Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 березня 2023 року № 520/8919/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 21.09.2022 року про відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити та виплачувати з 04.03.2019 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом “в” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з 04.03.2019 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії за вислугою років, оскільки станом на момент звернення позивача з питанням про призначенням пенсії редакція підпункту “в” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” позивач не досяг 45-річного віку. Досягнувши 45-річного віку, позивач повторно звернувся до відповідача, рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 21.09.2022 року позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 , оскільки на момент звільнення зі служби позивач не досяг 45-річного віку.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач проходив службу у Збройних Силах з 01.08.1991 р.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 381 від 10.11.2006 року звільнений у запас за п. 63, підпункт «г» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками, (мічманами) Збройних Сил України - за скороченням штатів у зв'язку з реформуванням Збройних Сил - з посади старшого викладача кафедри автоматизованих систем управління авіації факультету автоматизованих систем управління Харківського університету Повітряних Сил, у званні «майор».
Наказом начальника Харківського університету Повітряних Сил від 28.11.2006 року № 281 - позивач виключений із списків особового складу університету та направлений на військовий облік до Дзержинського РВК м. Харкова. Вислуга років становить 15 років 3 місяці 27 днів.
31.01.2019 р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання документів, які необхідні для призначення йому пенсії.
Листом від 31.01.2019 р. Харківський ОВК повідомив позивача, що із зазначеним питанням необхідно звертатись до Шевченківського РВК у м. Харкові, оскільки там знаходяться 1 -й та 2-й примірники особової справи позивача - офіцера запасу.
14.05.2019р. позивач звернувся до Шевченківського РВК у м. Харкові із заявою про подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документів, необхідних для призначення йому пенсії, враховуючи довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується при нарахуванні пенсії, з наданням йому копій зазначених документів.
У відповідь на зазначене звернення Шевченківського РВК у м. Харкові листом повідомив про надання завірених копій витягу з наказу Начальника ГШ- Головнокомандувача ЗСУ № 381 від 10.11.2006 р. та послужного списку позивача, та, водночас, про відсутність грошового атестату та про право позивача на оскарження рішення, яке викладено у вказаному листі.
Позивач оскаржив вказані дії до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року за адміністративною справою 520/6866/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного військового комісаріату міста Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського районного військового комісаріату м. Харкова щодо не складання (не надання) довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для призначення пенсії та не вирішення питання щодо наявності підстав для оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Шевченківський районний військовий комісаріат м. Харкова надати (скласти) довідку про розмір грошового забезпечення чи грошовий атестат ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років та направити її разом з необхідними документами до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року за адміністративною справою 520/6866/19 набрало законної сили 09.10.2019 року.
На виконання вказаного рішення Шевченківським районним військовим комісаріатом м. Харкова складено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років та направлено її разом з необхідними документами до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
27.03.2020 року відповідачем прийнято рішення про відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що п. 1 подання про призначення пенсії від 13.03.2020 р. № 4083 не заповнено в частині, що стосується вислуги років.
19.01.2021 року позивач був повідомлений Шевченківським РТЦКСП м. Харкова про надходження на адресу військового комісара Харківського ОТЦКСП листа від 24.12.2020 року № 350/104/4943 начальника управління персоналу штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, згідно з яким особова справа ОСОБА_1 повертається без підрахунку вислуги років на пенсію, оскільки вислуга ОСОБА_1 на день звільнення складає 16 років у календарному обчисленні і права на пенсію відповідно до п. «в» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» - він не має.
ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність Командування Повітряних Сил Збройних Сил України до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року за адміністративною справою 520/1070/21 за позовом ОСОБА_1 до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо відмови у обчисленні вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Командування Повітряних Сил Збройних Сил України здійснити обчислення вислуги років для призначення пенсій ОСОБА_1 та скласти розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію відповідно до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, направивши його в Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року за адміністративною справою 520/1070/21 набрало законної сили 16.07.2021 року.
На виконання вказаного рішення Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України складено розрахунок вислуги років ОСОБА_1 та в грудні 2021 року надіслано його до Шевченківського РТЦКСП м. Харкова.
01.02.2022 року подання про призначення пенсії ОСОБА_1 надіслано на адресу відповідача, який 21.09.2022 року прийняв рішення про відсутність підстав у призначенні пенсії позивачу. Підставою відмови у призначенні пенсії позивачу вказано не досягнення позивачем на момент звільнення зі служби не досяг 45-річного віку на момент звільнення зі служби.
Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" № 1763-IV від 15.06.2004р. (далі - Закон № 1763-IV) встановлено правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв'язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування, та членів їхніх сімей.
Згідно пункту 11 статті 1 Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”, (у редакції на час звільнення позивача зі служби) військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.
В силу статті 3 Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”, дію вказаної норми поширено на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України після 01 січня 2004 року.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців”, який набрав чинності з 29.04.2006 року, внесено зміни до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Так, статтю 12 вказаного Закону викладено в іншій редакції, зокрема доповнено пунктом “в”, а саме: пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року внесено зміни до п. 11 ст. 1 Закону України “Про державні гарантії захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей”, відповідно до яких для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено Постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за № 135/13402.
Відповідно до п.1 зазначеного Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв'язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань ( далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів ( далі - уповноважені структурні підрозділи).
Уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони, який здійснює підготовку та подання до органу, що призначає пенсію, документів для призначення пенсій військовослужбовцям в Харківській області визначено Харківський обласний військовий комісаріат.
Згідно з п. 7, 12 вищезазначеного Порядку для призначення пенсії за вислугу років уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони подаються, зокрема, такі документи:
- подання про призначення пенсії;
- заява про призначення пенсії;
- грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
- документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону).
Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій (далі - Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2002 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.02.2015 року у справі № 21-630а14 та від 01.07.2014 року у справі № 21-244а14.
В силу пункту 11 статті 1 Закону України № 1763-ІV “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” і висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Таким чином, право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено пунктом 11 статті 1 Закону України № 1763-ІV “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” та підпунктом “в” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, в редакціях чинних саме на момент звільнення позивача, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням у справі № 520/1070/21, яке набрало законної сили, встановлено, що "з огляду на те, що у 2019 році ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) позивач досяг 45 річного віку та мав вислугу років більше 15 років, він набув права на призначення пенсії".
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду в Харківській області від 21.09.2022р. про розгляд подання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, з 04.03.2019 року.
Щодо решти позовних вимог, суд вважає їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду в Харківській області від 21.09.2022р. про розгляд подання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, з 04.03.2019 року.
В іншій частині позовних вимог залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.