Справа № 346/3189/21
Провадження № 6/346/22/23
14 березня 2023 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Третьякової І.В.
за участю секретаря Дутчак Х.В.
розглянувши подання старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Юрчук М.М. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, -
13.03.2023 до суду надійшло вищезазначене подання, згідно з яким державний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом №346/3189/21 виданого 20.05.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 188980 грн.
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)знаходиться виконавче провадження № 69136976 з виконання виконавчого листа №346/3189/21 виданого 20.05.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 188980 грн.
Державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно належне йому на праві власності, на виклик державного виконавця боржник не з'являється.
Враховуючи викладене, рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржник на думку державного виконавця ухиляється від виконання його, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
При цьому, державний виконавець на негайний розгляд подання не з'явився, надав заяву, в якій зазначив, що просить здійснити його розгляд без його участі та задовольнити його.
За таких обставин, відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання) за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали подання суд прийшов до наступного.
Відповідно до 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).
Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Стаття 6 цього Закону передбачає, що за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.
Пунктом 2 цієї статті передбачено, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є дія неврегульованих зобов'язань.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;.
На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст.441 ЦПК України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до вимогст.441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.
Словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до матеріалів подання, державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)02.06.2022 року відкрито виконавче № 69136976 з виконання виконавчого листа №346/3189/21 виданого 20.05.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 188980 грн.
Відповідно до відповіді на запит №156074550 від 14.02.2023 до Міністерства внутрішніх справ України, відомості щодо зареєстрованих за боржником ОСОБА_1 транспортних засобів відсутні.
Відповідно до відповіді на запит №146822807 від 03.10.2022 до Державної прикордонної служби України відсутні дані щодо перетину державного кордону боржником ОСОБА_1 за період з 02.06.2022 по 03.10.2022.
Відповідно до відповіді на запит №1560774545 від 14.02.2023 до Державної фіскальної служби України, щодо наявності рахунків у боржника ОСОБА_1 - за результатами обробки запиту - фізичну особа-підприємця знято з обліку.
Відповідно до відповіді на запит №1560774538 від 14.02.2023 до Державної податкової служби України про джерела та суми доходів боржника ОСОБА_1 інформація відсутня.
Відповідно до повідомлення начальника ВОМІРМП УДМС в Івано-Франківській області Тимофійчук Галина Ігорівна зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до Акту державного виконавця від 22.09.2022, встановлено відсутність перебування боржника ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому документі. Зі слів сусідів проживає за межами України.
Відповідно до листа заступника міського голови від 17.01.2023 служба у справах дітей Коломийської міської ради вирішено відмовити в надані згоди на передачу на реалізацію нерухомого майна, а саме частки квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу для примусового виконання рішення суду, оскільки за даною адресою проживають неповнолітні діти.
У поданні державний виконавець зазначає про те, що підставою для звернення до суду з даним поданням є те, що боржник ОСОБА_1 не виконала рішення суду, ухиляється від його виконання та не виживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного їй майна і доходів.
Слід звернути увагу, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Отже, відкриття виконавчого провадження та відсутність у боржника майна та доходів. За рахунок яких може бути виконане рішення суду не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України. Та сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає саме ухилення боржника від виконання.
Державний виконавець, заявляючи вимогу про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон, не зазначила, в чому проявляється ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, які саме діяння (дії чи бездіяльність) вчинені нею задля невиконання рішення суду щодо погашення заборгованості перед стягувачем.
Крім того, державним виконавцем не доведено наявність можливості боржника виїзду за межі України саме з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність в неї закордонного паспорта громадянина України та інших документів, що дають право на виїзд за кордон.
Крім того, суд не бере до уваги Акт державного виконавця від 22.09.2022, як доказ відсутності боржника за адресою вказаною у виконавчому документі, оскільки в акті не зазначено за якою саме адресою встановлено відсутність проживання боржника та які саме сусіди вказали на проживання останньої за межами України. Акт складено без участі понятих та у відсутність будь-яких свідків, що викликає сумнів у відповідності його змісту дійсності.
Крім того, матеріали цивільної справи № 346/3189/21 містять ухвалу Коломийського районного суду від 05.10.2022 року якою задоволено подання державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) оголошено розшук боржника ОСОБА_1 .
При цьому, під час звернення з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України державним виконавцем не зазначено про результати виконання вказаної ухвали суду.
Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи конституційні права громадянина України щодо його права у виїзді з України та в'їзду в Україну, які у разі задоволення подання можуть бути істотно порушені, суд вважає, що у задоволенні даного подання слід відмовити за відсутністю для цього законних підстав.
Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Юрчук М.М. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Третьякова І. В.