Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 березня 2023 р. № 520/10011/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Конєва, буд. 20, м. Харків, 61004) в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська 64, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 23912956) до Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради (вул. Клочківська, буд. 195-А, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 03362152) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованого комунального підприємства «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03362152, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір» та закріплення їх в натурі (на місцевості);
- зобов'язати Спеціалізоване комунальне підприємство «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03362152, 61145, м. Харків, вул. Клочківська,195-А) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір», загальною площею 76,0 га, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що бездіяльність СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради щодо невжиття заходів щодо винесення меж заказника «Григорівський бір» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) унеможливлює його належне використання та зберігання, існування ймовірності використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки не визначено межі заповідника, земельна ділянка не віднесена до Державного земельного кадастру. З метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду, прокурором подано даний адміністративний позов.
Харківська обласна державна (військова) адміністрація через канцелярію суду подала пояснення, в яких підтримала позовні вимоги керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області у повному обсязі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому зазначив, що у СКП «Харківзеленбуд» відсутній обов'язок щодо винесення меж лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір» та закріплення їх в натурі (на місцевості), що на думку відповідача, свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Позивач, скориставшись правом на надання відповіді на відзив, додатково аргументував вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити.
Відповідач, у наданих запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав не обґрунтованості та не доведеності позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 15.12.2022 по 07.03.2023 суддя перебувала у відпустці.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Харківській області, викладеній у листах № 419-09-08 від 26.01.2022, № 1160-06-08 від 13.07.2022 на запит прокуратури зазначено, що у період з 13 по 17 грудня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог СКП «Харківзеленбуд» законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт від 17.12.2021 № 1180/12-01/06-04 та видано обов'язковий для виконання припис від 22.12.2021 № 25/06-10, а також притягнуто до адміністративної відповідальності одну особу за ст. 91 КУпАП у вигляді штрафу, зокрема, за незаконний поруб дерев.
Згідно інформації Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 18.02.2022 № 1182/0/225-22, інформація щодо винесення меж об'єктів природно-заповідного фонду, а саме лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір» та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку, а також відповідні документації із землеустрою, відсутні.
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.07.2022 № 10-20-9.1-1821/0/19-22, за даними Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо встановлення меж лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір».
Таким чином, під час моніторингу стану використання земельних ділянок на території Новобаварського району м. Харкова прокуратурою виявлено факти порушення законодавства у сфері охорони об'єктів природно-заповідного фонду, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами.
Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.
Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України, землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Статтею 43 Земельного кодексу України та ч.1 ст.7 Закону України Про природно-заповідний фонд України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-ХІІ.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Згідно ст. 5 цього Закону завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
У відповідності до частини четвертої ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Частиною третьою ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Згідно частини другої ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій (за виключенням перелічених у частині першій ст. 60 Закону) покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.
Статтею 79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша ст. 79-1 Земельного кодексу України). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 3,4 ст. 79-1 Земельного кодексу України).
Крім цього, відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
За змістом ст. 2 Закону України «Про землеустрій», землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
У відповідності до ст. 20 Закону України "Про землеустрій", землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами, (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів (п. в) частини другої ст. 25 Закону України «Про землеустрій»).
Так, ст. 47 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів вносяться до Державного земельного кадастру.
Поряд з цим, як передбачено ст. 26 Закону України "Про землеустрій", замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов'язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
З матеріалів справи встановлено, що на території Новобаварського району м. Харкова знаходиться лісовий заказник місцевого значения «Григорівськиій бір» площею 76,0 га, оголошений природно-заповідним об'єктом рішенням Харківської обласної ради V сесії XXIII скликання від 23.02.1999 та передано під охорону ДКСП «Харківзеленбуд».
Згідно відповіді Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації, викладеній у листі № 04.01-22-427 від 02.02.2022, зазначено, що лісовий заказник місцевого значення «Григорівський бір» знаходиться під охороною СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, на яке покладено зобов'язання щодо встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку. Рішенням 7 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 22.11.2006 № 185/06 затверджено проект землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення. Згідно матеріалів вищезазначеного проекту, який виконано СХІДГЕОІНФОРМ у 2006 році, об'єкт з назвою «Григорівський бір» визначено площею 77,223 га, з яких землі природоохоронного призначення становлять 75,96 га.
Згідно охоронного зобов'язання № 7-28-08-Зк/20ІЗ від 06.03.2013, зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір» (м. Харків, Лісопаркове господарство квартали 7476) покладено на Спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» в особі директора Блуда М.І.
Згідно з Положенням про лісовий заказник місцевого значення «Григорівський бір», затвердженим Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 13.03.2013 № 30, заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні до якого встановлений особливий режим охорони і використання природних ресурсів. Заказник загальною площею 76,0 га розташований в Жовтневому районі м. Харкова під охороною СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради.
Відповідно до п. 1.6 Положення, територія заказника не вилучається із земель СКП «Харківзеленбуд», який здійснює свою діяльність на ній у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про природно-заповідний фонд України», іншими законодавчими і нормативним актами та цим Положенням.
Відповідно до п. 1.7 Положення, СКП «Харківзеленбуд» несе повну відповідальність за належне утримання території Заказника, додержання встановленого режиму його охорони та збереження згідно з ст. ст. 26. 46, 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Крім того, згідно з п.п. 1.9, 1.10 Положення, межі Заказника встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з детальною характеристикою в таксаційних описах, територіальних органів Держземагенства та СКП «Харківзеленбуд» та обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій. Зміна меж, категорії та скасування статус) території Заказника проводяться відповідно до ст.51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд».
Згідно з проектом створення лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір», затвердженим Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем 1997, лісовий заказник створюється з метою збереження унікального для Лівобережного Лісостепу лісового масиву соснових насаджень, оточеного забудовою житлових кварталів великого промислового міста. Охорона заказника забезпечується у встановленому порядку відділом екології міської ради, органами лісової охорони. Територія заказника відзначається на місцевості знаками, оголошеннями, огорожами, тощо.
Крім того, відповідно до ч. 7 Проекту створення, завданнями заказника «Григорівський бір» є збереження в природному стані унікального для лівобережного лісостепу особливо цінного лісового масив) «Григорівський бір» та вивчення процесів лісовідновлення, збереження у природному стані природного комплексу цінного у науковому та естетичному відношеннях соснового лісу, збереження місця зростання вид), що занесений до Червоної книги України (сон чорніючий), збереження місця зростання виду, що занесений до обласного списку рідкісних видів (конвалія), збереження місця зростання видів цінних лікарських та декоративних рослин.
Відтак, на думку суду, на СКП «Харківзеленбуд» покладено обов'язок із організації проведення робіт із винесення меж лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір» загальною площею 76,0 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Також, суд вважає, що невиконання наведеного обов'язку унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об'єкту, його належну охорону та збереження, оскільки межі заповідника чітко не визначені, а земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена.
Отже, суд вважає, що у спірному випадку наявна бездіяльність відповідача, що виражена у формі невжиття заходів по винесенню меж Заказника місцевого значення та не закріпленню його меж в натурі (на місцевості), відсутністю інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка, не розроблення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Жодних аргументів та доказів на спростування вищезазначених обставин відповідач до суду не подав.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області підлягає задоволенню.
Згідно частини першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Конєва, буд. 20, м. Харків, 61004) в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська 64, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 23912956) до Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради (вул. Клочківська, буд. 195-А, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 03362152) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованого комунального підприємства «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03362152, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір» та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Зобов'язати Спеціалізоване комунальне підприємство «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03362152, 61145, м. Харків, вул. Клочківська,195-А) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж лісового заказника місцевого значення «Григорівський бір», загальною площею 76,0 га, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова