16 березня 2023 року Чернігів Справа № 620/7308/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області № 90 від 31.03.2022 «По особовому складу» про звільнення старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Чернігівській області зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 12 (в інших випадках, передбачених законом) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту з 31.03.2022;
поновити ОСОБА_1 , старшину служби цивільного захисту на посаді диспетчера оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Чернігівській області з 31.03.2022.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що наказ про звільнення позивачки з посади є незаконним, оскільки порушена процедура проведення службового розслідцвання з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Зазначає, що виїхала за межі міста Чернігів з дозволу керівництва, про що написала рапорт про дозвіл на евакуацію з міста Чернігів у зв'язку з проведенням бойових дій. Вважає, що діяла у законний спосіб, не порушувала вимоги службової дисципліни, жодним чином не ухилялася від несення служби та виконання своїх службових обов'язків, а тому спірний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Поновлено пропущений строк звернення до суду з позовом.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачці у задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги позивачки є необґрунтованими. Зазначає, що з 15.03.2022 ОСОБА_1 перестала виходити на службу за місцем постійного проходження служби. Отримавши дозвіл на виїзд до м. Рахів Закарпатської області позивачка зобов'язана була прибути до місцевого державного пожежно-рятувального підрозділу та після виконання вказаних дій продовжити проходження служби та виконання визначених обов'язків. Однак вона не прибула для тимчасового підпорядкування до відповідного підрозділу, натомість як вона сама зазначає у позовній заяві, виїхала за межі України, ухиляючись від проходження служби цивільного захисту та виконання службових обов'язків, вчинивши цим дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 179-р «Про організацію функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану» у зв'язку із черговим актом збройної агресії з боку Російської Федерації, що відбувся 24.02.2022, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", з метою приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту до виконання завдань за призначенням в умовах воєнного стану:
1. Введено в дію план цивільного захисту України на особливий період, встановивши при цьому ступінь готовності "ПОВНА ГОТОВНІСТЬ".
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, які утворюють функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту та спеціалізовані служби цивільного захисту, місцевим органам виконавчої влади:
ввести в дію власні плани цивільного захисту на особливий період;
забезпечити здійснення передбачених планами цивільного захисту на особливий період заходів щодо переведення функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту у ступінь готовності "ПОВНА ГОТОВНІСТЬ";
інформацію про стан здійснення передбачених планами цивільного захисту на особливий період заходів щодо переведення функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту у ступінь готовності "ПОВНА ГОТОВНІСТЬ" подавати до Державної служби з надзвичайних ситуацій у строки, визначені Державною службою з надзвичайних ситуацій.
На виконання наказу Голови ДСНС України від 24.02.2022 №154 «Про переведення органів управління та підрозділів ДСНС у ступінь «Повна готовність» наказом Головного управління ДСНС України у Чернігівській області (з основної діяльності) від 24.02.2022 №66 «Про переведення апарату Головного управління ДСНС України у Чернігівській області та підпорядкованих підрозділів до дій в умовах особливого періоду» введено з 24.02.2022 в дію План цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Чернігівській області на особливий період (а.с.72-74).
З копії трудової книжки від 02.07.2003 вбачається, що 18.07.2007 ОСОБА_1 прийнята на службу до Державної пожежної охорони, а з 10.06.2013 зарахована в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с.16-17).
У зв'язку з проведенням бойових дій на території міста Чернігів 14.03.2022 ОСОБА_1 подано рапорт начальнику Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Роману Гордовому про надання дозволу на евакуацію до м. Рахів, Закарпатської області (а.с.23 зворот).
25.03.2022 начальником ОКЦ ГУ ДСНС України у Чернігівській області Володимир Василенко подано рапорт начальнику Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Роману Гордовому про те, що станом на 25.03.2022 інформації щодо постановки ОСОБА_1 на облік в інших підрозділах ДСНС України не має. Зв'язок з нею відсутній (а.с.27).
Начальник ОКЦ ГУ ДСНС України у Чернігівській області Володимир Василенко у рапорті від 30.03.2022 доповів, що 30.03.2022 він спілкувався з ОСОБА_1 засобами міжміського зв'язку. В ході розмови було встановлено, що ОСОБА_1 на даний час перебуває за межами України (зі слів у Німетчині), але бажає продовжити службу у системі ДСНС України (а.с.30).
Наказом ГУ ДСНС України у Чернігівській області № 126 (з основної діяльності) від 29.03.2022 по факту невиходу на службу з 15.03.2022 старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Чернігівській області призначено службове розслідування (а.с.23).
31.03.2022 складено висновок службового розслідуванн по факту не виходу на службу з 15.03.2022 диспетчера оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Чернігівській області старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 , відповідно до якого факт невиходу на службу з 15.03.2022 диспетчера оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Чернігівській області, старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 вважати грубим дисциплінарним проступком, здійсненим без поважних на те причин. За здійснення грубого дисциплінарного проступку, а саме: невихід на службу з 15.03.2022 старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Чернігівській області притягнути до дисциплінарної відповідальності (а.с.20-21).
Наказом Головного управління ДСНС України у Чернігівській області №90 від 31.03.2022 (по особовому складу) старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Чернігівській області звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 12 (в інших випадках передбачених законом) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту, з 31.03.2022. Період з 15 по 31 березня 2022 вважати часом відсутності ОСОБА_1 на службі без поважних причин (а.с. 19).
Вважаючи наказ Головного управління ДСНС України у Чернігівській області №90 від 31.03.2022 (по особовому складу) протиправним, а свої права та інтереси порушеними, ОСОБА_1 звернулася до суду.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено: Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 103 Кодексу цивільного захисту України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено: контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Приписами ч. 2 та 3 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Пунктом 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593, визначено, що особи рядового і начальницького складу зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо).
Судом, під час розгляду справи встановлено, що у зв'язку з проведенням бойових дій на території міста Чернігова 14.03.2022 ОСОБА_1 подала рапорт начальнику Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Роману Гордовому про надання дозволу на евакуацію до м. Рахів, Закарпатської області (а.с.23).
Відповідно до резолюції на рапорті така евакуація була погоджена. Отримавши дозвіл на виїзд до м. Рахів, Закарпатської області позивачка зобов'язана була прибути до місцевого державного пожежно-рятувального підрозділу та після виконання вказаних дій продовжити проходження служби та виконання визначених обов'язків.
Однак, з 15.03.2022 ОСОБА_1 перестала виходити на службу за місцем постійного проходження служби, крім того отримавши дозвіл на тимчасове переміщення, не прибула для тимчасового підпорядкування до відповідного підрозділу.
Факт невиходу на службу з 15.03.2022 старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 у своїх поясненнях підтверджують головний фахівець відділу персоналу ГУ ДСНС України у Чернігівській області Лаптуров Р.О. та головний фахівець відділу персоналу ГУ ДСНС України у Чернігівській області Бублігов М.В. (а.с.28-29).
Згідно рапорту начальника ОКЦ ГУ ДСНС України у Чернігівській області Володимира Василенка від 25.03.2022 станом на 25.03.2022 інформація щодо постановки ОСОБА_1 на облік в інших підрозділах ДСНС України відсутня. Зв'язок з нею відсутній (а.с.27).
І лише 30.03.2022 стало відомо, що ОСОБА_1 перебуває за межами України.
Згідно відміток у паспорті для виїзду за кордон позивачки про перетин кордону, ОСОБА_1 у період із 18.03.2022 по 10.09.2022 перебувала за межами України (а.с. 62).
Можливості отримати письмові пояснення від ОСОБА_1 при проведенні службового розслідування не було через перебування її за кордоном.
Проаналізувавши отриману у ході проведення службового розслідування інформацію та матеріали справи, суд вважає, що поважні причини залишення розташування підрозділу з 15.03.2022 та подальшого невиходу на службу у старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 відсутні.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка стверджує, що дисциплінарне провадження проведено поверхнево з значними процедурними порушеннями.
Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена Наказом Міністерства внутрішніхсправ України 05.05.2015 № 515 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.05.2015за № 582/27027, визначає порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення.
Метою проведення службового розслідування є встановлення:
обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни;
осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення;
наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками;
причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли;
вимог чинного законодавства, які було порушено;
ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.
Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення.
У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення.
Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування.
Посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право:
запрошувати особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, а також інших посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які обізнані або причетні до фактів чи дій (бездіяльності), що стали підставами для призначення службового розслідування, для одержання від них усних або письмо
вих пояснень, інших документальних матеріалів, що стосуються порушення службової дисципліни. Форма письмового пояснення викладена в додатку до цієї Інструкції;
здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень. Така згода оформлюється в письмовому вигляді, підписується опитуваним та приєднується до матеріалів службового розслідування;
уносити пропозиції начальнику, який призначив службове розслідування, щодо залучення (за потреби і з відома відповідних керівників) інших фахівців та посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які не перебувають на службі цивільного захисту, але володіють науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, для надання ними консультацій, а також письмових висновків з питань, що виникають під час проведення службового розслідування;
ознайомлюватися й вивчати в установленому порядку відповідні документи, що стосуються порушення службової дисципліни, а за потреби - знімати у встановленому порядку з них копії й долучати до матеріалів службового розслідування;
звертатися з клопотанням до начальника, який призначив службове розслідування, про необхідність отримання від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, юридичних і фізичних осіб матеріалів або інформації стосовно порушення службової дисципліни;
у разі необхідності проведення значного обсягу дій письмово звертатися до начальника, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування;
уносити начальнику, який призначив службове розслідування, пропозиції щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та виду дисциплінарного стягнення;
у разі незгоди з рішенням голови або інших членів комісії щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних або з інших принципових питань подавати мотивований рапорт (доповідну записку) на ім'я начальника, який призначив службове розслідування, у якому викладати свою думку та пропозиції щодо результатів розслідування.
Обов'язки посадової особи (членів комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування:
дотримуватися вимог чинного законодавства України при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування;
доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному порушенню службової дисципліни, готувати пропозиції щодо їх усунення;
у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше трьох осіб, одна з яких є особою (членом комісії), якій (якому) доручено проведення службового розслідування;
у разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення без складання акта. Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування;
підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику, який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами;
після затвердження висновку службового розслідування за письмовим рапортом посадової (посадових) особи (осіб) рядового або начальницького складу, стосовно якої (яких) проводилося службове розслідування, знайомити її (їх) із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її (їх) стосується, з дотриманням вимог чинного законодавства України;
за дорученням начальника, який призначив службове розслідування, інформувати заінтересованих осіб на їх вимогу про його результати;
посадова особа (члени комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, персонально відповідає(ють) за повноту, всебічність, об'єктивність та неупередженість зроблених висновків, а також нерозголошення відомостей, що стосуються чи можуть вплинути на проведення службового розслідування, зачіпають права і законні інтереси чи свободи осіб рядового або начальницького складу, стосовно яких воно проводиться.
Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї;
брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;
звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;
не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України;
за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується;
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України.
Посадові особи органів і підрозділів цивільного захисту зобов'язані всебічно сприяти проведенню службового розслідування, надавати правдиві пояснення по суті службового розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
Відмова особи рядового або начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, щодо якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку про результати службового розслідування.
Стосовно процедурних порушень, то суд зазначає, що в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачкою не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного наказу, які б могли вплинути на кінцевий результат.
Разом з тим суд звертає увагу, що працівникам служби цивільного захисту не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення працівника служби цивільного захисту від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі ним не наведено, а судом під час розгляду справи - не встановлено.
Відповідно до п. 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
У п. 8 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту вказано, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків працівників служби цивільного захисту. Про несумлінність дій (бездіяльності) працівників служби цивільного захисту свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання працівником служби цивільного захисту службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Суд вважає за необхідне зазначити й те, що чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників служби цивільного захисту, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже під вчинками, що дискредитують звання працівника служби цивільного захисту, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника служби цивільного захисту.
З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися як спроба підриву довіри до служби цивільного захисту, і відповідальність за це несе держава.
Факт відсутності позивачки на робочому місці у період з 15.03.2022 підтверджується належними доказами та не заперечується позивачкою, що також свідчить на користь висновку, що у вказаний період ОСОБА_1 службові обов'язки не виконувала.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного наказу діяв у порядку та в межах чинного законодавства України, з урахуванням введенням в Україні воєнного стану.
Підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваного наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області №90 від 31.03.2022, суд не вбачає.
Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складений 16 березня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (просп. Миру, 190-А, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 38590042).
Суддя О.Є. Ткаченко