ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2023Справа №910/12092/22
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 95 609,30 грн.,
У листопаді 2022 року Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 95 609,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" на підставі Договору №1073467/322-HR-2020 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 28.07.2020 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/200499381, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 95 609,30 грн. покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 відкрито провадження у справі №910/12092/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
12.12.2022 засобами поштового зв'язку від Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що ним було відмовлено Приватному акціонерному товариству "Європейський страховий альянс" у виплаті страхового відшкодування, оскільки останній звернувся із відповідною заявою із порушенням встановленого Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строку. При цьому, відповідач вказує, що позивач набув право звернення до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" за компенсацією страхового відшкодування задовго (28.08.2021) до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, а військові дії в Київській області припинилися 02.04.2022, а відтак після деокупації Київської області у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" було 56 днів для своєчасного звернення до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, однак така заява була ним направлена лише 28.06.2022. Окрім того, відповідач звертає увагу суду, що військовий стан досі триває, проте це не завадило позивачу направити заяву про виплату страхового відшкодування 28.06.2022 та звернутись до суду із позовом 04.11.2022.
Ухвала суду від 14.11.2022 направлялась третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу проживання, яка відповідає наданій Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, проте відправлення не було вручено третій особі та було повернуто до суду 28.11.2022 із зазначенням на довідці відділення поштового зв'язку від 24.11.2022 - за закінченням терміну зберігання.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялась ОСОБА_1 на відому суду адресу його проживання, яка відповідає наданій інформації Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси проживання третьої особи, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена третій особі 24.11.2022.
Третя особа своїм правом на подання пояснень по суті спору у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалась.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, хоча до відзиву на позов долучено докази направлення його примірника відповідачу (опис вкладення у відправлення №0319300385121 від 07.12.2022 та фіскальний чек №0319300385121 від 07.12.2022).
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
28.07.2020 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1073467/322-HR-2020 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зокрема: автомобілем Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Строк дії Договору: з 00:00 год. 01.08.2020 по 24:00 год. 31.07.2021.
28.05.2021 о 22 год. 10 хв. на проспекті Героїв Сталінграда, буд. 2 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Audi А4, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan X-Trail, у зв'язку з чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пункту 13.1 та 2.3б) Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01.07.2021 у справі №756/9110/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із зверненням страхувальника до страховика за Договором, позивачем на підставі страхового акту №1133/21/50/ТР25/00/2, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Груп" рахунку №х32399 від 29.06.2021, виконано свої зобов'язання за Договором та здійснено відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів (на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Груп") у загальній сумі 95 609,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11054 від 25.08.2021.
Тобто, фактично позивачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 95 609,30 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01.07.2021 у справі №756/9110/21 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/200499381, що підтверджується інформацією з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 28.05.2021.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
У зв'язку із зверненням страхувальника до страховика за Договором, позивачем на підставі страхового акту №1133/21/50/ТР25/00/2, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Груп" рахунку №х32399 від 29.06.2021., виконано свої зобов'язання за Договором та здійснено відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів (на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Груп") у загальній сумі 95 609,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11054 від 25.08.2021.
На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №1133/21/50/ТР25/00/2, акт огляду транспортного засобу №52/21 від 10.06.2021, повідомлення про подію з транспортним засобом (ТЗ) від 31.05.2021, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Груп" рахунок №х32399 від 29.06.2021 на суму 95 609,30 грн. та платіжне доручення №11054 від 25.08.2021 на суму 95 609,30 грн. з призначенням платежу - Стр..відшк. (Метро) зг.стр.ак.№1133/21 дог.№ 1073467/322-HR-2020// 28.07.20.а.м.Nissan д.м. НОМЕР_1 зг.рах.№ х32399 від 29.06.21 Без ПДВ.
Пунктом 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_3 про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску - 2015 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років, а тому коефіцієнт фізичного зносу дорівнював нулю.
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №11054 від 25.08.2021 вбачається, що позивачем було перераховано страхувальнику (на рахунок СТО) кошти у розмірі 95 609,30 грн.
Позивачем заявлено до стягнення суму матеріального збитку з урахуванням податку на додану вартість (хоча в платіжному дорученні №11054 від 25.08.2021 і зазначається, що оплата коштів здійснена без ПДВ). Такі висновки суду базуються на тому, що сума, перерахована згідно платіжного доручення №11054 від 25.08.2021, дорівнює сумі, зазначеній у рахунку №х32399 від 29.06.2021, а в останньому вказано, що вартість робіт з ремонту автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням вартості матеріалів з ПДВ складає 95 609,30 грн., а без ПДВ - 79 674,42 грн.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/171/17.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Груп" (індивідуальний податковий номер 419304026590) є платником податку на додану вартість.
Факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кий Авто Груп" відновлювального ремонту застрахованого за Договором автомобіля підтверджується Актом виконаних робіт №ТО210614103 від 30.11.2021.
Відтак, керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд приходить до висновку про правомірність включення до виплаченого страхувальнику за Договором страхового відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 95 609,30 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу у розмірі 95 609,30 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Із інформації з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що розміру франшизи за полісом №ЕР/200499381 становить 0, а ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, складає 130 000,00 грн.
Відтак, до позивача перейшло право вимоги до відповідача з виплати відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням франшизи у розмірі 95 609,30 грн.
У статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
Тобто, право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
Закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Аналогічна правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №910/7449/17.
Спірна ДТП сталася 28.05.2021, а заява позивача про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) №677/8 датована 28.06.2022.
Листом №2807-02 від 28.07.2022 Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" відмовило Приватному акціонерному товариству "Європейський страховий альянс" у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з пропуском останнім річного терміну на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування.
У позовній заяві Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" повідомило, що заява про виплату страхового відшкодування не була направлена відповідачу у строк, передбачений підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки через воєнні дії, евакуацію представників та працівників за межі Київської області та знаходження матеріалів справи в офісі позивача у місті Києві, унеможливило її підготування.
Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що: 1) позивач набув право звернення до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" за компенсацією страхового відшкодування задовго (28.08.2021) до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України; 2) після деокупації Київської області у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" було 56 календарних днів для своєчасного звернення до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, однак така заява була ним направлена лише 28.06.2022; 3) військовий стан досі триває, проте це не завадило позивачу направити заяву про виплату страхового відшкодування 28.06.2022 та звернутись до суду із позовом 04.11.2022.
Поняття відмови від права не є тотожним поняттю нездійснення права (наприклад, відмова від прав, набутих за довіреністю, повинна відбуватись із повідомленням довірителя (стаття 250 Цивільного кодексу України), відмова від права власності здійснюється шляхом заяви про це чи вчиненням інших дій, які свідчать про відмову від цього права (стаття 347 Цивільного кодексу України. Відмова від належного особі права припиняє таке право.
Таким чином, припинення цивільного права має бути передбачено законом, на відміну від чого припинення права на отримання відшкодування від певної особи не позбавляє особу цивільного права, а лише позбавляє її можливості отримати відшкодування від цієї особи.
Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17).
В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №465/4287/15).
Поняття "преклюзивні строки" здійснення регулятивного суб'єктивного права (строк подання заяви про страхове відшкодування до страховика) не є тотожним поняттю "позовна давність" (строк захисту порушеного права особи).
Разом з тим, ані Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ані Цивільний кодекс України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи (особи, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування) на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено Цивільним кодексом України при пропуску позовної давності.
Сплив строку, протягом якого потерпіла особа (особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування) може реалізувати своє регулятивне суб'єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові.
Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 Цивільного кодексу України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми.
З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 Цивільного кодексу України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.
Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин та принципу повного відшкодування шкоди, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв'язку з пропуском річного строку, має право на пред'явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.
У випадку, якщо потерпіла особа або особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування, звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17.
Надаючи оцінку поважності наведених позивачем причин пропуску річного строку на звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, суд відзначає наступне.
Так, позивач повинен був звернутись до відповідача у строк передбачений підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - до 30.05.2022 включно (в силу ч. 4 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день строку припадав на вихідний день - 28.05.2022 - суботу).
Однак, 24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який станом на дату розгляду справи триває.
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об'єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об'єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб'єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).
Як суду, так і мешканцям України та м. Києва зокрема, відомо, що російські сили здійснювали наступ на м. Київ з північно-західного напрямку, з боку Чорнобильської зони відчуження та Білорусі, в самому місті вкінці лютого та у березні 2022 році мали місце бої з російськими диверсійно-розвідувальними групами.
В перші місяці повномасштабних військових дій країна-агресор завдавала ракетні удари по різних об'єктах м. Києва, поряд із цим намагаючись прорвати оборону м. Києва, неодноразово колони російських військ намагались штурмувати околиці столиці, внаслідок чого на околицях Києва та частково у місті переважна більшість підприємств та установ не працювала або працювала дистанційно (в тому числі через запровадження кілька денних комендантських годин). Наведене стосувалося і відділень АТ "Укрпошти", так само як і інших операторів поштового зв'язку.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" з 24.02.2022 по 30.04.2022 по всій території міста Києва велися активні бойові дії.
Статтею 3 Конституції України установлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кожна людина має невід'ємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ст. 27 Конституції України).
Загальновідомою є інформація, що до війни в м. Києві проживало 3,8 млн осіб, а у березні 2022 року після вторгнення Російської Федерації було менше мільйона (дана інформація повідомлена мером міста Києва в інтерв'ю німецькому журналу Spiegel). При цьому, Київський міський голова неодноразово закликав жителів столиці не повертатись до міста Києва до 8-9 травня 2022 року.
Зважаючи на неординарність наведених обставин - активних бойових дій у м. Києві та Київської області, суд приходить до висновку, що обставини неможливості позивача направити у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 (69 днів) відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування є поважними через бойові дії у м. Києві та необхідність працівників Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в першу чергу потурбуватись про своє і своїх близьких життя та здоров'я, а також дотримуватись вимог та рекомендацій органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.
Відтак, враховуючи, що Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" з пропуском річного строку на 28 календарних днів (тобто, строк, на який позивач прострочив звернення до відповідача, є меншим ніж строк, протягом якого позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення в межах річного строку), суд вважає, що в даному випадку мають місце поважні причини пропуску річного строку на звернення до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ із заявою на виплату страхового відшкодування.
При цьому, судом враховано, що із системного аналізу норм матеріального та процесуального законодавства вбачається, що надзвичайні та/або невідворотні події (непереборна сила), якими на думку суду є активні бойові дії, слугують підставами для зупинення перебігу строків, поновлення пропущеного строку або продовженню встановлених строків.
Таким чином, з огляду на викладені обставини та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку, що в даному випадку відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування з підстав пропуску річного строку на звернення із заявою про страхове відшкодування є неправомірною.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" та наявність правових підстав для стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" страхового відшкодування у розмірі 95 609,30 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; ідентифікаційний код 39433769) на користь з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28 літера А; ідентифікаційний код 19411125) суму страхового відшкодування у розмірі 95 609 (дев'яносто п'ять тисяч шістсот дев'ять) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко