Єдиний унікальний номер 341/421/23
Номер провадження 3/341/138/23
15 березня 2023 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
ОСОБА_1 вчинила невиконання обов'язків щодо виховання малолітніх дітей за наступних встановлених суддею обставин.
27.02.2023 близько 14:00 год по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених статтею 150 СК України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей: дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у результаті чого у будинку безлад та антисанітарія, діти брудні, відсутні продукти харчування.
За невиконання передбачених законодавством батьківських обов'язків передбачена відповідальність за частиною 1 статті 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомленя шляхом телефонограмии, яку передала секретар судового засідання, та яку особа прийняла 02.03.2023. Заяву про відкладення розгляду справи не надсилала.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважних причин у судове засідання та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя вважає за можливе справу розглядати без її участі.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, суддя виходить з такого.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приписами статті 184 КУпАП, як адміністративне правопорушення визначено ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Згідно з статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Приписами статті 150 СК України установлено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вище викладених обставин доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 27.02.2023 серії ВАБ № 289163;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 27.02.2023;
- копії паспорта ОСОБА_1 ;
- акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 27.02.2023;
- фотокопіях, на яких зображено кімнати будинку з чорними від нагару станами та стелею, у яких відсутні умови для належного проживання дітей;
- рапорті старшого інспектора поліції від 27.02.2023.
Наявні докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Вважаю, що під час складення протоколу старший інспектор поліції дотримався вимог статті 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають законодавству.
Зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статтей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вище викладене, суддя дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.
Відповідно до статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.
Водночас ОСОБА_1 не надала жодного доказу того, що вона не вчиняла інкриміноване їй правопорушення, та жодним чином і поясненнями не спростувала його вчинення.
Оцінивши докази у їх сукупності та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 184 КУпАП, у виді попередження.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684,0 грн.
Керуючись статтями 184, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ