Справа № 761/7188/22
№ апеляційного провадження: 33/824/1313/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
15 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді Семенюк Т.А., розглянувши клопотання Васильченко Лілія Ігорівна в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 04 травня 2022 року відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КпАП України,-
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,20 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 09 лютого 2023 року Васильченко Л.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою повернути дані матеріали справи до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції для додаткової перевірки та доопрацювання відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.
До апеляційної скарги захисник додала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке обґрунтувано тим, що ОСОБА_1 не був належним чином та у спосіб визначений діючим законодавством повідомлений про день та час розгляду справи, копія простанови також не надсилалися, доказів отримання в матеріалах справи немає, фактично апелянтом оскаржувану постанову отримано при ознайомлені із матеріалами справи його захисника 13 жовтня 2022 року.
Зазначає, що з моменту ознайомлення з постановою суду в десятиденний строк 24 жовтня 2022 року подала апеляційну скаргу, проте направила її безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яку суд повернув 10 листопада 2022 року і адвокат матеріали отримала 28 листопада 2022 року.
29 листопада 2022 року захисник направила апеляційну скаргу через суд першої інстанції, проте постановою від 19 грудня 2022 року була повернута у зв'язку із відсутністю витягу з договору про надання правничої допомоги.
Також зазначила, що матеріали апеляційної скарги апелянту не були повернуті, проте в апеляційному суді було отримано лист від 23 січня 2023 року проте, що процесуальні документи можна отримати в суді першої інстанції.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апелянта на обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Як на поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судовому засіданні присутнім не був та не міг своєчасно отримати оскаржувану постанову.
Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 , в ньому зазначено, що справа буде розглядатися за викликом Шевченківського районного суду м. Києва.
Отже, ОСОБА_1 достеменно було відомо про те, що справи про притягнення його до адміністративної відповідальності буде перебувати на розгляді в суді .
Також вбачається, що 26 квітня 2022 року секретарем ОСОБА_3 було передано телефонограму ОСОБА_1 та повідомлено про дату та час місце розгляду справи, у встановленому законом порядку.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови від 04 травня 2022 року оприлюднено 13 травня 2022 року. Тобто за бажанням була реальна можливість вчасно ознайомитися з даною постановою в Єдиному державному реєстру судових рішень.
Як зазначено в апеляційній скарзі з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Васильченко Л.І. ознайомилась 13 жовтня 2022 року,що підтверджується розпискою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 21 вересня 2022 року, проте знаючи про розгляд адміністративної справи в суді першої інстанції, апелянт з апеляційною скаргою звернувся до суду тільки 24 жовтня 2022року, тобто через 4місяці після винесення постанови суду.
Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов тривалий строк і враховуючи обізнаність про розгляд справи в суді першої інстанції, вважаю, що відсутні підстави для поновлення строку на її оскарження.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення "Пономарьов проти України").
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
Будь-яких інших обставин, які б доводили поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом у клопотанні не наведено.
З врахуванням викладеного, та за відсутності обгрунтувань поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд не знаходить підстав для поновлення строку.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати причини, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду, з чітким зазначенням точних календарних дат, вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
У задоволенні клопотання Васильченко Лілія Ігорівна в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 04 травня 2022 року - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк