16 березня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/1695/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Михайлової І.М.
розглянувши у судовому засіданні, за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративним справ, справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 17.01.2023 в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 66749008.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.03.2023 визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області пропущений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що при виконанні рішення суду ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії з 17.07.2018 складає 5327,23 грн. При цьому при перерахунку пенсії за розрахункову величину взято два прожиткових мінімуми для працездатних осіб в розрахунку на місяць, замість двох мінімальних заробітних плат, як того вимагає резолютивна частина виконавчого документу. Відтак постанова про накладення штрафу винесена правомірно, а підстави для її скасування відсутні.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.
Так судом встановлено, що 30.08.2021 Чернігівським окружним адміністративним судом по справі № 620/2656/21 був виданий виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, встановленому статтею 39 Закону України № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) з 17.07.2018.
09.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Данілевським Олегом Миколайовичем на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.09.2021 та виконавчого листа №620/2656/21 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66749008, в якій зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
24.09.2021 головним державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником судового рішення, за результатами якої складено акт державного виконавця, про те, що станом на 24.09.2021 рішення суду боржником не виконано та не надано доказів наявності поважних причин такого невиконання.
В листі ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17.09.2021 № 2500-0305-5/47341 зазначено, що на виконання рішення суду від 31.05.2021 у справі № 620/2656/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії з 17.07.2018 складає 5327,23 грн. Доплата по перерахунку пенсії за період з 17.07.2018 по 31.07.2021 складає 146852,97 грн. Рішення суду занесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Нараховані на виконання рішення суду кошти підлягають виплаті межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат.
При цьому як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії, при перерахунку пенсії за розрахункову величину взято два прожиткових мінімуми для працездатних осіб в розрахунку на місяць, замість двох мінімальних заробітних плат, як того вимагає резолютивна частина виконавчого документу.
17.01.2023 головним державним виконавцем здійснено повторну перевірку виконання боржником судового рішення, за результатами якої складено акт державного виконавця про те, що станом на 17.01.2023 рішення суду боржником не виконано та не надано доказів наявності поважних причин такого невиконання.
Зважаючи на невиконання рішення суду без поважних причин, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Данілевським О.М. 17.01.2023 винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Чернігівській області штрафу у розмірі 5100 грн, попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення та встановлено новий строк його виконання (10 робочих днів).
Вважаючи постанову державного виконавця протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із статтею 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 620/2656/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, встановленому статтею 39 Закону України № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) з 17.07.2018.
Натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області при виконанні вищезазначеного рішення суду, як розрахункову величину, було застосовано два прожиткових мінімуми для працездатних осіб в розрахунку на місяць, замість двох мінімальних заробітних плат.
Суд наголошує, що рішення суду залишається невиконаним оскільки відповідно до резолютивної частини виконавчого документу боржника зобов'язано нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам. Втім як вбачається з листа ГУ ПФУ в Чернігівській області та зі змісту позову, що підтверджується протоколами перерахунку пенсії, останнім проведено перерахунок пенсії шляхом зміні розрахункової величини, при обчисленні підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення.
На підставі всього вищевикладеного суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пр-т. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43316700).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя В.В. Падій