про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2023 року справа № 580/6621/22
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про скасування розпорядження, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
29.12.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача №9 від 09.12.2021;
- визнати протиправними дії відповідача щодо видачі розпорядження №9 від 09.12.2021 про передачу цивільної справи №705/5192/21 до Христинівського районного суду Черкаської області неповноважною особою;
- зобов'язати відповідача організувати роботу суду для забезпечення передачі справи №705/5192/21 повноважною особою.
03.01.2023 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про скасування розпорядження, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 скасовано, а справу № 580/6621/22 направлено до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Частинами 1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позові позивачем зазначено, що 06.12.2022 із постанови Шостого ААС у справі №580/2605/22 вона дізналася про протиправні дії Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо видачі незаконного розпорядження №9 від 009.12.2021.
При цьому, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.
Судом враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі №160/6430/20.
Поряд з іншим, суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як зазначалось вище, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення із даним позовом до позову не додано.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частин 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про скасування розпорядження, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду і доказів на підтвердження викладених у ній доводів.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО