16 березня 2023 року справа №200/3773/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 200/3773/22 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії;
- скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.05.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію з 27.05.2022 року, зарахувавши - до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.06.2004 по 18.10.2014, з 10.11.2014 по 08.04.2015, з 14.04.2016 по 26.06.2017, з 05.07.2017 по 05.02.2018, з 19.02.2018 по 22.05.2019, з 05.06.2019 по 20.05.2022, із зарахуванням періоду проходження військової служби в особливий період з 08.10.2020 по 20.05.2022 року.
В обґрунтування позову зазначив, що записами в трудовій книжці підтверджується пільговий характер роботи позивача у спірні періоди, тому відсутні підстави для підтвердження цих періодів уточнюючими довідками.
Тому рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії є протиправним.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.05.2022 року № 056650007457 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 27.05.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.06.2004 по 18.10.2014, з 10.11.2014 по 08.04.2015, з 14.04.2016 по 26.06.2017, з 05.07.2017 по 05.02.2018, з 19.02.2018 по 22.05.2019, з 05.06.2019 по 20.05.2022, із зарахуванням періоду проходження військової служби в особливий період з 08.10.2020 по 20.05.2022 року з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу розглядалась ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, тому і визначати обов'язок щодо врахування періодів до стажу, призначити пенсію тощо треба ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а не ГУ ПФУ в Донецькій області.
Суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження пенсійного органу, зобов'язавши його призначити пенсію позивачу, оскільки функції з розрахунку та призначення пенсій громадянам належать пенсійному органу.
Позивачем та відповідачем ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 .
20.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
27.05.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняте рішення № 056650007457 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з відсутністю довідки про підтвердження пільгового характеру роботи.
Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював, зокрема:
- №№ 2-4 - 01.06.2004 Заняття в учбовому пункті, 23.06.2004 переведений учнем гірничо робочого підземним,
- №№ 5-11 - 23.11.2005, переведений учнем прохідником, з повним робочим днем в шахті, 28.01.2006 переведений прохідником підземним, з повним робочим днем в шахті, 18.10.2014, звільнений за власним бажанням.
- №№ 12-13 - 10.11.2014, прийнятий підземним прохідником, з повним робочим днем в шахті, 08.04.2015 звільнений за власним бажанням.
- №№ 14-16 - 14.04.2016 прийнятий прохідником підземним, з повним робочим днем в шахті, 26.06.2017 звільнений за власним бажанням.
- № 17 - 05.07.2017 прийнятий прохідником підземним, з повним робочим днем в шахті та працював по 12.09.2017.
- №№ 18-20 - 13.09.2017, переведений на посаду гірничого майстра, з повним робочим днем в шахті, 08.12.2017, переведений на посаду помічника начальника дільниці, з повним робочим днем в шахті, 05.02.2018 звільнений за власним бажанням.
- №№ 21-23 - 19.02.2018, прийнятий прохідником підземним з повним робочим днем в шахті, 22.05.2019 звільнений за власним бажанням.
- №№ 24, 05.06.2019, прийнятий прохідником підземним з повним робочим днем в шахті, та працює по теперішній час, а саме 20.05.2022 року.
ОСОБА_1 проходить військову службу, що підтверджується контрактом від 08.10.2020 року, про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що записами в трудовій книжці позивача підтверджено пільговий характер його роботи у спірні періоди часу, також підтверджено проходження військової служби, що обумовлює протиправність рішення пенсійного органу про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини першої статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
-сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язано зарахувати до пільгового стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди з 01.06.2004 по 18.10.2014, з 10.11.2014 по 08.04.2015, з 14.04.2016 по 26.06.2017, з 05.07.2017 по 05.02.2018, з 19.02.2018 по 22.05.2019, з 05.06.2019 по 20.05.2022, із зарахуванням періоду проходження військової служби в особливий період з 08.10.2020 по 20.05.2022 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Відтак, зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із відмовою в призначенні пенсії позивачу з підстав неврахування певного періоду його роботи до пільгового стажу, суд вважає, що суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження пенсійного органу, зобов'язавши його призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27 травня 2022 року.
При цьому встановлення пенсійному органу обов'язку зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди його роботи та військової служби не є таким втручанням, оскільки відповідач протиправно не врахував записи трудової книжки позивача, що належним чином підтверджують пільговий характер спірного періоду трудової діяльності ОСОБА_1 . Отже, суд першої інстанції визначив обов'язок пенсійному органу здійснити свої дискреційні повноваження відповідно до Закону № 1058 та Порядку № 22-1.
Таким чином, з огляду на обставини справи та дискреційні повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсій за віком, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 20.05.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу позивача періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.06.2004 по 18.10.2014, з 10.11.2014 по 08.04.2015, з 14.04.2016 по 26.06.2017, з 05.07.2017 по 05.02.2018, з 19.02.2018 по 22.05.2019, з 05.06.2019 по 20.05.2022, періоду проходження військової служби в особливий період з 08.10.2020 по 20.05.2022 року.
За таких обставин рішення суду першої інстанції необхідно змінити, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 200/3773/22 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 200/3773/22 - змінити.
Абзац другий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 200/3773/22 - виключити.
Абзац четвертий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 200/3773/22 - викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.06.2004 по 18.10.2014, з 10.11.2014 по 08.04.2015, з 14.04.2016 по 26.06.2017, з 05.07.2017 по 05.02.2018, з 19.02.2018 по 22.05.2019, з 05.06.2019 по 20.05.2022, період проходження військової служби в особливий період з 08.10.2020 по 20.05.2022 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 травня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 200/3773/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 16 березня 2023 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складено 16 березня 2023 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв