Рішення від 16.03.2023 по справі 560/2544/23

Справа № 560/2544/23

РІШЕННЯ

іменем України

16 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якій просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №221550002531 від 21.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в російській федерації з 01.03.2007 по 05.04.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 з вкладкою, працювала з 01.03.2007 по 05.04.2022 у різних товариствах російської федерації. Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаних товариств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості. Єдиною підставою для неврахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації слугувала обставина не підтвердження факту сплати страхових внесків за дані періоди роботи до Пенсійного фонду Російської Федерації. Вважає, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за наявності законодавчо визначеного страхового стажу.

Ухвалою суду від 24.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.03.2023 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 221550002531 від 21.09.2022 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 14.09.2022 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 28 років, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, про що позивачку повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0204-8/60772 від 22.09.2022. Страховий стаж позивачки складає 21 рік 2 місяці 14 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2007 по 05.04.2022, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до органів Пенсійного фонду. Також просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

14.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася з заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії позивачем надано, зокрема, трудову книжку від 29.07.1980 серії НОМЕР_2 , трудову книжку від 01.03.2007 серії НОМЕР_1 , вкладиш до трудової книжки НОМЕР_3 від 23.04.2014, довідки №14 від 27.10.2021 та № 1 від 14.01.2022.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 221550002531 від 21.09.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 14.09.2022 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 28 років, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, про що повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0204-8/60772 від 22.09.2022. Зазначено, що страховий стаж позивача складає 21 рік 2 місяці 14 днів (арк. спр. 5-6).

До страхового стажу ОСОБА_1 враховано наступні періоди роботи: з 01.09.1979 по 25.07.1980 - навчання в технічному училищі №62 м.Червоноград; з 26.07.1980 по 29.08.1981 - в Червоноградському виробничому панчішному об'єднанні; з 06.09.1981 по 04.11.1981, з 24.05.1982 по 23.08.1982, з 30.08.1982 по 13.12.1982, з 11.04.1983 по 10.06.1983, з 21.06.1983 по 22.11.1984 - в Теофіпольському цукровому заводі; з 19.04.1985 по 05.01.1993 - в Теофіпольському універмазі; з 06.01.1993 по 18.03.1994 - в Теофіпольському торгово-роздрібному об'єднанні; з 01.01.1997 по 31.12.1997 - в колгоспі «Арсенал»; з 01.01.1998 по 31.12.1998 - в СТОВ «Михнівка»; з 01.01.1999 по 27.01.1999, з 01.02.1999 по 24.02.1999, з 01.03.1999 по 27.03.1999, з 01.04.1999 по 26.04.1999, з 01.06.1999 по 26.06.1999, з 01.07.1999 по 26.07.1999 - в СТОВ «Михнівка» згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; з 04.01.2000 по 31.12.2003 - в Теофіпольському вузлі зв'язку Хмельниццької дирекції УДППЗ «Укрпошта»; з 01.01.2004 по 21.11.2005 - в Теофіпольському вузлі зв'язку Хмельниццької дирекції УДППЗ «Укрпошта» згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2007 по 05.04.2022, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до органів Пенсійного фонду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що право на призначення пенсії за віком у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 28 років.

Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з ст. ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 (адміністративне провадження № К/9901/24469/18).

В трудовій книжці від 01.03.2007 НОМЕР_1 та вкладиші в трудову книжку НОМЕР_4 від 25.04.2014 міститься інформація, що позивач в період з 01.03.2007 по 05.04.2022 працювала в російській федерації (арк. спр. 21-29).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, чинної на момент роботи позивача (далі Угода від 13.03.1992) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають.

Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Відповідно до ст. 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугою років, громадянам держав учасниць Угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території будь якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, що видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, що входили у склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (ст. 11 Угоди від 13.03.1992).

Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу.

З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.

Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №221550002531 від 21.09.2022 загальний страховий стаж позивача становить 21 рік 2 місяці 14 днів.

Так, з урахуванням спірних періодів, а також періодів, що були враховані відповідачами, стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, складає понад 28 років.

У зв'язку із досягненням позивачем відповідного віку, наявності необхідного стажу роботи, позивач набув право на призначення пенсії.

Враховуючи вищезазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №221550002531 від 21.09.2022 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, пенсія повинна бути призначена позивачу з 14.09.2022 - з дня звернення за призначенням пенсії, тому суд, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію з 14.09.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд, з урахуванням встановлених обставин у справі та вказаних вище висновків Верховного Суду, дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, не довели, що діяли у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №221550002531 від 21.09.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки від 01.03.2007 НОМЕР_1 та вкладишу в трудову книжку НОМЕР_4 від 25.04.2014, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 14.09.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 березня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул. Майдан Волі, 3,Тернопіль,46001 , код ЄДРПОУ - 14035769)

Головуючий суддя А.І. Петричкович

Попередній документ
109597842
Наступний документ
109597844
Інформація про рішення:
№ рішення: 109597843
№ справи: 560/2544/23
Дата рішення: 16.03.2023
Дата публікації: 20.03.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.08.2023)
Дата надходження: 16.08.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії