65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"07" березня 2023 р. Справа № 916/3367/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595),
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 60; код ЄДРПОУ 36044629),
про стягнення 207193,21 грн, розірвання договору та виселення.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи.
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ”, в якій просить стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 184667,53 грн та пеню в сумі 22525,68 грн. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.20219 № 915/19, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ”. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” з нежитлового приміщення №102, загальною площею 68,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 4.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення в частині сплати орендної плати.
Ухвалою від 19.12.2022 суд прийняв позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/3367/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.01.2023 року о 13:10 год.
10 січня 2023 року підготовче засідання у справі не відбулось, через відсутність електроенергії в Господарському суді Одеської області, що підтверджується відповідною довідкою суду.
Ухвалою суду від 10.01.2023 призначено підготовче засідання у справі на 31.01.2023 о 10:00 год. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 31.01.2023 о 10:00 год.
31 січня 2023 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання, в якому позивач просить розглядати справу без його участі, закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 31.01.2023 закрито підготовче провадження у справі № 916/3367/22, вирішено здійснити розгляд справи № 916/3367/22 по суті впродовж розумного строку. Призначено справу до судового розгляду по суті на 07.032023 о 10:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 07.03.2023 о 10:00 год.
Представник позивача у судове засідання 07.03.2023 не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 07.03.2023 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу.
Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Однак, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом, також враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У судовому засіданні 07.03.2023 після повернення з нарадчої кімнати судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд,
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 2.3. Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської рад, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 №137-VIIІ (надалі - Положення), Департамент забезпечує реалізацію місцевої політики у сфері управління, ефективного використання та збереження майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси, є органом приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
Департамент є уповноваженим органом, який виступає орендодавцем щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, за виключенням майна, орендодавцем якого уповноважено виступати інший виконавчий орган Одеської міської ради.
Згідно з рішеннями Виконавчого комітету Одеської міської ради Департамент є балансоутримувачем нерухомого майна та іншого окремого індивідуально-визначеного майна.
Згідно з п/п “п” пункту 2.4. Положення на департамент покладено функцію здійснення претензійно-позовної роботи з питань, пов'язаних з реалізацією повноважень у сфері управління об'єктами комунальної власності.
Матеріали справи свідчать, що 01.11.2019 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі - орендодавець або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” (надалі - орендар або відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 915/19 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення № 102, загальною площею 68,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 4 (далі за текстом об'єкт оренди). Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП „БТІ” ОМР 14.01.2019 року. Ринкова вартість об'єкта оренди становить 681000,00 грн (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об'єкта оренди складений ПП „АДІЛІС” (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 895/18, виданий 16.11.2018 Фондом державного майна України).
Згідно умов п.1.3. Договору, термін дії договору оренди з 01.11.2019 до 01.10.2022.
За орендоване приміщення орендар, зобов'язався сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 10286,51 грн. (без урахування податку на додану вартість) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства (п. 2.2. Договору).
Відповідно до умов, п. 2.4. Договору, орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим Договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та у повному обсязі. (п. 3.3. Договору).
Згідно умов п.5.2 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Відповідно до умов п. 5.3. Договору, у разі невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами; складено у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони цього договору (п. 7.17. Договору).
01 листопада 2019 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” (орендар) було складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення №102 до договору оренди № 915/19 від 01.11.2019, загальною площею 68,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 4.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем відповідно до укладеного між ними Договору оренди виникли орендні правовідносини.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” з вимогами про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 184667,53 грн, пені в сумі 22525,68 грн, розірвання договору оренди № 915/19 та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” з нежитлового приміщення № 102, загальною площею 58,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 4.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2019 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі - орендодавець або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” (надалі - орендар або відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 915/19 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення №102, загальною площею 68,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 4.
Згідно приписами ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно преамбулою Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон), цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до ст. 17 Закону, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ч.2 ст. 26 Закону, контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна.
Відповідно до п. 2.4 Договору, орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Як свідчать матеріалами справи, ТОВ „ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” у період з 01.10.2021 по 16.09.2022 зобов'язано було сплатити орендну плату на загальну суму 184667,53 грн.
Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати в сумі 184667,53 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, а розрахунок, наведений позивачем відповідає умовам Договору та чинному законодавству, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 22525,68 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до умов п. 5.2. Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок мав бути виконаний.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення здійснення орендних платежів за жовтень 2021 - вересень 2022 в загальній сумі 22525,68 грн, здійснений по кожному місяцю окремо за загальний період з 16.10.2021 по 30.09.2022, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди нежилого приміщення № 915/19 від 01.11.2019 та виселення ТОВ “ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ”, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов п. 5.3. Договору, у разі невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.
Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди (п. 7.6 Договору).
Згідно умов п. 7.11. Договору, дія договору достроково припиняється, зокрема, за згодою сторін або рішенням господарського суду.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону, договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Частиною 1 статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як встановлено судом, зазначаючи про обґрунтованість вимог про розірвання спірного договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності, позивач у позовній заяві посилається на обставину порушення відповідачем істотної умови договору, а саме систематичної несплати орендних платежів до місцевого бюджету м. Одеси.
Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
При цьому, істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.
Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.
Судом встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, систематично несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим на кінець кожного місяця за відповідачем утворювалась заборгованість з орендної плати.
Приймаючи до уваги, що допущене відповідачем порушення зобов'язання фактично позбавило орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення ТОВ “ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” свідчить про наявність обставини істотного порушення умов спірного договору та, як наслідок, завдання майнової шкоди територіальній громаді м. Одеси, а отже вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Із аналізу вказаних положень чинного законодавства вбачається, що наслідком розірвання договору оренди є обов'язкове повернення об'єкта оренди орендодавцю, з огляду на що позовна вимога позивача про виселення ТОВ “ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” з нежитлового приміщення № 102, загальною площею 68,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 4 - підлягає задоволенню.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Департаменту комунальної власності Одеської міської ради позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 60, код ЄДРПОУ 36044629) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі 184667,53 грн, суму пені у розмірі 22525,68 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8069,89 грн.
3. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2019 № 915/19, укладений з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” (код ЄДРПОУ 36044629).
4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ” (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 60, код ЄДРПОУ 36044629) з нежитлового приміщення № 102, загальною площею 68,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 4, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 07 березня 2023 р.
Суддя Нікітенко С.В.