Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
16 березня 2023 року № 520/2886/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, щодо обмеження пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність при проведенні перерахунку з 01.04.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” з урахуванням розмірів грошового забезпечення, передбачених у новій довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ-113804 від 30.11.2020 року станом на 05.03.2019, виходячи із 90% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Харківській області здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 ОСОБА_1 , пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, передбачених у новій довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ-113804 від 30.11.2020 року, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виходячи із 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що дії відповідача, які полягають в перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року з обмеженням максимальним розміром є протиправними. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 13.02.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача зазначено, що позивач безпідставно вимагає проведення перерахунку його з 01.04.2019 року, тобто на 8 місяців раніше ніж дата втрати чинності п.3 постанови КМУ №103, і майже на 3 роки раніше дати звернення з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.11.2020 року №ФХ-113804, виданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України. Водночас, представником відповідача зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 18.08.2005 року як отримувач пенсії за вислугу років згідно із приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення. Також, представником відповідача вказано, що з 01.01.2018 року пенсію позивача було перераховано відповідно до ч. 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим осіб». В той же час, представником відповідача зазначено, що визнання не чинними в подальшому п.3 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 року, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача. Крім того, представником відповідача наголошено на обставинах того, що після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, яким внесено зміни до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення на яких умовах та в якому розмірі слід здійснити перерахунок пенсії. Також, представником відповідача вказано, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №520/830/22 головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, але норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, а відтак, законні підстави для виплати пенсії позивачу у більшому, ніж обмеженому, розмірі відсутні. В той же час, вказано, що частина позовних вимог позивача знаходиться за межами передбаченого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку. Одночасно, представником відповідача наголошено на обставинах пропущення позивачем строку на звернення до суду з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.12.2020 року №510/1286/16-а, Верховного Суду, викладену у постанові від 16.06.2021 року по справі №639/8782/16-а, а також відсутність підстав для застосування у даному випадку ч.3 ст.51 Закону №2262, оскільки зазначена норма регулює виплату за минулий час вже нарахованої пенсії, але не виплаченої з вини органу Пенсійного фонду України.
Також, позивачем через канцелярію суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів представника відповідача.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII у розмірі 90% грошового забезпечення з 18.08.2005 року.
Також, позивачем у позовній заяві вказано, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №520/2096/21 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у новій довідці № ФХ- 113804 від 30.11.2020 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії , станом на 05.03.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та її виплату з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у новій довідці № ФХ- 113804 від 30.11.2020 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, здійснивши виплату однією сумою, з урахуванням проведених раніше виплат.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі № 520/2096/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №520/830/22 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 , з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням розмірів грошового забезпечення, визначених у довідці Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки №ФХ-113804 від 30.11.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплачувати з 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 пенсію у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення , визначених у довідці Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки №ФХ-113804 від 30.11.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. виходячи із 90% відповідних сум грошового забезпечення, а також здійснити нарахування та виплати різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії, починаючи з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку пенсії.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що судове рішення у вищевказаній справі в апеляційному порядку оскаржено не було та у відповідності до норм діючого законодавства набрало законної сили.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем у позовній заяві вказано, що 10.11.2022 року ним було направлено до відповідача запит на інформацію з вимогою виконати судове рішення по справі №520/830/22 та надати певну інформацію щодо проведеного перерахунку та розміру його пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.11.2022 року №2000-0203-8/81153 позивача було повідомлено про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №520/830/22 надійшло до головного управління та знаходиться на опрацюванні. З результатом перерахунку позивач може ознайомитись на сайті.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, при вивченні ним змісту перерахунку пенсії, йому стало відомо про те, що відповідачем було здійснено обмеження розміру його пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що призвело до невірного визначення розміру його пенсії та доплати.
З матою усунення виявлених порушень власних прав, позивачем 29.12.2022 року було подано до відповідача відповідну заяву з приводу наявності підстав для проведення перерахунку його пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.01.2023 року №1361-23886/М-02/8-2000/23 позивача було повідомлено про те, що на виконання рішення суду від 15.02.2022 року по справі №520/830/22 головним управлінням було здійснено перерахунок пенсії. Також, вказано, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань. В той же час вказано, що оскільки рішенням суду зобов'язань щодо виплати пенсії без обмежень її максимальним розміром на головне управління не покладено, підсумок пенсії обрахований на виконання рішення суду, встановлено з урахуванням норм ст. 43 Закону, якою зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.
Стосовно доводів представника відповідача про пропущення позивачем строку на звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 24.12.2020 р. у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що останній пов'язує обставини пропущення позивачем строку на звернення до суду із частиною позовних вимог із обставинами не нарахування позивачу відповідних сум пенсії та відсутністю вини органу у невиплаті таких сум.
Верховний Суд у постанові від 02 березня 2021 року по справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
У свою чергу, ч. 3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Натомість, як встановлено судом, спірним у даній справі є питання вчинення відповідачем дій щодо обмеження граничного розміру пенсії позивача з 01.04.2019 року після проведеного перерахунку пенсії останнього на виконання судового рішення, а отже з моменту відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача без обмеження граничним розміром пенсії, про що позивача було повідомлено листом від 23.01.2023 року, останнім не було пропущено строк на звернення до суду, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, з даним позовом.
Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначених доводів представника відповідача.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Водночас, суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
В той же час, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Враховуючи обставини того, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд приходить до висновку, що вони суперечать один одному.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відтак, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Таким чином, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.12.2021 по справі №400/2085/19.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року із обмеженням граничного розміру.
Водночас, враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 року без обмеження її граничним розміром.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року із обмеженням граничного розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року без обмеження її граничним розміром.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.