16 березня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/50/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000162/2 від 14 листопада 2022 року;
- взнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 листопада 2022 року №UA408020/2022/001295.
В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач посилається на те, що ним для митного оформлення товару було надано митному органу пакет документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, та митну вартість за першим методом визначення митної вартості підтверджено позивачем відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України. На думку позивача, рішення відповідача не відповідає нормам статті 55 Митного кодексу України, оскільки зазначене рішення не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявлення митної вартості, адже в рішенні не міститься обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Також відповідачем не обґрунтовано числове значення скоригованої митної вартості товарів. Відтак, позивач вважає, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів незаконним та таким. що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 31 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на положення, передбачені Митним кодексом України, вказував, що обов'язок доведення ціни товару покладений на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Зазначено, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Відповідач також зазначив про те, що заявлена митна вартість товарів митним органом не визнана. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому не можливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використаний, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Таким чином, митну вартість обґрунтовано визначено за резервним методом. Надавши пояснення щодо обставин спірних відносин, відповідачем вказано про законність та обґрунтованість прийнятих митним органом та оскаржуваних позивачем рішень. Відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Позивачем до суду було подано відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відповідачем у відзиві не було надано обґрунтування правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості.
Правом подати заперечення відповідач на скористався.
Після відкриття провадження у справі клопотань сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні за їх участю до суду не надходило.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 листопада 2022 року з метою митного оформлення товару (диски алюмінієві для автомобілів) позивачем подано митному органу митну декларацію 22UA408020053515U2, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товару складає 51636,00 доларів США (1888256,23 грн).
З митної декларації 22UA408020053515U2 та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001295, вбачається, що вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). А на виконання вимог, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, разом з названою декларацією декларантом було надано до митного органу такі документи:
- 0271 Пакувальний лист №РІ18-R5 від 13.10.2022;
- 0325 Рахунок-проформа №6342420730 від 25.08.2022;
- 0380 Рахунок-фактура (інвойс) №TTNR2022042701 від 19.08.2022;
- 0705 Коносамент №COSU6342420730 від 25.08.2022;
- 0730 Автотранспортна накладна б/н від 04.11.2022;
- 0821 Супровідний документ Т1 22PL402010NS5Н4ІК8від 04.44.2022;
- 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 12.10.2022;
- 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 17.10.2022;
- 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №5 від 19.10.2022;
- 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №6 від 21.10.2022;
- 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №7 від 27.10.2022;
- 3007 Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1/USL/11/2022 від 02.11.2022 року;
- 3007 Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №002-Т від 04.11.2022 року;
- 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 18.07.2022 року;
- 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 23.09.2022 року;
- 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 23.09.2022 року;
- 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 31.10.2022 року;
- 4104 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №18/07/ІМ від 18.07.2022 року;
- m4207 Договір про надання послуг митного брокера №08/08/22 від 08.08.2022 року;
- 9000 лист про не страхування вантажу від 31.10.2022 року.
При перевірці указаних документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- згідно з п. 2.1 контракту від 18.07.2022 №18/07/ІМ продавець зобов'язаний передавати Покупцю окремим партіями у строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погоджені сторонами. При цьому, не зазначено, в якому з документів буде зафіксована ця інформація;
- у п. 4 контракту від 18.07.2022 №18/07/ІМ йдеться про наявність упаковки. Відомостей щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості, не надано;
- згідно з п. 5.3 контракту від 18.07.2022 №18/07/ІМ вартість товару, що постачається за даним контрактом у відповідності до п. 1.1 складає 100000 (сто тисяч) дол.США. При цьому, не зазначено, в якому з документів буде зафіксована ціна окремо на кожну окрему позицію із загального асортименту товарів;
- в документі, зазначеним в гр.44 митної декларації від 07.11.2022 №UA408020/2022/053515 за кодом « 0325» як проформа від 25.08.2022 №6342420730, взагалі відсутні відомості щодо будь-якої вартості. Крім того, цей документ ідентичний (за виключенням напису «PROFORMA») з наданим коносаментом від 25.08.2022 року №COSU6342420730;
- до митної декларації від 07.11.2022 №UA408020/2022/053515 досилкою від 08.11.2022 о 16:06:34 надано два екземпляра інвойсу від 19.08.2022 №TTNR2022042701 (на суму 51636 дол.США), які мають відмінності: в одному екземплярі зазначено, що «всі ціни вказані на умовах EXW», в іншому - ця фраза відсутня. При цьому, у зазначеній митній декларації у гр. 42 заявлена фактурна вартість становить 51636 дол.США на умовах поставки CFR PL Gdansk». Роз'яснень з цього приводу не надано;
- в документі «прайс лист» відсутня дата складання документа та не зазначено умови поставки та термін, на який узгоджено ціни;
- в рахунку від 02.11.2022 №1/USL/11/2022 заявлені витрати по портовим зборам, транспортним та послугам митного агента. Відомості щодо витрат на навантаження/розвантаження відсутні;
- в довідці про транспортні витрати від 04.11.2022 №002-Т зазначений договір про транспортно-експедиційні послуги від 05.08.2022 №12-Д, який до оформлення не наданий.
У зв'язку з цим відповідачем з посиланням на частини другу-третю статті 53 Митного кодексу України, пункт 1 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- за наявності - інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару):
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);
- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.
Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості декларантом 11.11.2022 додатково надано документи:
- комерційна пропозиція від 15.07.2022 б/н, в якій ціна визначена на умовах CFR, без зазначення конкретного місця призначення;
- лист від «TIP-TOP AUTO PARTS Co., LTD» від 10.11.2022 б/н, в якому повідомляється, що в інвойсі №TTNR2022042701 ціна зазначена на умовах СFR Gdansk, Poland. Виправлений інвойс не надано. Разом з тим, при перетині митного кордону України 05.11.2022 (про що свідчать відомості (штампа ПМК) дана інформація в інвойсі від 19.08.2022 №TTNR2022042701 була відсутня.
- експертний висновок Київської Торгово-промислової палати від 11.11.2022 №Ц-510, у якому щодо ринкового рівня цін зазначено лише посилання на інтернет-ресурси, що не може бути взяте до уваги митним органом, оскільки відповідно до п. 56 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна / майнових прав» звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Даний висновок не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки самі джерела, які підтверджують заявлений рівень цін, не надано. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень.
Всі інші додатково надані документи, які не перераховані вище, дублюють документи, що були подані до митного оформлення разом із МД від 07.11.2022 №UA408020/2022/053515.
Так, за результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що подані документи не спростовують вищезазначених розбіжностей. Інші додаткові документи не надано.
Так, за результатом розгляду митної декларації 22UA408020053515U2 та поданих декларантом документів, Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000162/2 від 14.11.2022 року та Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001295.
Як вбачається з указаного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару МД № UA209170/2022/037071 від 27.05.2022 «Колісні диски з алюмінію для легкових автомобілів, не укомплектовані шинами, в асортименті: Мод. TL5769 роз. 17*7.5/44/5*114.3 кол. Flash Silver -12 шт. Мод. YX700 Роз. 18*8.0/30/5*112 кол. MG - 8 шт. Мод. YX699 Роз. 18*7.5/25/5*112 кол. MG - 4 шт. Мод. YX687 Роз. 18*8.5/35/5*112 кол. МВ - 8 шт. Мод. YХ660 роз. 18*8.0/110/5*150 кол. МВ - 12 шт. Мод. YX649 Роз. 18*8.0/43/5*112 кол. МG - 8 шт. Мод. YX645 Роз. 18*7.0/45/5*112 кол. МВ - 8 шт. Мод. YX644 Роз. 18*7.0/43/5*112 кол. МВ - 12 шт. Мод. YX638 Роз. 18*7.0/45/5*114.3 кол. Flash Silver -12 шт. Мод. YX637 Роз. 17*6.5/40/5*114.3 кол. МВ -12 шт. Мод. YX636 Роз. 16*6.5/35/5*114.3 кол. МG -12 шт. Мод. YX632 Роз. 16*6.5/40/5*114.3 кол. МВ -12 шт. Мод. YX630 Роз. 20*9.0/30/6*135 кол. Gun metal machine face - 4 шт. Мод. YX618 Роз. 17*7.0/45/5*114.3 кол. МВ -12 шт. Мод. YX614 Роз. 15*6.0/40/5*100 кол. Flash Silver -12 шт. Мод. YX611 Роз. 15*6.5/41/5*112 кол. Flash Silver - 8 шт. Мод. YX609 Роз. 19*8.5/38/5*112 кол. МВ - 4 шт. Мод. YX609 Роз. 19*9.5/42/5*112 кол. МВ - 4 шт. Мод. YX605 Роз. 17*7.5/45/5*114.3 кол. МG - 12 шт. Мод. YX604 Роз. 17*7/45/5*114.3 кол. МG - 12 шт. Загалом - 1113 шт. Виробник «TIP-TOP AUTO PARTS Co., LTD.», рівень митної вартості 7,88 $/кг. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в Рішенні про коригування митної вартості.
Отже, митним органом фактично скорегована заявлена декларантом митна вартість товару з 53580,25 дол. США на 92362,27 дол. США, в результаті чого сума митних платежів збільшилась на 367849,19 грн, що вбачається з оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів та з митної декларації №22UA408020055776U0 від 14.11.2022 року, яка була подана до митного органу позивачем з урахуванням вимог названого рішення.
За таких обставин, не погоджуючись із Рішенням про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000162/2 від 14.11.2022 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).
Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
За змістом статті 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: ) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.
Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме: 1) згідно з п. 2.1 контракту від 18.07.2022 №18/07/ІМ Продавець зобов'язаний передавати Покупцю окремим партіями у строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погоджені сторонами. При цьому, не зазначено, в якому з документів буде зафіксована ця інформація; 2) у п. 4 контракту від 18.07.2022 №18/07/ІМ йдеться про наявність упаковки. Відомостей щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості, не надано; 3) згідно з п. 5.3 контракту від 18.07.2022 №18/07/ІМ вартість товару, що постачається за даним контрактом у відповідності до п. 1.1 складає 100000 (сто тисяч) дол.США. При цьому, не зазначено, в якому з документів буде зафіксована ціна окремо на кожну окрему позицію із загального асортименту товарів; 4) в документі, зазначеним в гр.44 митної декларації від 07.11.2022 №UA408020/2022/053515 за кодом « 0325» як проформа від 25.08.2022 №6342420730, взагалі відсутні відомості щодо будь-якої вартості. Крім того, цей документ ідентичний (за виключенням напису «PROFORMA») з наданим коносаментом від 25.08.2022 року №COSU6342420730; 5) до митної декларації від 07.11.2022 №UA408020/2022/053515 досилкою від 08.11.2022 о 16:06:34 надано два екземпляра інвойсу від 19.08.2022 №TTNR2022042701 (на суму 51636 дол.США), які мають відмінності: в одному екземплярі зазначено, що «всі ціни вказані на умовах EXW», в іншому - ця фраза відсутня. При цьому, у зазначеній митній декларації у гр. 42 заявлена фактурна вартість становить 51636 дол.США на умовах поставки CFR PL Gdansk». Роз'яснень з цього приводу не надано; 6) в документі «прайс лист» відсутня дата складання документа та не зазначено умови поставки та термін, на який узгоджено ціни; 7) в рахунку від 02.11.2022 №1/USL/11/2022 заявлені витрати по портовим зборам, транспортним та послугам митного агента. Відомості щодо витрат на навантаження/розвантаження відсутні; 8) в довідці про транспортні витрати від 04.11.2022 №002-Т зазначений договір про транспортно-експедиційні послуги від 05.08.2022 №12-Д, який до оформлення не наданий.
Варто відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статті 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).
Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): в МД 22UA408020053515U2 вказано, що вартість ввезеного позивачем товару складає 51636,00 доларів США.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2022 року між Компанією «TIP-TOP AUTO PARTS Co., LTD», як продавцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як покупцем укладено контракт №18/07/ІМ (далі - Контракт, Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Контракту продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити товар, а саме легко сплавні алюмінієві диски для автомобілів.
Згідно пунктів 2.1. - 2.2. Контракту продавець зобов'язаний передавати покупцю товар окремими партіями у строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погоджені Сторонами. Доставка товару на територію України проводиться на умовах відповідно Міжнародних правил «Інкотермс» у редакції 2000 р. CFR Київ.
Пунктами 5.1. - 5.3. Контракту передбачено, що оплата за поставлений товар проводиться в доларах США шляхом банківського переказу грошових коштів покупця на банківський рахунок фірми. У разі непостачання або часткової поставки товару продавець зобов'язується повернути грошові кошти, отримані у вигляді передоплати.
Платежі можуть здійснюватись за кожну окрему партію поставки, як по післяоплаті так і по передоплаті.
Вартість товару, що поставляється за даним контрактом, у відповідності з п.1.1. складає 100000 (сто тисяч) USD.
Як передбачено пунктом 4.1. Контракту упакування, в якому відвантажується товар, повинно забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, цілісність товарів при транспортуванні.
Додатковою угодою №1 від 18.07.2022 року до контракту №18/07/ІМ пункт 5.3. розділу 5 викладено в наступній редакції: «Вартість товару, що поставляється за даним контрактом, у відповідності з п.1.1. складає 162000 (сто шістдесят дві тисячі) USD.»
Додатковою угодою №4 від 31.10.2022 року до контракту №18/07/ІМ пункт 2.2. розділу 2 викладено в наступній редакції: «Доставка товару на територію України проводиться на умовах відповідно Міжнародних правил «Інкотермс» у редакції 2000 р. CFR Гданськ, Польща
Відповідно до інвойсу № TTNR2022042701 від 19 серпня 2022 року продавцем виставлено інвойс на оплату за товар 1048 одиниць алюмінієвих дисків на загальну суму 51636 доларів США.
Вказана кількість товару підтверджується пакувальним листом РІ18-R5 від 19 серпня 2022 року.
Згідно платіжних доручень №3 від 12 жовтня 2022 року на суму 6262,00 доларів США, №4 від 17 жовтня 2022 року на суму 10000,00 доларів США, №5 від 19.10.2022 року на суму 10000,00 доларів США, №6 від 21 жовтня 2022 року на суму 20000,00 доларів США, №7 від 27 жовтня 2022 року на суму 5000,00 доларів США позивачем здійснено оплату за товар, що постачається на підставі контракту №18/07/ІМ від 18 липня 2022 року.
Крім цього, в матеріалах справи наявне також платіжне доручення № 8 від 09 листопада 2022 року на суму 10,00 доларів США.
Відтак, сплачена сума за товар згідно вказаних платіжних доручень по контракту №18/07/ІМ від 18 липня 2022 року становить 51636 доларів США, як і передбачено продавцем в інвойсі.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у МД 22UA408020053515U2 вартості товару - диски алюмінієві для автомобілів від 14 до 22 дюймів, саме згідно вартості конкретного постачання вказаної в інвойсі - 51636,00 доларів США.
Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні щодо не зазначення в контракті, в якому з документів буде зафіксована інформація щодо строків, кількості та асортименту (номенклатури) товарів, що постачаються, а також, в якому з документів буде зафіксована ціна окремо на кожну окрему позицію із загального асортименту товарів, то такі суд оцінює критично, з огляду на те, що частиною першою статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема рахунок-фактура (інвойс), який був наданий відповідачу та який містить зафіксовану інформацію з приводу кількості та асортименту товару, а також ціну на кожну позицію із загального асортименту товарів, що постачаються.
Що стосується посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про ненадання відомостей щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Умовами контракту №18/07/ІМ від 18 липня 2022 року не передбачено додаткові витрати покупця на пакування товарів, що постачається.
Як вбачається зі змісту інвойсу № TTNR2022042701 від 19 серпня 2022 року такий також не містить окремо визначеної ціни за пакування товарів.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що за умовами контракту, пакування не оплачувалося покупцем окремо від ціни товару, з огляду на що посилання відповідача на відсутність у поданих позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформації щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості товару є безпідставними.
Такий підхід щодо застосування положень МК України застосований і Верховним Судом, зокрема у постановах від 9 листопада 2022 року у справі №815/2162/17, від 17 січня 2023 року у справі №160/7901/18, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18, від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.
Щодо тверджень митного органу про відсутність у поданому декларантом документі, за кодом « 0325» проформа від 25.08.2022 №6342420730 відомостей відносно вартості та ідентичності цього документу з наданим коносаментом від 25.08.2022 року №COSU6342420730, то такі є необґрунтованими з огляду на те, що вказані документи є за своєю природою товаросупровідними документами, що регулюють відносини між транспортувальником і одержувачем товару, а не між продавцем та покупцем.
Сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості товару з підстав наявності відмінностей в екземплярах інвойсу від 19.08.2022 №TTNR2022042701 щодо зазначення базису поставки «EXW» замість передбаченого митною декларацією «CFR PL Gdansk» суд вважає безпідставними, оскільки згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару декларантом 11 листопада 2022 року додатково надано лист від «TIP-TOP AUTO PARTS Co., LTD» від 10.11.2022 б/н, в якому повідомляється, що в інвойсі №TTNR2022042701 ціна зазначена на умовах СFR Gdansk, Poland, чим спростовано висновок відповідача про наявність наведених відмінностей.
Відносно тверджень відповідача про відсутність в документі «прайс-лист» дати складання документа та не зазначення умов поставки та терміну, на який узгоджено ціни, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 8 грудня 2022 року у справі №420/2792/19, де вказано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Тобто, відповідач дійшов необґрунтованого й помилкового висновку щодо не підтвердження митної вартості товару позивача з підстав відсутності у прайс-листі умов поставки та термін узгодження цін.
Аналізуючи послання митного органу в оскаржуваному рішенні №UА408000/2022/000162/2 від 14.11.2022 відносно відсутності відомостей щодо витрат на навантаження/розвантаження та ненадання договору про транспортно-експедиційні послуги від 05.08.2022 №12-Д, то такі також є необґрунтованими, адже надані декларантом: коносамент №COSU6342420730 від 25 серпня 2022 року, автотранспортна накладна б/н від 04 листопада 2022 року; документи, що підтверджують вартість перевезення: інвойс №1/USL/11/2022 від 02 листопада 2022 року та довідка про транспортні вмирати № 002-Т від 04 листопада 2022 року, - повною мірою підтверджують понесені позивачем витрати на перевезення, які були включені ним до заявленої митної вартості товарів.
Окрім того, в ході судового розгляду справи позивачем також надано лист б/н від 01 грудня 2022 року, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕГА», згідно якого останнє займалося обслуговування контейнера у порту, організацією транспортування з Гданська до Перемишля, надавала послуги зі зберігання для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . За надані послуги були виставлені інвойси №1/USL/11/2022, у вартість яких включено перевантаження у порту.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на подання позивачем до позову доказів на підтвердження здійснення витрат на перевезення ввезеного товару, що не були спростовані відповідачем у відзиві, суд відхиляє доводи відповідача у зазначеній вище частині оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу необґрунтованою.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Указане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.
Також варто зазначити наступне.
Відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв'язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - за наявності - інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Як вбачається з відзиву та доданих до нього матеріалів, на виконання частини третьої статті 53 МК України фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково було надано митному органу комерційну пропозицію від 15.07.2022 б/н, в якій ціна визначена на умовах CFR, без зазначення конкретного місця призначення; лист від «TIP-TOP AUTO PARTS Co., LTD» від 10.11.2022 б/н, в якому повідомляється, що в інвойсі №TTNR2022042701 ціна зазначена на умовах СFR Gdansk, Poland; експертний висновок Київської Торгово-промислової палати від 11.11.2022 №Ц-510.
Однак відповідачем вказані документи не взяті до уваги, оскільки вони не спростовують зазначені митним органом розбіжності.
Водночас суд звертає увагу на те, що причин відхилення вказаних документів відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.
У ході судового розгляду справи митним органом як суб'єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.
Тому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним й підлягає скасуванню.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.
Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого - п'ятого методів визначення вартості товару.
Крім цього, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості.
У рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UA209170/2022/037071 від 27.05.2022 року.
Однак відповідачем, усупереч обов'язку, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.
Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.
Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів UА408000/2022/000162/2 від 14.11.2022 року, наявні підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2022/001295 від 14.11.2022 року.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції №47 від 16 січня 2023 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у загальному розмірі 6362 грн 50 коп., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000162/2 від 14 листопада 2022 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА408020/2022/001295 від 14 листопада 2022 року.
Стягнути з Чернівецької митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 6362 грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 березня 2023 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач - Чернівецька митниця (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248-М, ЄДРПОУ 43971359).
Суддя О.П. Лелюк