Справа № 344/8488/17
Провадження № 4-с/344/10/23
02 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Домбровської Г.В.,
при секретарі судового засідання Маланій Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправним повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі - також «Скаржник») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою, в якій просила визнати протиправним повідомлення головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Любенько Н.Я. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22 грудня 2022 року щодо виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/8488/17 від 18.08.2020 року; зобов'язання державного виконавця невідкладно прийняти до виконання виконавчий документ - виконавчий лист Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/8488/17 від 18.08.2020 року та виконати.
ОСОБА_1 подано заяву про розгляд скарги без її участі, в якій вона вимоги скарги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Державний виконавець в судове засідання не з'явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином.
На адресу суду надійшли письмові пояснення Відділу ДВС у місті Івано-Франківську , в яких представник заперечив проти вимог скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не сповістила, про дату та час судових засідань повідомлялася належним чином.
Проаналізувавши доводи учасників процесу, Судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2020 року у справі №344/8488/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87400605), яке набрало законної сили 11.03.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спонукання в порядку правонаступництва, з підстав спадкування, до виконання мирової угоди - задоволено частково.
Спонукати ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання мирової угоди що затверджена ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі № 344/3994/14-ц, щодо вимог до спадкодавця ОСОБА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640,00 грн.
В решті вимог позову - відмовлено.
18 серпня 2020 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було видано Виконавчий лист на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 31 січня 2020 року у справі №344/8488/17 про спонукання ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання мирової угоди що затверджена ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі № 344/3994/14-ц, щодо вимог до спадкодавця ОСОБА_3 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2021 року у справі №344/8488/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97170821), яка набрала законної сили 10.06.2021 року, заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду - задоволено частково.
Роз'яснено рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спонукання в порядку правонаступництва, з підстав спадкування, до виконання мирової угоди, зазначивши, що термін «спонукати» у резолютивній частині рішення слід розуміти як «здійснити виконання мирової угоди, що затверджена ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі № 344/3994/14-ц, щодо вимог до спадкодавця ОСОБА_3 , в порядку, визначеному процесуальним законом».
В решті вимог заяви - відмовлено.
Відповідно до частин 1,2 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 5 статті 124 і частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до цього принципу постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх суб'єктів правовідносин, яких у той чи інший спосіб стосується судове рішення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на час звернення стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа).
ОСОБА_1 пред'явила до органу державної виконавчої служби Виконавчий лист від 18 серпня 2020 року, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 31 січня 2020 року у справі №344/8488/17 про спонукання ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання мирової угоди що затверджена ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі № 344/3994/14-ц, щодо вимог до спадкодавця ОСОБА_3 .
22 грудня 2022 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Любенько Н.Я. винесено Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким повернуто без виконання виконавчий документ стягувачу ОСОБА_1 у зв'язку тим, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказане повідомлення ОСОБА_1 вважає незаконним та просить зобов'язати державного виконавця прийняти його до виконання та виконати, у зв'язку з чим звернулася до суду з даною скаргою.
Так, відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і в подальшому - в редакції закону, чинній станом на час прийняття оскаржуваного повідомлення) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
У оскаржуваному повідомленні про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким повернуто без виконання виконавчий документ стягувачу ОСОБА_1 , державним виконавцем у якості правової підстави зазначено пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку тим, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень).
В той же час, зміст мотивувальної частини оскаржуваного повідомлення не містить інших висновків чи мотивів, у зв'язку з якими державний виконавець дійшов такого висновку про повернення виконавчого документу.
Натомість, Суд звертає увагу на те, що резолютивна частина Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2020 року у справі №344/8488/17, яке набрало законної сили 11.03.2020 року, на примусове виконання якого і було видано виконавчий документ, що повернутий державним виконавцем, передбачає, зокрема:
«Спонукати ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання мирової угоди що затверджена ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі № 344/3994/14-ц, щодо вимог до спадкодавця ОСОБА_3 ».
Застосування судом словосполучення «спонукати …до виконання мирової угоди» стало підставою для різного тлумачення даного виразу сторонами справи та державного виконавця, у зв'язку з чим ОСОБА_1 зверталася до суду за роз'ясненням судового рішення.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2021 року у справі №344/8488/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97170821), яка набрала законної сили 10.06.2021 року, заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду - задоволено частково.
Роз'яснено рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спонукання в порядку правонаступництва, з підстав спадкування, до виконання мирової угоди, зазначивши, що термін «спонукати» у резолютивній частині рішення слід розуміти як «здійснити виконання мирової угоди, що затверджена ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі № 344/3994/14-ц, щодо вимог до спадкодавця ОСОБА_3 , в порядку, визначеному процесуальним законом».
Вся суть позову особи про спонукання сторони до виконання затвердженої попередньо мирової угоди свідчить про зобов'язальну спрямованість таких заходів, у разі їх вжиття судом.
Безспірно, що задоволення судом позову про спонукання сторони до виконання мирової угоди, незалежно від вжитих термінів («спонукати» чи «зобов'язати»), породжує обов'язок такої сторони виконати таке рішення.
Як випливає зі змісту постанов Верховного Суду України від 23.09.2015 року № 6-274цс15 та від 11.11.2015 року № 6-342цс15, «…у разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні указаного позову».
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із частинами першою-третьою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи вищезазначене, Суд вважає безпідставними посилання представника виконавчої служби у письмових запереченнях на скаргу на неможливість виконання рішення спонукального характеру, яким, на його думку, є Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2020 року у справі №344/8488/17.
Суд повторно звертає увагу на те, що Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2021 року у справі №344/8488/17 вищевказане рішення суду було роз'яснено, зокрема, шляхом роз'яснення терміну «спонукати» як «здійснити виконання мирової угоди…», що, в свою чергу, підтверджує зобов'язальний характер такого судового рішення.
Враховуючи зазначене, Суд приходить до висновку про те, що винесене 22 грудня 2022 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Любенько Н.Я. Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, - є протиправним та підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим Суд вбачає підстави для зобов'язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника ОСОБА_1 ) шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про прийняття до виконання виконавчого документа на виконання Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2020 року у справі №344/8488/17 у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Строк на звернення до суду з даною скаргою ОСОБА_1 не пропущено, у зв'язку з тим, що оскаржуване повідомлення отримане нею, згідно інформації, що міститься на сайті Укрпошти по номеру відправлення «7601872447392» 09.01.2023 року (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).
До суду ОСОБА_1 звернулася 17.01.2023 року, тобто в межах встановленого статтею 449 ЦПК України десятиденного строку з дня, коли вона дізналася про порушення її права або свободи
У зв'язку з цим питання поновлення строку звернення до суду зі скаргою не розглядається, оскільки такий строк скаржником не пропущено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 18, 37, 63 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст.259, 447-453 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправним повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Скасувати повідомлення головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Любенько Н.Я. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22 грудня 2022 року щодо виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/8488/17 від 18.08.2020 року.
Зобов'язати головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до виконання Виконавчого листа від 18 серпня 2020 року, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 31 січня 2020 року у справі №344/8488/17 у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 13.03.2023 року.
Суддя Домбровська Г.В.