску, для якого цим Законом встановлений певний порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що позивач не відповідає критеріям, встановленим частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, зокрема він не є фізичною особою-підприємцем, а також членом фермерського господарства.
13 травня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України №592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі - Закон №592-ІХ).
Вказаним законом, зокрема, розширено коло платників податку, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. До таких платників, зокрема, віднесено особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону №592-ІХ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Таким чином, норма, яка звільняє позивача від виконання відповідного обов'язку застосовується до правовідносин, що виникли після 1 січня 2021 року.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, нарахування сум єдиного внеску здійснено позивачеві у період з 02.05.2018р. по 19.01.2021р..
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки позивач є отримувачем пенсії по інвалідності третьої групи від загального захворювання, то він в силу приписів частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI звільнений він сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2021року, а тому спірна вимога підлягає скасуванню в частині нарахованого єдиного внеску 19.01.2021 року в сумі 3300 грн..
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно було скасовано спірну вимогу на суму 15104,31 грн..
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що він є отримувачем пенсії по інвалідності з 03.04.2018р., а тому саме з цієї дати він звільнений від сплати єдиного внеску, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки, як встановлено вище, в силу приписів частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI позивач звільнений він сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2021року.
Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року по справі №200/2703/21-а - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року по справі №200/2703/21-а - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року по справі №200/2703/21-а - змінити.
В абзаці другому резолютивної частини Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року по справі №200/2703/21-а вислів «на суму 15104,31 грн.» замінити на «на суму 3300 грн.».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року по справі №200/2703/21-а - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена 16 березня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 16 березня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко