Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 березня 2023 року № 520/1920/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд.30, м.Харків, 61052, 44131658) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Харків, 61013, 03361715), третя особа: Харківська міська рада (майдан Конституції, буд.7, м. Харків, 61003, 04059243) про стягнення податкового боргу, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", третя особа: Харківська міська рада, в якому просить суд стягнути кошти з КП “Харківводоканал” у рахунок погашення податкового боргу за період з 29.10.2019 року по 14.06.2020 рік у сумі 82 111 112,73 грн., що складається з податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 59 727 592,89 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22 383 519,84 грн., за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача вказав, що відповідно інтегрованим карткам платника по КП «Харківводоканал» обліковується податковий борг за період з 29.10.2019 року по 14.06.2020 року у сумі 82 111 112,73 грн., який залишився непогашеним станом на 01.01.2022 року, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказав, що не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві, вважає їх такими, що навмисно спотворюють фактичні обставини справи, які вказують на відсутність предмету спору, що унеможливлює задоволення вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків.
Пунктами 1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальника Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (пункт 2.3 Статуту).
Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 5.2. Статуту).
Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківводоканал" має податковий борг за період з 29.10.2019 року по 14.06.2020 року у сумі 82 111 112,73 грн., який залишився непогашеним станом на 01.01.2022 року, що складається з : податку на додану вартість у сумі 59 727 592,89 грн. та податку на доходи фізичних осіб у сумі 22 383 519.84 грн.
Відповідно до розрахунку позивача податковий борг у розмірі 59 727 592,89 грн. з податку на додану вартість по несплаченим сумам узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) виник на підставі:
- декларацій з ПДВ від 20.11.2019р. №9276275903, від 20.12.2019р. №9307491516, від 20.01.2020р №9332284750, від 20.02.2020р. №9030943788, від 19.03.2020 № 9057918097, від 17.04.2020 № 9083868389, від 20.05.2020 №9111732460;
- уточненого розрахунок з ПДВ від 21.01.2020 № 9003162449;
- ППР№ 0002435012 від 24.07.2019р. на підставі акту №488/28-10-50-12- 07/03361715 від 26.06.2019р., ППР №0002815012 від 23.08.2019р. на підставі акту№557 /28-10-50-12- 07 03361715 від 26.07.2019р., ППР №0000105410 від 25.10.2019р. на підставі акту №60 28-10-54-10- 06/03361715 від 07.10.2019р., ППР №0000625410 від 04.12.2019р. на підставі акту №147 28-10-54-10- 06 03361715 від 08.11.2019р., ППР №0000555410 від 27.01.2020р. на підставі акту' №296 28-10-54-10- 06/03361715 від 26.12.2019р., ППР №0000845410 від 21.02.2020р. на підставі акту№56/28-10-54-10- 06 03361715 від 27.01.2020р.
Відповідно до розрахунку позивача податковий борг у розмірі 22383519,84 гри. з податку на доходи фізичних осіб який обліковується за даними інтегрованої картки платника КП «Харківводоканал»:
- поновлено викл/скасованих донарах-их в поточному р ШС (акт мин р) ріш.суд. Податкове повідомлення-рішення (форма Р) № 0000142202 від 17.09.2015;
- коригування пені за результатами КПР (збільшено) Рішення щодо перерахунку абсолютного значення пені нарахованої в ППР форми "Р" cnpaaaN 820/11382/15 з 27.02.2020 р. на Податкове повідомлення-рішення (форма Р) № 0000142202 від 17.09.2015
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України в автоматичному режимі Офісом великих платників податків ДПС сформовано податкову вимогу від 07.06.2016 № 7-17 та вручено підприємству 09.06.2016.
З моменту виникнення податкового боргу по теперішній час борг не переривався, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями ІКП з податку на додану вартість підприємства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Згідно з пунктом 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до положень пункту 95.4. статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов'язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.(пп.95.5)
Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів вжиття контролюючим органом усіх указаних заходів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, а відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, то контролюючим органом не дотримано встановленого положеннями статті 96 ПК України обов'язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства.
Такий висновок узгоджується зі правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 820/899/17 та від 18.11.2022 у справі № 520/11571/19.
Крім того, суд зазначає, що контролюючим органом самостійно прийнято Рішення №1 від 05.12.2018 р. про стягнення готівки у рахунок погашення усієї суми податкового боргу, яке не скасоване та на підставі якого до теперішнього часу здійснюється вилучення готівки з кас КП «Харківводоканал».
Так, відповідно до реєстру актів про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу КП «Харківводоканал» за період з 07.12.2018 по 25.01.2022, вилучення готівкових коштів відбувається систематично, внаслідок чого погашено податковий борг відповідача у розмірі 11 148 978,40 грн., вказані обставини підтверджуються актами про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 09.12.2021 № 232, від 09.12.2021 № 233, від 15.12.2021 № б/н, від 15.12.2021 року №235, від 11.01.2022 № 1, від 11.01.2022 № 2, від 12.01.2022 № 3, від 12.01.2022 № 4, від 18.01.2022 № 6, від 18.01.2022 № 7, від 24.01.2022 № 9, від 24.01.2022 № 10, від 25.02.2022 року № 12.
Доказів перешкоджання позивачу здійснювати вилучення готівки з боку відповідача матеріали справи не місять.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, 44131658) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд.2, м. Харків, 61013, 03361715), третя особа: Харківська міська рада (майдан Конституції, буд.7, м. Харків, 61003, 04059243) про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.