16 березня 2023 року справа №200/19102/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 р. у справі № 200/19102/21 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 грудня 2021 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняти заяви 22.12.2021 року яку подано представником, а саме ОСОБА_2 який діє згідно довіреності стосовно виплати недоотриманої пенсії за померлу мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом мотивуючі свої дії внутрішніми постановами пенсійного фонду України, інструкціями та указівками ОСОБА_1 ; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області прийняти та зареєструвати заяву від 22.12.2021 року яка подавалась представником ОСОБА_2 згідно довіреності щодо виплати нарахованої недоотриманої пенсії померлої мати за життя ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 ; зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити нарахування та виплату недотриманої пенсії померлої мати за життя ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , здійснити контроль за виконанням рішення суду, зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області компенсувати затрати на судовий збір.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 22 грудня 2021 року його представник за довіреністю звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати нарахованої недоотриманої пенсії за його мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, пенсійним органом було відмовлено у прийнятті заяви мотивуючі свої дії внутрішніми постановами пенсійного фонду України, інструкціями та указівками.
Позивач вважає, що відповідач відмовляючи його представнику у прийнятті документів для виплати нарахованої недоотриманої пенсії за життя за померлу мати ОСОБА_3 , діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 р. у справі № 200/19102/21 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняти заяви від 22.12.2021 року про нарахування та отримання недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданої представником ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти та зареєструвати заяву від 22.12.2021 року подану представником ОСОБА_1 за довіреністю про нарахування та виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 , та прийняти відповідне рішення. В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що представнику позивача за довіреністю роз'яснено, що у випадку відсутності у ОСОБА_1 можливості особисто звернутися до органів Фонду, він може подати відповідну заяву та інші документи через вебпортал Пенсійного фонду України.
В даному випадку, Головним управлінням в силу положень пункту 1.1. Порядку № 22-1 доведено правомірність своїх дій щодо відмови у прийнятті заяви про виплату недоотриманої пенсії у представника за довіреністю.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 21.10.2021 року №3003-5000406267 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 3 вересня 2021 року у цивільній справі №234/11655/21, встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Макіївка Донецької області, громадянки України, визнавши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем смерті м. Макіївка Донецької області, Україна.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 11 вересня 2021 року виданого Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків), ОСОБА_3 померла у м. Макіївка ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В матеріалах справи є наявним Свідоцтво про право на спадщину за законом (спадкова справа №219/2021, зареєстровано в реєстрі за №1-327), згідно якого державним нотаріусом Першої слов'янської державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Першої макіївської державної нотаріальної контори, посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного Кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: недоотриманої пенсії у розмірі 96 212 гривень 46 копійок та іншими видами доплат, що зберігаються у відділі обслуговування громадян №14 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка належала спадкодавцю.
До позовної заяви також було додано Талон щодо запису на прийом в ПФУ, в якому зазначено про отримання запису на прийом в орган ПФУ- Слов'янське ОУПФУ, номер-21, дата прийому-22.12.2021, час прийому-12:15, тема-допомога на поховання та недоотримана пенсія.
22 грудня 2021 року представник позивача за довіреністю 61/65-н/61-2021-7-74 від 31.08.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відділ обслуговування громадян №2 з заявою, в якій зазначив про те, що 22 грудня 2021 року він, представляючи інтереси ОСОБА_1 , звернувся до пенсійного органу для нарахування та отримання недоотриманої пенсії за померлу ОСОБА_3 . Проте, посадові особи пенсійного органу відмовились приймати пакет документів.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058 визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України № 1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначає, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач як спадкоємець має право на отримання відповідної суми.
Відповідно до положень статті 46 Закону № України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з абзацом 2 пункту 1.1 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно пунктом 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до п. 2.26. Порядку № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
З аналізу норми ч.ч. 1, 3 ст. 52 Закону і пункту 2.26 Порядку № 22-1 вбачається, що процедура отримання пенсії, що належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, передбачає звернення до органів пенсійного фонду у тому разі, якщо члени сім'ї померлого проживали разом із ним на момент смерті (що може підтверджуватися, наприклад, загальною реєстрацією місця проживання в паспорті). Тоді суми пенсії, які належали пенсіонерові й залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, можна отримати через територіальне управління пенсійного фонду (за місцем перебування пенсійної справи).
Для цього необхідно звернутися з відповідною заявою в управління ПФУ, де померлий перебував на обліку.
За загальним правилом, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Статтею 9-1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, якою передбачено, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Тому спадкоємець може звернутися за власним бажанням до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої нотаріусом заводиться спадкова справа. Після вступу в спадщину на підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом на підконтрольній території, спадкоємець має право отримати пенсію, яка належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.
Пунктом 4,3 Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486 встановлено:
“ 2. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
4. Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:
7) призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства;
16) здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг;
19) здійснює інші повноваження, визначені законом.
7. Управління Фонду зобов'язане у процесі своєї діяльності суворо додержуватися вимог чинного законодавства, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян”.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 24.07.2020 за № 13-1 затверджено Інструкцію з діловодства в Пенсійному фонді України, яка встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Пенсійному фонді України.
Наведеними приписами унормовано, що відповідач зобов'язаний отримати і зареєструвати звернення, що надійшли від громадян і вирішити поставлені питання у відповідності до регламентів та національних стандартів щодо організаційно-розпорядчої документації.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем у відповідності до приписів вищезазначеного законодавства було прийнято заяву представника позивача про нарахування та отримання недоотриманої пенсії за померлу ОСОБА_3 та відповідно прийнято рішення з цього питання.
Позивач звернувся до суду через об'єктивні обставин, які позбавляють його можливості отримати спадщину, а тому, з урахуванням принципу верховенства права, наявності у нього законних очікувань на отримання належної спадкодавцю соціальної виплати, його право підлягає захисту судом.
Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі “Chahal проти Об'єднаного королівства” (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі “Афанасьєв проти України”).
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 21 листопада 2018 року по справі №750/11115/16-а
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, про необхідність визнання протиправними дії відповідача щодо не прийняття заяви від 22.12.2021 року про нарахування та отримання недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданої представником Тронзи Юрія Євгеновича та зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати заяву від 22.12.2021 року подану представником ОСОБА_1 за довіреністю про нарахування та виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 , та прийняти відповідне рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату недотриманої пенсії померлої за життя ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , суд зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо нарахування та виплату недотриманої пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням іншого способу захисту, який необхідний для відновлення порушеного права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 р. у справі № 200/19102/21 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 р. у справі № 200/19102/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 16 березня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв