Справа № 344/2549/23
Провадження № 1-кс/344/1128/23
17 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022090000000449 від 25.12.2022,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120220900000004497 від 25.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.12.2022 близько 20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у саморобному приміщенні для проживання на території сміттєзвалищі КП "Полігон ТВП", що у с. Рибне Ямницької ТГ, Івано-Франківського району, Івано-Франківського області, вступив у словесний конфлікт та сварку із своїм товаришем, а саме з ОСОБА_6 . Під час конфлікту ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з особистих мотивів та мети, вирішив умисно протиправно заподіяти смерть ОСОБА_8 , тобто вчинити вбивство. При цьому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя іншої людини, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, з особистих мотивів та мети, взяв із столу у руку ніж та наніс ними один цілеспрямований удар у життєво важливу ділянку тіла ОСОБА_9 - а саме в ліву частину грудної клітки, у результаті чого спричинив потерпілому проникаюче ножове поранення грудної клітки в області серця від якого він помер на місці події, тобто умисно вбив його.
Матеріалами клопотання зазначається, що 25.12.2022 ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 25.12.2022 йому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
26.12.2022 Івано-Франківським міським судом ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 21лютого 2023 року - включно.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням вказує, що 21.02.2022 закінчується строк тримання під вартою ОСОБА_4 , однак завершити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно виконати наступне: завершити проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи підозрюваного, медико-криміналістичну експертизу щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, долучити до матеріалів кримінального провадження висновок молекулярно-генетичної експертизи знаряддя вчинення кримінального правопорушення - кухонного ножа. Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та проведенню зазначених вище судових експертиз є те, що речові докази у даному кримінальному провадженні надсилаються на проведення різного роду судових експертиз почергово, а також завантаженість експертів у зв'язку із введенням військового стану на території України, що унеможливлює їх проведення у двох місячний термін досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та, посилаючись на наявність передбачених у ст. 177 КПК України ризиків та необхідність встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував щодо клопотання.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав позицію, висловлену підозрюваним щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Берегово Закарпатської області, тимчасово проживаючий на території сміттєзвалища КП "Полігон ТВП", що у с. Рибне Ямницької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ромської національності, не працюючий, не одружений.
Можлива причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.12.2022, протоколом огляду трупа, протоколом затримання підозрюваного, протоколами допитів свідків, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту ст.197 КПК України випливає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання та усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини;
- п. 3 - можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- п. 4 - можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
- п. 5 - можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи дане клопотання враховую вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
У зв'язку з вищенаведеним, застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому наявні достатні підстави вважати, що тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою спрямований на забезпечення посилення контролю за місцем перебування підозрюваного, забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ним інших кримінальних правопорушень та переховування.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом із тим, відповідно до п. 2 ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що в засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.
Відтак приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 219, 309, 395, 492, 496 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 квітня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10
Повний текст ухвали складено 15.03.2023 року.